Впаде–не впаде...

02.11.2011
Впаде–не впаде...

Малюнок Володимира СОЛОНЬКА.

П’ятнична лібералізація умов купівлі–продажу валюти, про яку так довго говорив Нацбанк, відбулася за сподіваним сценарієм: від охочих придбати долари–євро наприкінці минулого тижня почали вимагати... копію ідентифікаційного коду. Або хоча би знати номер свого коду і бути готовим продиктувати його операціоністці. Одними з перших жертв «спрощення» стали кореспонденти «УМ», які намагалися придбати дрібну єврокупюру. «Ми самі в шоці, — чесно зізналася касирка великого комерційного банку. — Про нову вимогу нам навіть ніхто не сказав. Уранці спробували ввійти в систему, а без коду нас не впускає...» Утiм в іншому банку, рангом поменше, на відсутність коду закривали очі: суворість українських законів зазвичай компенсується необов’язковістю їх виконання.

Проти гривні світ. І Україна...

Паспорт, відтепер код на нинішньому етапі розвитку (занепаду) української економіки мають одне єдине завдання — вберегти від падіння національну валюту. Наскільки добре вони виконують свої обов’язки — питання дискусійне. Утiм усе було би надто добре, якби гривню можна було втримати за допомогою самих лише паспортів.

Проти української нацвалюти «грає» потужна команда: негативний платіжний баланс, держборги, охоло­дження ділової активності у світі, ресурсний характер вітчизняного експорту, поганий інвестиційний клімат, складна податкова та надмір розвинена корупційна системи. Жарт Віктора Пинзеника, що невдовзі в «обмінках» нас примусять писати автобіографії, невдовзі може перетворитися на дійсність, але чи розв’яжуть такі суворі умови валютообміну саму проблему?

Упродовж нинішнього року дефіцит платіжного балансу України зріс у десять разів! У цифрах це виглядає як від’ємне сальдо 5,5 млрд. доларів за 9 місяців 2011 року. За аналогічний період 2010 року наші «мінуси» в торгівлі становили всього лише 506 млн. доларів. Причини кризи зрозумілі: крива українського експорту хитнулася донизу. У жовтні — порівняно з вереснем — ціни на металургійну продукцію знизилися на 10%. А частка металургії до всіх надходжень українського бюджету становить 40% — відтак подібні коливання одразу б’ють по гаманцю держави. Серед причин спаду — криза єврозони, а, як відомо, четверта частина всього металургійного експорту припадає на держави ЄС, як би скептично не ставилася до них українська влада. Тож не дивно, що статистика зафіксувала десятивідсотковий спад експорту за останній місяць.

Утiм на валютну стабільність «тиснуть» не тільки зовнішні чинники: ситуація всерединi України нині також не вселяє оптимізму. До факторів, які працюють проти гривні на домашньому полі, належать дефіцит державного бюджету та Пенсійного фонду, інфляція, зростання зовнішнього боргу країни, зменшення золотовалютних резервів. А коли НБУ розпочав свої експерименти з «паспортизацією» обміну, до вчорашніх бід додалася нова — вихід іноземної валюти за межі банківської системи. Простіше кажучи, долари і євро тепер міняють «начорно» — поза межами банків.

Поріг ризику — 30%?

Прогнози експертів, що гривня ось–ось обвалиться: із 8 до 12 і навіть 15 грн. за долар, з’являються періодично. Черговий поштовх таким чуткам дала навіть не валютна «паспортизація», а 28 вересня, яке могло, але так і не стало черговою «чорною середою». Нагадаємо, того дня Держказначейство в останню мить, уже фактично після завершення робочого дня, проплатило черговий транш iз внутрішнього держборгу. Якби цього не сталося, Україна була би змушена оголосити технічний дефолт.

Яскраве підтвердження, що у казні фатально не вистачає грошей, — позика під 15,9%, яку Міністерство фінансів узяло у комерційних банках. Ситуація виглядає смішно, сумно, тривожно й алогічно водночас: банки беруть кошти у своїх вкладників, але кредитують не бізнес, який теоретично отримує прибутки і може без шкоди для себе повернути взяті у борг кошти. Натомість фінсектор кредитує державу, яка подібної прибутковості не має.

Тому в держави, яка позичає під такі відсотки і не має надійних джерел надходжень, небагато виходів із ситуації. Звичайно, вона може раптом стати багато заробляти. Або в рази збільшити отримання інвестицій. Або надрукувати ці гроші — нацбанківський верстат знаходиться у її розпорядженні. Найпростіший шлях — це раптовий обвал курсу. Так нещодавно трапилося у сусідній Білорусі, так було і в нас — у 2008 році. Утiм НБУ устами директора генерального економічного департаменту Ігоря Шумила нещодавно вкотре запевнила — жодних підстав для девальвації немає! Подібні заяви вже кілька разів робив і Прем’єр–міністр Микола Азаров. Утiм скептики нагадають, що саме такі обіцянки українці чули і в 2008–му, коли гривня «раптом» подешевшала на 60%.

