Корону Ярославі Курячій символічно вручила «Міс світу–2003» Розанна Девідсон. Друге та третє місця вибороли киянки Альона Сендецька та Дар’я Мусієнко. Приз глядацьких симпатій також залишиться у столиці — його отримала Маргарита Горбік. До речі, ця дiвчина спершу навіть виборола головний приз! Щоправда, виявилося, це була помилка ведучої церемонії Ксенії Собчак, якій, зрештою, довелося навіть стати на коліна перед Маргаритою, аби та її пробачила. >>
Фанату футбольного клубу «Динамо» 28–річному Андрію Кориновському загрожує чотири роки позбавлення волі за нібито побиття водія ФК Андрія Саламатова. Підозрюваному вже пред’явили обвинувачення у здійсненні хуліганських дій під час футбольного поєдинку між столичним клубом і львівськими «Карпатами». Нагадаємо, тоді Саламатов зірвав банер iз портретом провідника ОУН Романа Шухевича, після чого отримав «на горіхи» від уболівальників. Правоохоронці ж звинувачують Андрія Кориновського у побитті Саламатова, хоча сам Андрій стверджує, що лише намагався розборонити учасників інциденту. Натомість правдоподібнішою є версія, що міліціонери зацікавилися уболівальником «Динамо» через озвучену ним речівку «Спасибо жителям Донбасса за президента пi...са». Адже саме Кориновський є автором багатьох слоганів, які скандують під час гри улюбленої команди фанати «Динамо». >>
У суботу на схилах Днiпра навпроти Аскольдової могили вандали спаплюжили мiсце пам’ятi Голодомору — Калиновий гай. Вони повиривали таблички, зроблені у вигляді надгробних хрестів, на яких було вказано назви сіл, що вимерли вiд голоду в 1932—33–х роках. Таблички величезною купою зловмисники поскидали неподалiк на смітнику. >>
День міста в Луганську, який святкували на минулих вихідних, не пройшов без ексцесів. Вийти на сцену перед самим початком концерту відмовився Святослав Вакарчук. Причина невдоволення співака виявилася більш ніж вагомою — вiн зажадав, аби зі сцени зняли великий банер Партії регіонів. Тож організаторам спершу довелося зрізати логотип провладної сили, а потім і взагалі зняти полотно. >>
Великi компанії–транзитери, які направляли свої судна до узбережжя Одеси, нині беруть курс на інші причорноморські міста — до Варни та Констанци, оскільки роботу Одеського морського торгового порту (ОМТП) застопорила Служба безпеки. Про це повідомив заступник голови профспілки українських брокерів Віктор Потапенко. Другий тиждень поспіль силовики проводять на підприємстві спецоперацію з пошуку контрабанди: кожен контейнер з імпортом та транзитними вантажами, що прибули до одеського порту, підлягає тотальній перевірці — повному вивантаженню товару і його обшуку. Перевірка вантажу триває замість звичних чотирьох годин — 12—14 годин. Власники суден занервували: «простій» одного контейнера за добу коштує приблизно тисячу доларів. >>
Згідно з протоколом № 010925 про адміністративне порушення, у Голосіївському районі Києва під дахом державного органу виконавчої влади займаються здирництвом. Такий протокол склали на підприємця Олександра Ярового працівники комунального підприємства «Київблагоустрій». Формулювання — «порушення благоустрою у зв’язку з самовільним захопленням території об’єкту благоустрою». Насправді підприємець сплатив рекомендовані чиновниками Голосіївської райдержадміністрації 3 тисячі гривень благодійного внеску за отримання дозволу у цій же... РДА. «Вони зажадали, щоб я зробив «благодійний» внесок на рахунки однієї з дитячих поліклінік району, — розповідає «УМ» Олександр Яровий. — Сказали: принесеш платіжну квитанцію — отримаєш необхідні дозволи на облаштування торгового місця. Для мене торгове місце — це квадратний метр, аби тільки було де поставити ятку з водою, морозивом, чипсами, іншою затребуваною влітку продукцією». Утім, сплативши гроші, підприємець залишився і без грошей, і без дозволів. «Коли я все зробив, в адміністрації сказали, що не мають права видати дозвіл для встановлення сезонного майданчика, оскільки ця процедура ще повинна пройти узгодження в організаціях благоустрою і архітектури міста. В цих установах нам довелося б заплатити від 7 до 20 тисяч гривень, що не рентабельно для такого дрібного бізнесу. Врешті–решт, в адміністрації відмовились повернути сплачені мною гроші», — обурюється Яровий. >>
