Україномовні? Значить «проблемні»!

Поки Президент Віктор Янукович чекає від міністра освіти Дмитра Табачника пояснень щодо закриття українських шкіл на Донеччині у рамках так званої реформи, в області триває насильницька деукраїнізація. Реакцію гаранта очікують скоро. Принаймні так пообіцяв сам глава держави під час телеспілкування з країною. А тим часом під горнило «оптимізації» потрапила ЗОШ № 44 (1—3 ступенів) у місті Макіївка. Стиль аналогічний: думки батьків ніхто не питав, а щодо педколективу — годі й казати. Демократія по–донецьки: наказ згори — спробуй не виконай...

Пікантність ситуації ще й у тому, що учнів нікуди подіти. «Нас попередили, що найближчі школи нашого району переповнені й не можуть прийняти наших дітей. Натомість пропонують будівлю Макіївського навчально–реабілітаційного центру «Веселка» і статус школи–інтернату, — йдеться у заяві протесті батьків, адресованій Президенту Януковичу, міністру Табачнику та представнику президента у ВР Юрію Мірошниченку. — Ми, батьки учнів ЗОШ № 44 Макіївки, висловлюємо категоричну незгоду з переведенням (фактично закриттям) нашої школи в будівлю МНРЦ».

«На сьогодні школу відвідує 404 дитини (17 класів), у класах середня наповнюваність становить 23,6 учня (у середньому по Макіївці — 22,7), — розповіла «УМ» представник батьківського комітету школи Алла Тихончук. — Школа розташована між чотирма робітничими селищами (Чапаєвські Плани, Бутівка, Леваневський, Лісове, частково вулиця Токарєва) і фактично одна на цій території. Поблизу неї — школи № 2, №8 і № 64, у яких наповнюваність трохи більше 200 учнів, але їх не закривають».

За словами батьків, школу з українською мовою навчання та чудовим педколективом, де достатньо класів і кабінетів, є комп’ютерний клас (11 комп’ютерів), де прокладені нові труби, встановлені нові батареї, якісна підлога, частково пластикові вікна та двері (встановлені за рахунок батьків. — Авт.) хочуть «перебазувати» до навчально–реабілітаційного центру. Існує лише одна проблема — котельня, що вимагає капітального ремонту. Однак аналогічна проблема є і в сусідніх школах, зокрема й у МНРЦ.

«Який сенс переходити до приміщення, де 10 років у класах не проводився ремонт, система опалення тримається на «хомутах», температура у приміщеннях не перевищує 17 градусів і каналізаційна система в аварійному стані? — запитує пані Алла. — Крім того, будівля розташована на околиці одного із селищ, на території базару, де лотки стоять практично на подвір’ї інтернату. Для тамтешніх вихованців цигарки чи пакети з клеєм — звичне явище, тому ми боїмося посилати туди наших дітей. Нам обіцяють транспорт для підвезення учнів, але ми ж розуміємо, що таке возити більше чотирьохсот дітей та ще й по наших дорогах, які нагадують американські гірки».

У МРНЦ «Веселка» залишаються 164 дитини, які не мають статусу «сирота», але проживають в асоціальних сім’ях і вважаються «проблемними». «Ми категорично проти того, щоб водити дітей до закладу, де перебуватимуть діти з неблагополучних сімей!» — наголошується у заяві–протесті, скріпленій підписами батьків учнів ЗОШ № 44, що вмістилися на п’яти аркушах.