«Пересіл» для символу

27.01.2012
«Пересіл» для символу

Київ може залишитися без свого символу — столичних каштанів. (Фото з сайту blog.dp.ua.)

«1 100 тонн солі за один день! Та це просто катастрофа!» — емоційно реагує наша співрозмовниця, доктор біологічних наук Олена Луцишин, коментуючи обсяги викинутої солі на столичні шляхи. Масштабна «антиснігова кампанія», розгорнута головою міськ­адміністрації Олександром Поповим на зло політичним ворогам та на втіху потенційному електорату, за її словами, має інший бік медалі. Причому не менш важливий для Києва і киян, ніж «знесніжені» дороги та тротуари.

Науковець стверджує: технічна сіль (NaCl з домішками), яку щедрою рукою розсипають комунальники та техніка, уже призвела до катастрофи: київські клени, липа і символ столиці — каштани — навесні масово «жовкнуть». Таке явище, як міжжилковий некроз, спричиняє перевищена концентрація натрію у ґрунті, подекуди у десятки разів. Цей елемент, за словами пані Олени, є ще небезпечнішим за свинець, який осідає на зелень від вихлопів автомобiлiв. Головне управління екології, «Київавтодор» і міські керманичі знають про цю проблему. Але лише обіцяють у майбутньому запровадити безпечну альтернативу солі.

 

«Дерева, за якими спостерігали, загинули»

«Протягом п’яти років наш Науковий центр екомоніторингу та біорізноманіття мегаполісу при НАН бере у Києві проби ґрунту в зоні кореневої системи дерев, — каже Олена Луцишин. — Спостерігаємо за липою, кленом і каштаном: ці види становлять 90% від рослин, представлених у Києві. І ситуація, слід сказати, плачевна: ті дерева, за якими ми спостерігали у 2007 році, уже загинули». Пані Олена зазначає, що причина тому одна, а чинникiв — два: «Рослини столиці страждають від некрозу — відмирання клітин, спричиненого свинцем і натрієм. Але якщо регулювати концентрацію першого у місті, переповненого автівками, непросто (до речі, подекуди його гранично допустима концентрація у ґрунті вища у 50 разів); то шкідливу дію натрію стимулюють влада і комунальні служби, які щозими посипають вулиці й дороги технічною сіллю».

Науковець пояснює: сольовий розчин, що утворюється на вулицях взимку, швидко розчиняється в ґрунті, а весняне вимивання особливо не перешко­джає накопиченню натрію в кореневій системі дерев. Корінь перестає розвиватися і рости, а далі починають відмирати клітини. «Рослина цей елемент накопичує активно. По–перше, він високотоксичний і для рослинного організму надзвичайно шкідливий, на відміну від людського. По–друге, коли його концентрація в ґрунті висока, коренева система втрачає виборчу здатність, тобто механізми захисту. Дерево позбавляється життєво необхідних речовин, виснажується і гине», — зазначає пані Олена. За її словами, хоч для рослин і не розроблено гранично допустимих концентрацій натрію, проте Центром доведено: у Києві показники, порівняно з природною зоною, перевищено у 10—20 разів. «Листя липи у природній зоні, у Феофанії, накопичує натрію до 0,3%. У місті, на проспекті 40–річчя Жовтня, ця цифра більша у 20—30 разів, — каже науковець. — Листя клена у природній зоні накопичує 0,06%, у місті зустрічається 0,70%. Каштана, відповідно, 0,042% і 2%».

Замініть на магній!

Таке «передозування» натрію і спричиняє у дерев «жовтень» на початку травня і «листопад» — наприкінці цього ж місяця. У центрі екомоніторингу пояснюють: коли листя накопичило цей елемент, дерево намагається його позбутися як ураженого. Причому в 2011 р. некроз листя справді розпочався ще до червня, хоча чотири роки тому це відбувалося в середині літа. «А ситуація з київськими каштанами взагалі нагадує аферу. У 2010–му їм робили щеплення, вартість одного — близько 200 гривень, «лікували» від каштанної молі. Але ще роком раніше ми разом з Інститутом зоології переконували, що міль тут ні до чого — вона дірявить листя, видно пошкодження, а в даному випадку йшлося про побуріння зелені, саме некроз. Тоді ж і «Київавтодор» пообіцяв дослухатися до науковців, розробити програму, аби не перенасичувати натрієм ґрунт», — розповідає Олена Луцишин.

Київській владі Національна академія наук пропонувала наступне: замінити «посипку» NaCl на MgCl2, зважаючи на недостатню кількість магнію у грунтах, який здатен знижувати токсичність. Причому ресурс в Україні для цього є — велике джерело магнію в Чернігівській області. Таку пропозицію після Черновецького отримали і Олександр Попов (у січні минулого року), й Головне управління екології та охорони природних ресурсів. З’явилася ніби й підтримка. Заступник Попова Олександр Мазурчак видав доручення, у якому просив Управління зважити на звернення Центру та запобігти загибелі рослинних насаджень. А в квітні ініціативу замінити натрій на магній підтримав «Київавтодор». Проте вже за півроку, із першим снігом, гендиректор цієї комунальної структури похизувався, що технічної (натрієвої) солі вистачить на два роки.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>