Було би дуже приємно, якби фільм «Земля забуття» все ж здобув нагороду на 68–му Венеціанському кінофестивалі. Для цього були передумови: картина про події 25–річної давнини виявилася надзвичайно актуальною у світлі цьогорічної катастрофи на японській Фукусімі, а оцінка відбірників програми International Film Critics’ Week, у рамках якої показали картину, була досить позитивною: «У фільмі обрано вишуканий і глибокий, поетичний і напружений стиль: це дебют найвищої якості». Незважаючи на те, що Міхаль Боганім не отримала «Лева майбутнього» і 100 тисяч доларів у нагороду, її фільм розширює свою фестивальну історію: зараз «Землю забуття» показують на Міжнародному фестивалі в Торонто в рамках програми «Сучасне світове кіно», потім буде київська «Молодість» (22—30 жовтня). Подробиці про роботу над фільмом, який наш глядач побачить наприкінці жовтня, «УМ» дізнавалася на подвір’ї затишного готелю під боком у Венеціанського кінофестивалю. >>
Не можна сказати, що перемога «Фауста» Олександра Сокурова була передбачуваною, але після того, як 8 вересня на Мострі офіційно представили цю картину, всі зрозуміли, що відбувся переломний момент, і залишалося тільки вірити, що симпатії цьогорічного журі будуть на боці мистецтва (такі побоювання існували через те, що минулого року церемонія закриття фестивалю дещо оскандалилася, адже тогорічний голова журі Квентін Тарантіно віддав «Золотого лева» Софії Копполі, своїй колишній дівчині). >>
Під чорний костюмний піджак — блідо–блакитна сорочка у «вицвілих» трояндочках, пальці в масивних перстенях, навкруг шиї — жовтий жмаканий шарф. Цей літній чоловік вельми вирізнявся з шеренги десятка спікерів, які минулої п’ятниці презентували майбутнiй український бієнале, видно було — це людина винятково мистецька. Девід Стюарт Елліотт, куратор того, що наразі має тільки назву — «Арсенале–2012», дату проведення — з 17 травня, та місце — 20 тисяч квадратних метрів порожнього виставкового центру «Мистецький арсенал». Девіда Елліотта, британського історика культури та письменника, називають впливовим у світі куратором подібних грандіозних атракцій (він «робив» 17–й бієнале в Сіднеї, є почесним головою лондонського музею Triangle Arts Network), а ще — інтегратором, який представляє світові раніш не знане незахідне мистецтво. Саме з огляду на маловідомість сучасного арту країни вирішено було зменшити ризики й провести бієнале в рік Євро —відвідувачі будуть у будь–якому разі, і буде їх багато. >>
Із 2 до 11 вересня у Німеччині мали проходити масштабні гастролі українських артистів. Цей творчий візит обіцяв стати одним із найрезонанснiших у гастрольній історії наших країн, адже до Німеччини вирушили 150 музикантів, що представляли Харківський академічний театр опери та балету ім. М. Лисенка, Галицький академічний камерний хор зі Львова, Національну оперу... Але цей резонанс, на жаль, виявився зі знаком «мінус» — замість овацій та гонорарів українські артисти отримали величезні проблеми, вирішувати які їм доведеться ще дуже довго. >>
Трагікомедійний серіал під назвою «пенсійна реформа» завершився: після чергових «косметичних» правок, внесених Верховною Радою, пенсійний закон підписав Президент України. Відтак пенсійна «революція» остаточно стартує з 1 жовтня: буде вам тепер і обіцяне підвищення пенсійного віку для жінок, і нова «математика» зі знаком «мінус», і обмеження максимальних пенсій. Цікаво, що пенсійна реформа, ухвалена в нічних баталіях Верховною Радою ще два місяці тому, мала б уже працювати. Але парламентарії, кажучи молодіжним сленгом, «провтикали» в ухваленому законі норму, за якою б довелося практично всім пенсіонерам додати до пенсії зайві дві–три сотні гривень. Помітивши свій «ляп», депутати мусили ще раз «редагувати» пенсійний закон, щоб, не дай Боже, зайва копійка не перепала простим смертним. Тепер, шановні виборці, можете спати спокійно: все пораховано і зекономлено! І ухвалено главою держави. >>
