Геолог — радник ескулапа

02.08.2011
Геолог — радник ескулапа

Олег Адаменко про свої друковані праці: «До висоти Ейфелевої вежі ще далеко». (Фото автора.)

Непояснимі причини виникнення тих чи інших хвороб, що не вписуються в традиційну етіологію, — не рідкість для сучасної медицини. Та коли захворювання набувають масового характеру, а люди в білих халатах навіть не здогадуються, звідки це лихо взялося, до паніки — один крок. Щось схоже майже впродовж двох останніх десятиліть спостерігалося в місті Соснівка, розташованому поблизу Червонограда, на території Львівсько–Волинського кам’яновугільного басейну. Якщо до 1989 року тут фіксувалися лише поодинокі випадки гіпоплазії, тобто пошкодження зубної емалі, частота яких була в межах середніх показників по Україні, то вже через шість років ця недуга (часто — в тяжкій формі) вразила 68 відсотків тамтешніх дітей. І лише недавно вдалося з’ясувати пряму залежність між захворюваністю та геологічними чинниками Червоноградського гірничопромислового району.

Цей та десятки інших прикладів масштабного впливу геологічного середовища на здоров’я людей досліджено в унікальній для вітчизняної наукової літератури двотомній монографії «Вступ до медичної геології», виданій за редакцією академіків киянина Георгія Рудька та іванофранківця Олега Адаменка.

 

Недуги й географія

— Олеже Максимовичу, — звертаюся до одного зі співавторів видання, — то які ж підземні проблеми спричинили захворювання зубів у соснівських дітлахів?

— Львівський професор медицини Ніна Смоляр та мій колега Георгій Рудько після ретельних досліджень склали біохімічні карти тамтешньої території і таки встановили причину виникнення поліплазії та інших стоматологічних захворювань мешканців цього району. Отже, руйнацію емалі зубів спричинив надлишок фтору. Медики–стоматологи тривалий час не могли зрозуміти природу цього явища, поки їм на допомогу не прийшли геологи. З’ясувалося, що через глибинні розломи з надр землі фтор почав підніматися на поверхню і потрапляти в підземні води, якими користуються люди. Надмірне збільшення концентрації фтору, а також стронцію передусім позначилося на здоров’ї дітей, позаяк їхній організм особливо чутливий до таких змін. За результатами досліджень рекомендовано комплекс ефективних профілактичних заходів, які можна застосовувати й в інших регіонах України, що мають подібну екологічну ситуацію. В монографії проаналізовано також сучасні технологічні схеми збагачення продуктів харчування селеном і йодом, методи оптимізації складу питної води — фторування і дефторування, знезалізнення, пом’якшення тощо.

— Певні регіони України мають свої, характерні лише для цих географічних зон, хвороби. Наскільки достовірна інформація про те, що мешканців Карпат, приміром, більше вражають йододефіцитні недуги, ніж їхніх співвітчизників на рівнинах?

— Йод, як відомо, необхідний для нормального функціонування щитовидної залози, його потрібно 150—200 мікрограмів на добу. Його нестача призводить до виникнення ендемічного зобу. Від дефіциту йоду зазвичай потерпають мешканці гірських районів, де випадає значно більше опадів, ніж на рівнині, і дається взнаки ізоляція від впливу морів. Та нині брак цього мікроелемента відчуває майже все населення України, найбільше — жителі ендемічних районів Західної України, частини Вінницької та Хмельницької областей, території поблизу Канівського й Кременчуцького водосховищ, Автономної Республіки Крим. Жителі гір більше хворіють тромбооблітеруючими недугами, зате рідше — на лейкоз, злоякісні новоутворення, короткозорість, нефрити. Населення рівнин частіше хворіє на рак шлунка й легенів, гострі напади глаукоми, пухлини головного і спинного мозку.

Дуже важливу роль у життєдіяльності людини, організм якої — складна біомеханічна та біохімічна система, відіграють вітаміни й мінерали, хоча вони необхідні в малих кількостях. Тому від геологічного середовища з його тектонічною організацією, геохімічними, гідрохімічними, гідрогеологічними та іншими умовами й залежить кількість мінералів, які отримують з їжею і водою мешканці тих чи інших територій, та великою мірою — стан їхнього здоров’я.

Що кицькам добре, людям і собакам — зась!

— Невже геологічне середовище так суттєво впливає на якість життя людини?

— Тут треба мати на увазі, що з усіх компонентів навколишнього середовища геологічний справді має найбільший вплив на людину. Це — основа основ, фундамент, на якому розвиваються підземні і поверхневі води, ґрунти, рослинність і т.д. Медична геологія вивчає вплив геологічних об’єктів природного та техногенного походження на здоров’я людей, тварин і рослин.

Ми з професором Георгієм Рудьком досліджуємо цей вплив уже зо два десятиліття, особливо через призму наслідків Чорнобильської катастрофи. Й не ми одні, тому до написання монографії залучили 16 українських авторів. Після виходу її у світ надійшло чимало схвальних відгуків від фахівців, зокрема кількох ректорів знаних вітчизняних університетів. Нині монографію перекладають у Москві російською мовою для одного з тамтешніх видавництв.

— Чимало загадок, навіть містичних, пов’язано з так званими геопатогенними зонами. Це — теж об’єкт ваших досліджень?

— Так, вони входять до сфери наших наукових інтересів. Їх виникнення пов’язано з геологічними розломами, перетинами підземних водних потоків та енергетичними мережами Землі — прямокутними й діагональними. Розміри таких зон коливаються від кількох сантиметрів до десятків метрів. Тривале перебування там може призвести до виникнення серйозних захворювань у людей, залежно від їхніх індивідуальних особливостей. У декого викликає загальну слабкість, безперервний головний біль, з’являється відчуття страху й холоду в кінцівках.

