Тече вода каламутна, покупався — буде смутно

16.06.2011
Тече вода каламутна, покупався — буде смутно

Нутрії — кумедні тварини, але вони також можуть переносити лептоспіроз. (Фото з сайту www.7ya.ru.)

Лептоспіроз, або, як іще кажуть лікарі, «хвороба брудної води», не є чимось екзотичним для нашої держави. Щороку в Україні реєструють близько 100—200 випадків, із них 60—70 — на Київщині. Найчастіше люди хворіють улітку, після риболовлі, купання в каламутній річці або на «цвілому» озері з непроточною водою. Небезпека полягає в тому, що інфікування відбувається майже непомітно, а за симптоматикою лептоспіроз схожий на звичайну застуду, тому хворі рідко звертаються по медичну допомогу в перші дні нездужання. А вже на шостий–сьомий день важкої форми хвороби людина може померти від ускладнень. Про те, звідки у воді беруться лептоспіри, про що може свідчити висока температура в рибалки та в яких випадках пеніцилін буває на вагу золота, «УМ» розповів фахівець, який захистив докторську дисертацію з лептоспірозу та впродовж багатьох років розробляв цю тему на світовому рівні, — завідувач відділу інтенсивної терапії та детоксикації Інституту епідеміології та інфекційних хвороб імені Л. Громашевського НАМНУ, заслужений лікар України Віктор Матяш.

 

Порослі очеретом береги — рай для щурів і лептоспіри

«Більшість наших озер не чистять, і на берегах росте очерет, — розповідає Віктор Матяш. — А там, де густий очерет, та ще й люди часто залишають недоїдки, розмножуються миші та щури. Ці тварини переносять лептоспіроз. І чим більше щурів на березі, тим більший ризик інфікування для людей, які там відпочивають».

За словами спеціаліста, для щурів лептоспіра — банальний паразит, із яким гризуни спокійно співіснують. Збудник лептоспірозу живе в організмі тварини і разом із сечею виділяється назовні: у ґрунт, воду тощо. У сприятливому середовищі (неглибока водойма зі стоячою водою) лептоспіра залишається активною впродовж багатьох тижнів. «А чого їй гинути? Тепло, вогко, брудно — саме те, що треба, — каже Віктор Матяш. — Коли озеро мілке, вода швидко перегрівається. А для лептоспіри 25 градусів тепла — найкращі умови для розмноження».

На відміну від гризунів, люди від контакту з лептоспірою починають хворіти. Брудна водойма може стати місцем зараження рибалок, купальщиків чи туристів, які вибралися на пікнік. Людина може наступити на розбиту пляшку, подряпатися в кущах, збираючи дрова для багаття, поранитися під час рибної ловлі або іншим чином пошкодити цілісність шкіри. Через ці мікротравми лептоспіри потрапляють із води чи ґрунту в організм людини, і починається розвиток хвороби. Інші «вхідні ворота» інфекції — пошкоджена слизова оболонка (наприклад, очей), яка вже не здатна на 100% захистити організм від нападу «ворогів». Крім того, купаючись у каламутній воді, можна випадково сьорбнути річкового чи озерного «коктейлю», насиченого патогенами. І якщо у вас знижена кислотність або ви добре поїли (так, що соляної кислоти вже не вистачає, аби розчинити лептоспіри), збуднику захворювання вдається «проскочити» шлунок неушкодженим і почати інфекційний процес.

Зволікання з візитом до лікаря може коштувати життя

Науковці попереджають, що до «хвороби брудної води» не можна ставитися легковажно. У більшості країн поширені легкі форми лептоспірозу, які не дають високої летальностi. Але для України (особливо для Донецької та Київської областей) характерна одна з найважчих форм — іктерогеморагічна. Патоген виробляє речовини, які руйнують еритроцити, порушують згортання крові. Від цього страждають серце, легені, головний мозок, нирки. У будь–якому органі можуть з’являтися великі кровотечі, які важко зупинити. І тоді пацієнт помирає від численних крововиливів, гострої ниркової недостатності, відмови життєво важливих органів. Навіть сьогодні, коли медицина має найсучасніші ліки та апарати очищення крові, смертність при іктерогеморагічному лептоспірозі становить більше 10 відсотків. А раніше летальність від цього захворювання доходила до 25—30 відсотків.

Найбільша небезпека, як наголошують фахівці, полягає в тому, що на ранніх стадіях лептоспіроз важко діагностувати, а на пізніх — складно лікувати. Коли хвороба тільки–но починається, її важко відрізнити від банальної застуди. Висока температура, загальна слабкість не насторожують людину. Хворий думає: «Посидів у холодній воді, от і відчуваю нездужання». А коли з’являються більш промовисті ознаки лептоспірозу (біль у м’язах ніг, жовтяниця внаслідок ураження печінки, відсутність сечовипускання через ураження нирок тощо), лікарі нерідко вже нічим не можуть зарадити пацієнту.

«Уже на п’ятий–шостий день хвороби при важкій формі лепто­спірозу розвивається ниркова недостатність, можуть бути крововиливи у серцевий м’яз, інші органи. І все, людина помирає, — каже Віктор Матяш. — А терапія насправді дуже проста — своєчасне вживання антибіотиків. Ми в цьому переконалися наприкінці 1990–х років, під час епідемічного спалаху лептоспірозу в Миколаєві. Тоді було зафіксовано більше 100 випадків захворювання за дуже короткий термін. Люди працювали на полі, збирали врожай. Коли я приїхав на місце, то побачив, що на один квадратний метр поля, де ростуть зернові, припадає по дві нірки гризунів. Можете собі уявити, яка там була кількість щурів! Сеча тварин — носіїв лептоспірозу — потрапляла на стерню, на ґрунт. А люди ходили переважно босоніж, дряпаючи шкіру та заносячи в ранки інфекцію. У 96 пацієнтів було діагностовано лептоспіру ікторогемораїку — найважчу форму захворювання. Тоді я вперше застосував новий метод лікування: якщо температура тримається більше доби, треба почати вживати антибіотики орально. І вперше з 96 випадків важкої форми хвороби ми не мали жодного смертельного!».

Спеціаліст зауважує, що збудник лептоспірозу залишається чутливим навіть до звичайного пеніциліну, тому упаковка найпростіших антибіотиків у випадку зараження може врятувати життя людини.

«Якщо після риболовлі в болоті чи купанні в каламутній воді піднімається температура (за 38 градусів), а на шкірі є якась ранка, існує велика ймовірність, що це лептоспіроз. Тому якщо жар тримається більше доби, слід звернутися до лікаря, — наголошує Віктор Матяш. — Хворому призначають антибіотики. Через 3—4 дні лептоспіра гине, а людина одужує. Якщо почати антимікробну терапію на третiй день після зараження, захворювання середньої важкості, на другий — легкий перебіг лептоспірозу. А якщо лікуватися вже з першої доби, хвороба минеться практично без симптомів».

 

ПРОФІЛАКТИКА

Щоб не захворіти на лептоспіроз, треба дотримуватися простих правил:

— не купатися і не ловити рибу у водоймах, порослих очеретом, де можуть водитися щури;

— не купатися в місцях випасу і водопою худоби, неподалік тваринницьких ферм (зокрема, з розведення нутрій);

— не пити воду з випадкових джерел і не купувати продукти тваринництва на стихійних ринках;

— поранившись поблизу брудної водойми, відразу обробити антисептиком пошкоджені ділянки шкіри. Якщо помазати ранку йодом, тканина грубішає, і патогенам стає важче всмоктуватися в кров.