Замість закону, прийнятого відповідно до норм чинного законодавства, Президентові України підсунули на підпис «фальшивку», і під час розгляду цього закону в Конституційному Суді України «випливуть» усі фальшування, які були здійснені в парламенті при його ухваленні. Виявиться не лише факт неправомірного «перескакування» спікером парламенту з поправки № 28 відразу на поправку № 46, а й усі інші факти грубого порушення Закону України «Про Регламент Верховної Ради України». >>
Батьки актриси Кейт Хадсон, кінозірка Голді Хоун та музикант Білл Хадсон, розлучилися, коли дочці було півтора року. Проте без батьківської турботи дівчинка не залишилася: менш ніж через три роки, у 1983–му, Голді почала зустрічатися з колегою по голлівудських комедіях Куртом Расселом, який став справжнім татом для Кейт та її старшого брата Олівера. Не змінив він свого ставлення і після народження їхнього з Хоун спільного сина Вайятта. «Курт — мій справжній тато, іншого я не знаю й знати не хочу. Мало який біологічний батько любить своїх дітей так, як він любить нас із Олівером», — не раз казала Хадсон. Вона зневажливо відгукувалася про рідного татуся, який після розриву з Голді про них із братом і думати забув. >>
Планкінг придумали в 1997 році двоє англійських підлітків, але всесвітню популярність це заняття здобуло в другій половині 2000–х — відколи почали розростатися соціальні інтернет–мережі. «Фішка» полягає в тому, що учасник планкінгу має лягти долілиць, витягнувши руки вздовж тіла, у незручному або незвичайному місці. Це потрібно сфотографувати й викласти в інтернет. >>
Медики кажуть, що зцілення від будь–якої хвороби — це результат спільних зусиль лікаря і пацієнта. Адже для того, щоб одужати, мало просто прийти до спеціаліста й отримати рекомендації та рецепт: лише від самого хворого залежить, наскільки сумлінно він дотримуватиметься призначеної схеми лікування й виконуватиме поради лікаря. Біда в тому, що дуже часто заради цього хворому треба відмовитися від чогось звичного або, навпаки, почати робити те, чого ніколи не любив. А щоранку робити зарядку, відмовитися від куріння, залазити під холодний душ або сипати в борщ утричі менше солі, ніж завжди, — на все це потрібні неабиякі вольові зусилля. >>
Останнім часом лікарі так багато говорять про онкологічні захворювання, а з телеекранів та рекламних лайтбоксів так часто лунають заклики про допомогу людям із таким діагнозом, що стає зрозуміло: рак наступає, незважаючи на всі досягнення сучасної медицини. Результати соціологічних опитувань свідчать, що практично кожен українець особисто знайомий із людиною, яка хворіє чи колись хворіла на рак. Сьогодні в нашій країні на обліку перебуває майже мільйон онкологічних хворих. Щороку від цієї недуги помирає 90 тисяч людей. >>
Київські чиновники знову взялися вирішувати проблеми бездомного Музею історії Києва. Причому робота почалася відразу на двох фронтах. Київське управління культури і мистецтв просить за три місяці перемістити фонди музею з «Будинку Петра» до решти 1700 запакованих ящиків в Український дім. Мовляв, «Будинок Петра» потребує ремонту, та й узагалі — тут доцільно не фондосховища, а міні–музей відкрити. І не біда, що грошей на ремонт не передбачено — працівників археологічних фондів уже підганяють у напрямку виходу. Ті противляться і заявляють: матеріали часів палеоліту, неоліту, Трипілля, періоду Київської Русі перевозити в тимчасове приміщення — повна дурість, адже кожне транспортування неодмінно знищить частину знахідок.