За спостереженнями біологів, кицьки полюбляють перебувати в геопатогенних зонах, на відміну від людей, а також собак, коней, корів та свиней, які їх усіляко уникають.

Загрози уявні й реальні

— «Вступ до медичної геології», вочевидь, не обмежується вивченням екологічних проблем Західної України. Приміром, у масовій свідомості мешканців центральних областей закріпилося уявлення про серйозні радіаційні загрози, пов’язані з видобуванням уранових руд на Кіровоградщині. Наскільки ці побоювання обґрунтовані з наукової точки зору?

— У Кіровоградській області розвідано кілька потужних родовищ уранових руд, одне з яких — під самим обласним центром. За радянських часів поширювалися міфи, що на уранових копальнях працюють особи, засуджені за тяжкі кримінальні злочини. Це не відповідало дійсності. Насправді там працювали й працюють звичайні шахтарі. При дотриманні відповідних правил безпеки загрози їхньому здоров’ю і життю там немає.

— А для населення, яке мешкає над родовищами або поблизу?

— Звичайно, певний вплив відчувається. Який саме, вивчають експедиції. До їх складу входять медики, геохіміки, радіобіологи та фахівці інших суміжних спеціальностей. Якщо ми говоримо про радіаційне випромінення, то варто знати, що на території Українського кристалічного щита природний фон становить 60 мікрорентген на годину, тоді як на Прикарпатті — 12–13 мікрорентген, тобто вп’ятеро менше. Для людей, котрі мешкають на кристалічному щиті з трипільських часів, це — природній фон, а коли дівчина з Івано–Франківщини вийде заміж, скажімо, за хлопця з Вінниччини чи Кіровоградщини і переїде туди жити, то вона може відчути вплив цієї мікрорадіації на свій організм.

— Якщо поглянути далі на схід, то в надрах Донбасу, мабуть, найбільшу небезпеку таїть метан.

— Так, дегазація цього промислово найпотужнішого регіону держави вкрай необхідна. Метан там сконцентрований у величезних кількостях і пронизує всі вугленосні пласти. Трильйони кубометрів метану, добутого з надр Донбасу, суттєво зменшили б нашу залежність від імпортованого природного газу. Існують ефективні технології його утилізації, проте вони надто дорогі. Треба бурити сотні й тисячі свердловин глибиною близько кілометра. Та самотужки реалізувати ці проекти нам ще не по кишені. Тому з восьми екологічних станів, за якими визначається рівень екобезпеки в Україні, трьома найзагрозливішими — передкризовим, критичним і катастрофічним — характеризується ситуація на Донбасі, індустріалізованому Придніпров’ї та в Чорнобильській зоні.

— Як ваші дослідження закономірностей впливу геологічного середовища на здоров’я людини та пов’язані з цим рекомендації сприймають медики? Чи не конкурентів у вас бачать?

— На щастя, ні. Ми тісно співпрацюємо з медициною, йдемо в цьому напрямі з нею нога в ногу. Більшість із шістнадцяти авторів монографії — вчені саме медичної галузі.

 

Досьє «УМ»

Адаменко Олег Максимович

Народився 1935 року в селі Воловиця Борзнянського району Чернігівської області. Доктор геолого–мінералогічних наук, академік, професор Івано–Франківського національного технічного університету нафти і газу, віце–президент підкомісії з археології палеоліту Міжнародного союзу з вивчення четвертинного періоду.

Автор 15 підручників, 30 монографій, 650 статей, багато з яких перевидані в десяти країнах світу, зокрема в США, ФРН та Франції.

 

ДУМКА З ПРИВОДУ

Марія Мазепа,
доктор медичних наук, професор:

«Монографія «Вступ до медичної геології» поглиблює існуючу уяву про дію природного середовища на здоров’я людей, обґрунтовує медико–географічні особливості поширення недуг серед населення. Праця підводить теоретичну базу під твердження про єдність і взаємодію перетворень, що відбуваються в надрах планети, астрономічній ситуації та живих організмах».

  • Що там, у голові?

    Знання, які людина повинна засвоїти, множаться у геометричній прогресії. Чи здатен наш мозок витримати такі навантаження? А може, він уже досяг піку свого розвитку і радіє, що новітні технології забирають на себе частину його функцій? >>

  • Підкорене небо

    У радянські часи Всесвітній день авіації та космонавтики відзначали справно. Власне, у той час усі досягнення, пов’язані чи то з польотом у космос, чи то з появою нового літака, прирівнювались мало не до державних свят. Сьогодні цю дату також відзначають, проте масштаб суттєво зменшився. Чи розвивається авіація та космонавтика сьогодні? >>

  • «Небесний тихохід»

    Фахівці навчально-наукового центру «Небесна долина», що діє у Вінницькому національному технічному університеті, передали військовослужбовцям розвідувального підрозділу, який виконує завдання в зоні бойових дій на сході України, безпілотний розвідувальний комплекс власної розробки. >>

  • Філософ волокон із чвертю ставки

    Ярослав Шпотюк — фізик-матеріалознавець, закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка (ЛНУ) та займався науковими дослідженнями у Франції. Науковець здійснив майже неможливе і захистився одразу в двох навчальних закладах: у ЛНУ та університеті Ренн 1. >>

  • НаЗУБок

    Усім відома фраза: «Одне лікуєш — інше калічиш». Але далеко не завжди ми можемо побачити зв’язок між прийомом якихось ліків і проблемою зі здоров’ям, яка виникає через деякий час. Особливо при протезуванні зубів. >>