Які фільми проспонсорує держава

Визначено 37 фільмів, які отримають державні кошти на виробництво та розповсюдження. Цього року вперше переможців визначали за новими правилами.

На конкурс, який тривав з 15 червня по 29 серпня, було подано 113 кінопроектів, iз них 51 потрапив до другого туру і лише 37 отримали підтримку експертної комісії. Серед переможців цього року буде розподілено близько 70 млн. грн. Аби завершити ці проекти наступного року, знадобиться ще 80 млн. грн., заявила голова Державного агентства України з питань кіно Катерина Копилова. На повне фінансування можуть претендувати: дебюти (11 проектів), анімаційні (5 проектів) та документальні стрічки (9 проектів), решта — 14 повнометражних художніх стрічок — отримають не більше 50% від загального бюджету картини. Як зазначив член експертної комісії режисер Олег Фіалко, точний кошторис по кожній картині буде визначений, коли укладатимуться держугоди на фінансування.

Серед переможців чимало стрічок, які планують знімати у копродукції. Так, психологічну драму режисерки Вікторії Трофименко «Брати» будуть фільмувати разом зі шведами. В основу стрічки покладено роман сучасного шведського письменника Торгні Ліндгрена «Джмелиний мед». Події стрічки відбуватимуться у Карпатах, де мешкають головні герої — брати–гуцули, які розмовляють на західноукраїнському діалекті і ненавидять один одного. Стрічку режисерки Дар’ї Онищенко «Той же шлях» зніматимуть разом із німцями та сербами. У фільмі, який складатиметься з трьох історій, буде показано конфлікт батьків і дітей через небажання останніх емігрувати.

Кілька відібраних проектів буде зроблено у копродукції з Росією. Так, про покоління, яке народилося за радянських часів і було не готове до тих змін, які відбуватимуться у їхньому житті, зніматиме фільм «Під електричними хмарами» Олексій Герман–молодший. А Сергій Маслобойщиков у історичній драмі «Діамантовий хрест» розповість про життя святителя Луки, архієпископа Кримського.

Серед підтриманих експертами проектів також фільм Кіри Муратової «Кінопроби. Однокурсники», в якому зіграють, зокрема, Олег Табаков, Рената Литвинова, Сергій Маковецький та Віталій Лінецький. Гроші на завершення фільму DAU отримає режисер Ілля Хржановський, а відомий український мультиплікатор Степан Коваль наступного року має розпочати роботу над анімаційним серіалом «Професіонали» про поросятко і баранчика, які намагаються оволодіти новими фахами.

Серед переможців–дебютантів — містичний трилер Мирослава Слабошпицького «Прокляте місто» про зниклу в Чорнобильській зоні експедицію. Короткометражка Максима Буйницького «Метелик» за однойменним оповіданням Тані Малярчук — про пошуки Бога в одному провінційному місті. Найбільше ж пощастило одеситу Михайлу Херсонському — його короткометражка «Лікарі» не потрапила до другого туру. Та серед п’яти дебютантів–аутсайдерів, яким дали другий шанс — презентувати проект на пітчингу, лише він зміг переконати експертів на свою користь. І тепер його комедія про те, що буде, якщо на стіл до цинічного лікаря–реаніматолога потрапить його лютий ворог, отримає державне фінансування.

Проте перший конкурс не минув без скандалів, адже до складу експертної комісії увійшли кіношники, які, з одного боку, оцінювали претендентів, а з іншого — самі претендували на державне фінансування. Це, зокрема, продюсери: Олена Фетісова, Ігор Савиченко, Денис Іванов, режисер Роман Ширман, сценарист Світлана Зінов’єва, оператор Богдан Вержбицький, мультиплікатор Степан Коваль. Через це кілька кінематографістів, серед яких артисти Віктор Гресь, Володимир Савєльєв, Олександр Муратов і Микола Ільїнський, звернулися до міністра культури Михайла Кулиняка з відкритим листом, в якому просять скасувати рішення комісії і призначити новий її склад. Голова агентства Катерина Копилова вважає це помстою: «Майже всі ці люди подавали свої проекти на конкурс і не пройшли першого відбору. Це так само зацікавлені люди, це образа кіномитців на те, що їхні проекти не стали фінансуватися державою. Деякі з цих людей прийшли і сказали: дай гроші, якщо не даси — буде війна. Я готова воювати».

І повірити в це можна, якби не «але». На підсумковій прес–конференції пані Копилова заявила, що «експерт, який подавав свій проект у сесію, не брав участі у голосуванні цієї сесії». А тижнем раніше на відкритті пітчингу сказала наступне: «Люди, які працюють в експертній раді, не оцінюють свої проекти. А оцінюють тільки ті, які подані іншими претендентами». Власне, експерти–конкурсанти не лише активно ставили питання своїм конкурентам по секціях, а й брали участь в обговоренні за зачиненими дверима.

Олеся АНАСТАСЬЄВА