Тим часом голова міськадміністрації Олександр Попов несподівано заявив, що придумав, куди можна «прописати» розкиданий по Києву музей міста, — у торговельний центр біля метро «Театральна». Той самий, що ще в середині серпня обіцяв знести через незаконність та небезпечність. Музейники проти: їм потрібно 9,7 тисячi квадратних метрів площі, а там — утричі менше, плюс відсутність належних умов зберігання. До того ж Музей історії Києва в універмазі — це вже повна ганьба. >>
Понад сторіччя тому українцям не треба було, як тепер, вистоювати довгі й часто безперспективні черги перед амбасадою Канади, аби ступити на тамтешню благополучну землю. Наприкінці другої половини ХІХ століття еміграційний синдикат, створений канадським урядом, спеціально відрядив на територію Західної України понад 6 тисяч вербувальників, які в поті чола агітували наших людей освоювати північноамериканські прерії. Першими на заклик канадської влади відгукнулися мешканці прикарпатського села Небилів, що в Рожнятівському районі, Іван Пилипів та Василь Єленяк. Сьомого вересня 1891 року пароплав «Орегон», після двох тижнів подорожі водами Атлантики, доставив галицьких піонерів у канадський порт Галіфакс. Так почалася перша хвиля української еміграції в Північну Америку. >>
Не встигли харківські комуністи оплакати демонтаж пам’ятника Героям революції у центрі міста, як колеги по парламентській коаліції підготували їм новий ідеологічний сюрприз. Днями міська організація Партії регіонів виступила з ініціативою повернути площі Карла Маркса її первісну назву — Благовіщенська. >>
Незабаром у Черкаській мерії можна буде зустріти ідеальних чиновників. Адже вони працюватимуть за спеціальними правилами, прописаними в етичному кодексі чиновника, який готують у Черкаській міській раді. >>
«Динамо» та «Іллічівець», мабуть, є «найвеселішою» парою суперників в українській першості. Минулого сезону обидві зустрічі цих команд завершилися з присмаком сенсації. Спочатку віце–чемпіони встановили рекорд, обігравши маріупольців удома з рахунком 9:0, а в останньому турі несподівано програли на виїзді — 2:3, і той результат залишив «азовців» у прем’єр–лізі. Цього разу обійшлося без особливої «феєрії», але забитих м’ячів вистачало. Кияни й маріупольці відзначились по двічі, тільки от один із м’ячів гості відправили у свої ворота. Богдан Бутко, який кількома днями раніше дебютував у збірній України, намагався перервати атаку динамівців, однак поцілив точно в кут воріт Богдана Шуста. >>
Цього року «Ю–Ес оупен» мав закінчитися 11 вересня — в трагічну для американців дату. З нагоди десятих роковин терактів на офіційному сайті турніру світилася дата «11/09/2001» і напис «Ми пам’ятаємо». Але завершальний день змагань перенісся із «чорної» неділі на буденний понеділок. У календар втрутилися погода: уже після того, як Нью–Йорк пережив ураган «Айрін», небесна канцелярія «прописала» місту звичайні, але рясні дощі. >>
Продовжується протистояння у межах правового поля між Генпрокуратурою та Федерацією профспілок України. Днями Генпрокурор Віктор Пшонка публічно заявив, що очолюване ним відомство лише захищає державне майно й запобігає його незаконному відчуженню з боку окремих посадовців ФПУ. Одних лише кримінальних справ за такими ганебними фактами прокуратура порушила аж 35! Натомість Федерація профспілок, обурена заявами пана Пшонки, одразу подала судовий позов iз вимогою спростувати недостовірні, на її переконання, дані, оприлюднені Генпрокурором. >>
Кілька днів поспіль будівлю Генпрокуратури на Різницькій пікетували два десятки хмельничан. Завдяки брифінгу Генпрокурора, який проводився наприкінці минулого тижня, дізнатися про вимоги пікетувальників змогли й журналісти. Люди з плакатами закидали звинувачення у корупції не абикому, а своєму «губернатору» — голові Хмельницької облдержадміністрації Василю Ядусі. >>
Андрій Бондарчук — людина добре знана не лише на Волині. Народний депутат Верховної Ради першого скликання, член Конституційної комісії, він закладав основи української державності, займався активною законотворчістю. Але перш за все він був і залишається журналістом. Навіть у часи радянські, будучи власним кореспондентом «Правди України» у Волинській та Рівненській областях, не боявся відстоювати свою позицію й відважився виступити у республіканській та всесоюзній пресі проти партійних вождів Волині, чим здобув велику повагу земляків. Не дивно, що у далекому 1990–му, попри шалений спротив влади, виборці Горохівського району на виборах до ВР проголосували саме за нього. Нині Андрій Іванович потужно займається літературною творчістю, продовжує громадську діяльність, очолює Волинське крайове братство св. ап. Андрія Первозваного. Нещодавно він презентував свою нову книгу «Обірване коріння нації. Волинська хрестоматія», яку високо оцінили як науковці, так і читачі. Це фундаментальна історична й публіцистична праця, в якій на основі свідчень людей, архівних документів, коментарів йдеться не лише про трагічну долю трьох волинських сіл, назавжди стертих радянською владою з карти області, а й про систему, яка цілеспрямовано знищувала все, що не вписувалося у плани розбудови соціалізму. >>
