Ірина Бережна: Варто змінити систему для голосування у ВР

Уродженка Луганська Ірина Бережна розпочинала власний трудовий шлях як приватний нотаріус. Утім волею долі після дострокових парламентських виборів восени 2007 року безпартійний столичний нотаріус стала народним депутатом (№151 за списками Партії регіонів). Під куполом ВР 30–річна депутат як член Комітету з питань правосуддя переважно переймається питаннями євроінтеграції, законодавчого реформування нотаріату, судової системи, корпоративного права тощо. Саме на ці теми пані Бережна погодилася дати відповіді «УМ».

Безвізовий режим із ЄС вже у 2011 році

— Пані Ірино, тиждень тому ви повернулися з Брюсселя. Які перспективи співробітництва між Україною та ЄС окреслюються в поточному році?

— Дійсно, 15—16 березня в Брюсселі відбулося XVI засідання Комітету з парламентського співробітництва між Україною та Європейським Союзом, на якому розглянуто важливі питання європейської інтеграції нашої держави. Зокрема, питання щодо перспектив укладення Угоди про асоціацію та створення зони вільної торгівлі, виконання Плану дій щодо лібералізації візового режиму, який Україна отримала 22 листопада 2010 року, стану виконання реформ, спрямованих на зближення нашої держави із ЄС тощо. Спільна робота України та ЄС спрямована на подальше зміцнення партнерства між сторонами і є доволі ефективною, тому можна спрогнозувати, що, наприклад, безвізовий режим iз країнами ЄС Україна може отримати вже до кінця поточного року. Адже на виконання вимог, що містяться в Плані дій, уже прийнято низку нових законів та підзаконних актів для приведення вітчизняного законодавства у відповідність iз вимогами Європейського Союзу, розробляють та вносять зміни в існуючі документи.

Судова реформа триває

— У Євросоюзі не в захваті від нашої судової реформи, проведеної минулого року, яка, м’яко кажучи, виявилася недосконалою. Президент Янукович погоджується, що її варто продовжувати. Як саме? І коли парламент врахує помилки та виконає рекомендації Венеціанської комісії?

— Наразі ще зарано говорити про досконалість чи недосконалість судової реформи, яку проводять в Україні за ініціативою Президента, адже цей процес ще триває. Вважаю, що судова реформа реалізовується у правильному напрямi. Серед її позитивних результатів відзначу узгодженість дій між органами судової влади, зменшення корупційних проявів у судовій системі. Завдяки реформуванню вдалося виробити єдині критерії відбору суддів та притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, встановити тісну взаємодію та порозуміння в діяльності різних судових органів, дати змогу Верховній Раді оперативно реагувати на факти порушення суддями присяги і таким чином формувати професійний суддівський склад тощо. Тобто відбувається створення в Україні дійсно незалежного суду та унеможливлення адміністративного тиску на суддів ані з боку представників інших гілок влади, ані з боку керівництва судів. Також дуже важливим є скорочення строків розгляду справ, у результаті чого покращився доступ до правосуддя.

Інша перевага, про що зазначали представники Венеціанської комісії, — це запровадження автоматизованої системи розподілу справ, яка вже працює. Венеціанська комісія оцінила позитивні зрушення у судовій системі в процесі її реформування, водночас вказавши на моменти, які потребують уточнення й доопрацювання. Частину рекомендацій Венеціанської комісії вже прийнято до уваги і втілено, наприклад, в питанні автоматичного розподілу справ між суддями. Але судову реформу ще не завершено, і при її доопрацюванні буде враховано всі рекомендації.

— Чи не завеликі повноваження отримала Вища рада юстиції? Чи не є це загрозою для судової гілки влади, яка може стати залежною від виконавчої?

— Запорукою ефективності реформ, що проводять в Україні, є конструктивна взаємодія трьох гілок державної влади — законодавчої, виконавчої та судової. І будь–які протистояння між судовою і виконавчою владою недопустимі. Реформування судової системи викликало додатковий інтерес до Вищої ради юстиції, причиною якого є зміни в роботі цього органу та розширення його повноважень. Але зміни, внесені до закону «Про Вищу раду юстиції», позитивно вплинули на діяльність цього органу.

Насамперед, новації дали можливість ефективно розглядати питання щодо притягнення суддів до відповідальності — як дисциплінарної, так і тієї, яка настає за порушення присяги. Наприклад, для того, щоб звільнити суддю, повинні бути встановлені порушення, які значно вплинули на права громадян і завдали суттєвої шкоди конкретним людям чи державі. Треба пам’ятати, що Вища рада юстиції не є каральним органом і не може бути використана для будь–якого впливу на роботу суддів. Одним iз основних завдань Вищої ради юстиції є формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно й неупереджено здійснювати правосуддя.

Про корупцію, податкові декларації та «сенсорний палець»

— В Україні досі відсутнє ефективне антикорупційне законодавство. Коли, на вашу думку, Верховна Рада ухвалить у цілому президентський антикорупційний законопроект?