Підприємці й недержавні аналітики навіть згадали: в 2008–му держава позичала у рідних банків під 30%. Зараз — майже наполовину менше. А це, на їхню думку, не свідчення неможливості девальвації, а лише її віддалення у часі. Мовляв, гривню можуть «опустити» приблизно на той відсоток, під який держава позичала гроші у банків — 16—20%. Мотив: у цьому випадку сума боргу, взята у валюті, залишиться стабільною. «Стрибок донизу» курсу гривні може трапитися, звичайно, не сьогодні, а коли доведеться повертати ці борги.

До весни–2012 — тверде 8,00 плюс–мінус пару копійок?

А це значить, що до кінця нинішнього року сподіватися на валютний колапс не варто. Такої думки, до речі, не тільки влада, а й незалежні експерти. «Нацбанку вдасться вберегти курс 8,0 до кінця нинішнього року, а можливо, і в деякій частині наступного», — стверджує фінансовий експерт Ерік Найман. До літа 2012 року очікують курс 8,50 гривнi за долар. Надалі ж може бути різне. Той же Найман не виключає курс 12 гривень за долар упродовж наступного року.

Але при цьому самі експерти — провладні й незалежні — пояснюють: далеко не всі центри впливу на ситуацію знаходяться у межах нашої країни. Якщо світова економіка подолає нинішній період «болотистої місцевості» і знову демонструватиме стійке зростання, позиція гривні поліпшиться. Якщо ж Америка чи єврозона опиняться перед новими викликами, українці можуть готуватися отримувати менше. У доларовому еквіваленті.

Сьогодні аналітики прогнозують два шляхи розвитку ситуації. На користь помірковано оптимістичного варіанта — незначні, але все–таки поліпшення на світових ринках, позитивні зрушення в макроекономічній статистиці США, зміцнення фонду європейської стабільності. Якщо Європа піде за цим прогнозом, то вже через 6–9 місяців можливий вихід із кризи єврозони, а це одразу вплине на економічну ситуацію України.

Варіант другий — непомірно песимістичний — ґрунтується на передбаченні, що світова економіка ще деякий час перебуватиме у стагнації. А українська влада при цьому — не зумівши домогтися стабільного надходження коштів, продовжуватиме витрачати не тільки зароблене. Йдеться про соціальні пільги, які влада боїться скоротити напередодні виборів, збільшення витрат на себе улюблених, закладених у держбюджеті тощо. Проти статусу–кво у валютоутворенні можуть зіграти девальваційні очікування українців. Яскрава цифра: впродовж жовтня населення розірвало депозитних угод у гривні на суму 3 млрд. грн. Налякані можливим знеціненням гривні, люди й надалі активно скуповуватимуть валюту — тим самим поглиблюючи проблему. Впоратися з очікуваннями може хіба що високий рівень довіри населення до влади. Наразі ж подібного не зафіксовано...

До речі, досвід сусідньої Білорусі свідчить: проблеми з падінням курсу їхнього рубля почалися зі швидкого зростання негативного зовнішньоторговельного сальдо. Це нікому нічого не нагадує?..

ПОРАДИ ЕКСПЕРТІВ

Позбавляємося євро, а гривню «конвертуємо» у продукти...

Ситуація, утiм, на думку аналітиків, — не безнадійна. Як повідомив «УМ» керівник інформаційно–аналітичного центру «Форекс Клуб» Микола Івченко: «Хотів би наголосити: стовідсоткової гарантії, що гривня обвалиться — немає. Це лише припущення, які виводяться методом аналізу фактів. Ситуація, може і буде змінюватись, і велику роль у цьому відіграватиме робота політиків. Можу порадити людям поки уважніше придивлятись до новин світової економіки, але не панікувати, не квапитись із купівлею золота, натомість зробити собі мінімальний місячний запас товарів першої необхідності, адже ціни зараз для цього найкращі».

На думку Івченка, забирати нині гроші з банків — далеко не найкраща ідея, адже такі дії в масовому порядку лише шкодять гривні. Патріотично налаштованим співвітчизникам експерт радить переорієнтуватися з імпортних на вітчизняні товари. «Така політика, навіть короткострокова, може суттєво допомогти, адже гроші не вимиватимуться за межі країни», — стверджує Івченко.

Якщо ж у вас є готівкові заощадження, то експерти, враховуючи останні світові тенденції, радять дещо змінити пропорції у вашій персональній валютній корзині. Раніше, нагадаємо, майже всі аналітики пропонували розмістити гроші у співвідношенні гривня–долар–євро — 40%—30%—30%. «Сьогодні ж я раджу притримуватися пропорції 60—30, де 60% — національна валюта, а 30% — долар США. Не раджу мати великих заощаджень у євро, адже наразі це досить ризиковано», — сказав Микола Івченко.

Для довготерміновiших заощаджень — від півроку і вище — актуальними є збереження у золоті та низці стабільних валют. Скажімо, у швейцарському франку, який нині продовжує дорожчати. Європейські фінансисти, наприклад, вважають найстабільнішою норвезьку крону.