Минулої неділі Америка завмерла — у скорботі за жертвами терактів 11 вересня 2001 року та... в очікуванні нового нападу. Напередодні 10–х роковин атаки на вежі–близнюки Всесвітнього торговельного центру у Нью–Йорку та на Пентагон у Вашингтоні спецслужби неодноразово попереджали: «Аль–Каїда» та інші терористичні організації готують на цей день нові теракти. >>
Мартиролог жертв авіакатастрофи, в якій загинули хокеїсти ярославського клубу «Локомотив», поповнився ще одним іменем. Учора в опіковому центрі Інституту хірургії ім. Вишневського помер нападник Олександр Галімов. Лікарі зробили все можливе, та опіки понад 80 відсотків тіла виявилися несумісними з життям. >>
Національна перехідна рада Лівії, яку вже визнали єдиною офіційною владою держави багато країн світу (в тому числі й Україна), готується сформувати «повноцінний» уряд. За словами заступника голови цього повстанського органу влади Махмуда Джибріла, новий кабінет міністрів із великими повноваженнями почне діяти впродовж 7—10 днів. >>
Після перемоги революції, яка на початку лютого скинула президента Хосні Мубарака, Єгипет залишається неспокійним. Не допоміг навіть прихід (нібито тимчасовий) до влади військових, на «сильну руку» яких єгиптяни покладали великі надії. Маніфестації на каїрському «Майдані» — площі Тахрір — iз моменту зміни державного керівництва фактично не вщухають: люди протестують проти низьких зарплат, високих цін, недостатньо суворого суду над Мубараком, який правив країною тридцять років, тощо. Але події, які розгорнулися в столиці Єгипту ввечері минулої п’ятниці, стали особливо тривожним дзвінком: після чергового «дня гніву» демонстранти вирушили до посольства Ізраїлю, рознесли 2,5–метрову бетонну стіну, споруджену з метою безпеки за кілька днів до того, й увірвалися в приміщення. Приводом для нападу на дипмісію стало вбивство 18 серпня п’ятьох єгипетських поліцейських, які загинули біля кордону з Ізраїлем під час обстрілу з гелікоптера ізраїльських ВПС (він нібито переслідував палестинських бойовиків). Принагідно погромники не пошкодували й колег тих, за кого «мстилися», — атакували розташовану поряд із посольством будівлю каїрського поліцейського управління. >>
Припущення лідерки БЮТ Юлії Тимошенко, що вже на цьому тижні їй під спалахи камер оголосять вирок, не справдилися. Учора суд мав розпочати останню стадію процесу — судові дебати, натомість, почувши від підсудної, що за кілька днів вона та її захисники не встигли належно підготуватися, суддя Родіон Кірєєв несподiвано, навіть для самої Тимошенко, оголосив перерву. У екс–Прем’єра та її захисту є два тижні підготовки — до 27 вересня. І це при тому, що захисники просили для підготовки лише п’ять днів. Єдине, що наразі обурює адвокатів, так це те, що їхня клієнтка ще два тижні перебуватиме в СІЗО без жодних юридичних підстав. >>
Охолодження українсько–російських взаємин спонукає офіційний Київ шукати інши джерела газу. Саме в цьому контексті слід сприймати дводенний робочий візит Віктора Януковича в Туркменістан, який почався вчора. Країна з багатим на газ надрами свого часу була чи не головним постачальником «блакитного палива» для України — поки Москва не зав’язала всі контракти на собі. Тепер Янукович намагається відновити старі зв’язки. >>
Віктор Янукович дав доручення вивести львівський музей–меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» з балансу Служби безпеки України й передати його до сфери управління Міністерства культури, а також забезпечити «відповідне фінансування з Державного бюджету». Відповідне доручення отримали Прем’єр–міністр і голова Служби безпеки України. Припис Президента треба виконати до 15 жовтня. >>
Знав би Сергій Корольов куди полетять російські ракети >>
Концентрована присутність Героїв у Раді на 5 хвилин >>
Закон про мобілізацію поганий і запізнілий >>
Мобілізація: чотири болючих питання >>
«Руський мір» інспірує в США неомаккартизм >>
Чому Ізраїлю на відміну від України вдається тримати увагу світу >>
Вибори обовʼязково будуть: чи можливо їх провести під час війни? >>
Український досвід Другої світової війни: потрібен сучасний музей >>
«Крокус» — коронація кривавого «карлика» >>
Корифеї слова і пісні >>