— Сутність антикорупційного законодавства України полягає в тому, щоб обмежити, нейтралізувати чи усунути фактори корупції, а також чітко визначити ознаки корупційних правопорушень. І говорити про те, що в державі відсутнє дієве антикорупційне законодавство, некоректно, адже є нормативно–правові та законодавчі акти, якими передбачено відповідальність за корупційні дії. Водночас антикорупційне законодавство потребує вдосконалення і розроблення дієвих механізмів боротьби з цим явищем. І робота в цьому напрямi триває — після доопрацювання 15 березня Верховна Рада ухвалила у другому читанні проект Закону «Про засади запобігання і протидії корупції в Україні». Лише три статі (№1, №11, №12) цього документа та прикінцеві положення направлено на повторне друге читання.

Так, доопрацювання потребують положення, в яких містяться визначення термінів, які використовують у Законі. Окрему увагу необхідно приділити формі декларації про доходи — визначити та закріпити її законодавчо. Також потребують узгодження з чинним законодавством перехідні положення Закону. Після розгляду та схвалення цих статей документ буде винесено на розгляд та ухвалення в цілому. І це може відбутись уже наступного пленарного тижня.

— Влада пишається ухваленим Податковим кодексом. Водночас питання «спрощенців» досі законодавчо не врегульовано. Яких «правил гри» варто очікувати дрібному бізнесу від законодавців цієї весни?

— Прийняття Податкового кодексу не є звершенням реформування галузі. Профільний комітет ВР iз питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики постійно моніторить запровадження норм Податкового кодексу, слідкує за дотриманням його положень контролюючими органами та платниками податків. Усе це дає можливість оперативно готувати необхідні зміни до цього Кодексу. Наприклад, днями Комітет запропонував Державній податковій службі призупинити застосування щомісячної податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб. Таке рішення прийнято через численні скарги платників податків. Проблема полягає в неналежній організації роботи податковими органами щодо подання вказаної звітності, зокрема, несвоєчасному оприлюдненнi форми декларації та необґрунтованому розширенні кількості її показників. Крім того, Комітет проаналізував обґрунтованість і доцільність подальшого застосування такої декларації та ухвалив рішення про включення до законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів» (№ 8217), який буде розглянуто парламентом упродовж поточної сесії, норми, яка передбачає вилучення з Кодексу положення про подання щомісячної декларації з податку на доходи фізичних осіб.

— Останнім часом у парламенті гостро постала проблема так званих «кнопкодавів». Як ви ставитеся до можливого вдосконалення системи «Рада–3» технологією «сенсорного пальця», завдяки якій обранці вже не зможуть голосувати «за того хлопця»?

— Сьогодні дійсно виникла необхідність змінити систему для голосування. Постанова про впровадження реєстрації народних депутатів України та фіксації результатів їх особистого голосування за допомогою сенсорної клавіші може це зробити, але документ потребує доопрацювання. Проблема полягає в тому, що Постанову не було погоджено з «Укрспецзв’язком», який мав надати висновок щодо технічної справності нової системи для голосування. Також необхідно уважно розглянути та, можливо, запозичити досвід парламентів інших держав iз питання голосування.

Тобто, після доопрацювання та розроблення змін до Регламенту Верховної Ради цей документ обов’язково буде повернуто до розгляду. Швидше за все, це відбудеться вже наступного пленарного тижня.

ІЗ НОТАРІУСА — У ДЕПУТАТИ

— Розкрийте секрет успіху: як приватний нотаріус може стати народним депутатом?

— Для мене особисто алгоритм успіху в житті, в тому числі й у політиці, полягає в мудрості, силі волі та вмінні правильно розставляти цілі та пріоритети. Саме ці риси, на мій погляд, у поєднанні з наполегливою працею роблять людину успішною. І перевтілення нотаріуса в народного депутата відбулось не раптово. Я завжди цікавилася політикою і можливостями впливати на процеси в країні. Дуже багато проблем навкруги нас у країні, в законодавстві, в суспільстві, які можна вирішити тільки на політичному рівні. Депутатські повноваження — це інструмент, завдяки якому можна відстоювати інтереси людей.

— Пані Ірино, у своїй законотворчій діяльності велику увагу ви приділяли внесенню змін до законодавства про нотаріат. І це зрозуміло. Що ще треба зробити для вдосконалення цієї «галузі»?

— Реформування нотаріату — тривалий і складний процес, який розпочався ще в 1993 році з прийняттям першої редакції Закону України «Про нотаріат». Сьогодні українській системі нотаріату для ефективного реформування потрібні комплексні законодавчі заходи. Серйозним кроком у процесі реформування галузі було внесення у 2008 році суттєвих змін до Закону «Про нотаріат», завдяки яким покращився доступ населення до нотаріальних послуг, зрівнялися в повноваженнях державні та приватні нотаріуси, було встановлено підвищені вимоги до нотаріусів тощо. Але цього недостатньо. Наразі на розгляд парламенту очікує проект Нотаріального процесуального кодексу, який має стати головним регулятором порядку вчинення нотаріальних дій. Сьогодні у своїй діяльності нотаріуси користуються відповідною Інструкцією Міністерства юстиції. Це не відповідає вимогам пункту 14 частини 1 статті 92 Конституції України, в якому встановлено, що організація і діяльність нотаріату визначається винятково законами, а не підзаконними нормативними актами. Більше того, зазначеної інструкції недостатньо для адекватного врегулювання нотаріального процесу. Отже, прийняття Нотаріального процесуального кодексу дозволить ефективно регламентувати процесуальні аспекти нотаріальної діяльності, створити чіткі та передбачувані процедури вчинення кожної нотаріальної дії і механізми оскарження її законності.