Павло Ельянов: Комп’ютери — основна проблема шахів

Павло Ельянов: Комп’ютери — основна проблема шахів

Якщо вести мову про найбільші успіхи українського спорту, то обов’язково потрібно згадувати про досягнення шахістів. Наш співвітчизник Руслан Пономарьов не так давно ставав чемпіоном світу, збірна двічі перемагала на шаховій Олімпіаді, про тріумфи на багатьох особистих турнірах можна вже й не говорити. Останнім найбільшим досягненням наших у грі для інтелектуалів стала минулорічна осіння перемога на шаховій Олімпіаді в Ханти–Мансійську. Тоді квінтет у складі Василя Іванчука, Руслана Пономарьова, Павла Ельянова, Захара Єфименка та Олександра Моїсеєнка не зазнав жодної поразки і залишив позаду господарів турніру — росіян, яким усі пророкували підсумковий тріумф. Ми зателефонували Павлу Ельянову, аби розпитати, як почувається на лаврах одному з лідерів української збірної. >>

«Ще зі школи я звикла спати по 5-6 годин на добу»

Цю молоду вродливу жінку в Чернігові добре знають. Громадська організація, яку вона очолювала, нараховує понад 30 тисяч чернігівців. І саме тому Анна Романова мала хороші шанси стати мером. Однак зняла свою кандидатуру, тому що за місяць до виборів народила доньку. Новообраний мер Олександр Соколов запропонував амбітному конкуренту посаду свого заступника. Тож тепер Анна Романова опікується культурою, соціальною політикою, інвестиціями та туризмом, а також відповідає за стратегічний розвиток Чернігова. Крім того, встигає між нарадами годувати маленьку Вікторію, адже молода мама не відмовилася від грудного вигодовування... >>

«Трибунал» малих над великими

Учора в залі №17 Окружного адміністративного суду Києва вчергове зійшлися у «двобої» непримиренні противники — тут знову розглядали справу щодо визнання незаконним Указу Президента України «Про вшанування учасників боротьби за незалежність України у XX столітті». Нагадаємо, незмінний керівник Прогресивної соціалістичної партії України Наталія Вітренко оскаржує указ, яким свого часу Президент Віктор Ющенко вшанував борців за українську незалежність. Вчорашнє засідання стало символічним рубіконом — суд приступив до безпосереднього розгляду справи по суті — вже у складі суддівської колегії. >>

«Публічний» Янукович

Віктор Янукович нарешті підписав закон про доступ до публічної інформації та зміни до закону про інформацію. Про це вчора на брифінгу повідомив представник Президента у парламенті Юрій Мірошниченко. >>

Ліна Костенко: Хочеться часом чогось дуже хорошого. Хіба ні?

Позавчора з порога увімкнула диск із віршами Ліни Костенко в авторському виконанні, і уявила, як у цей самий час 200, 300 чи 500 (хто встиг купити в перший день) київських квартир наповнює її молодий і хвилюючий голос. «Хочеться чуда і трішки вина». «Святвечір». «Пробачте, осінь, я вас не впущу». «Хтось є в мені, і я питаю: — Хто ти?». Усі технічні прибамбаси XXI сторіччя тільки для цього й вигадані «головастиками», щоб передати голос Поета, інтонації, вібрації, м’яке «р» і чітку українську «л», зітхання, в якому особистий спомин, і звук посмішки. Диск із голосом Ліни Костенко, її вірші «своїм голосом» — це поезія (космос), помножена на вдихи й видихи жінки (поета). Від цього з горла накочуються сентиментальні сльози, а дах багатоповерхівки відпливає вбік, оголюючи зоряне небо над головою. Як вона читає свої вірші! Мені й на презентації здалося, що з усіх присутніх і причетних до книжки й диску за презентаційним столом вона була наймолодшою. Горда і зухвала, бунтівна. Вік, обставини, сан, чин — не перетиснуть натуру, мудрість не переважить чесність. >>

Ростислав Держипільський: Ніщо у світі не відбувається без болю

Минулого тижня режисер з Івано–Франківська Ростислав Держипільський зібрав у Театрі Франка перших осіб українського політикуму. Випадок сам по собі досить унікальний. Адже наші перші номери політичних рейтингів у театрі, як правило, з’являються лише для того, щоб «засвітитися» на потрібній прем’єрі чи привітати якогось титулованого актора з черговим ювілеєм. (Часто — не з власної симпатії та поваги, а тому, що так треба). А тут сиділи два вечори, затамувавши подих, і разом з іншими глядачами дивилися «Солодку Дарусю» та «Націю» — ці івано–франківські вистави, які цього року номінуються на Шевченківську премію, пройняли навіть їх. Не знаю, чи прокручували вони подумки свої політичні програми, власні життєві принципи, але порівняти їх iз мудрістю текстів Марії Матіос таки було б варто. «А скільки того маєтку на той світ треба? Усі однаково беруть. Бідний не візьме, бо немає що, а багатий не візьме, бо не має куди... Як  живеш по–людськи, то ховатимуть тебе по–людськи... А решта — самі знаєте. Як зробите — так буде!» — промовляла зі сцени героїня новели «Не плачте за мною ніколи». Це оповідання та ще три з книги «Нація» — «Юр’яна і Довгопол», «Прощай мене», «Вставайте, мамко» — режисер Ростислав Держипільський об’єднав у єдине ціле за допомогою образу ляльки–мотанки. З ляльок «народжуються» всі персонажі спектаклю, «вагітні» ляльки носять у собі наше майбутнє.... Упродовж вистави одна героїня майструє труну. Потім, аби врятувати свою сім’ю від виселення, вона сама ж лягає у цю домовину... А коли від побаченого глядач притиснув до очей останній сухий шматочок своєї носової хустинки — труна раптом перетворюється на люльку для немовляти, а задник за допомогою проектора заповнюється обличчями людей. Молодих і старих, усміхнених і зажурених, красивих і не дуже — «Нація» різна, але все ж таки єдина... Фінал цієї вистави справді феноменальний. Проймає до спинного мозку. І вже потім, після вистави, дорогою додому виструнчується запитання: а у житті, сьогодні такому складному й неспокійному, ми переживемо нарешті хоча б частинку того очищення, яке нам подарував Івано–Франківський театр? >>

Трохи Голлівуду у вашингтонській воді

У неділю, 6 лютого, виповнюється 100 років iз дня народження одного з найвідоміших та найвпливовіших політиків другої половини ХХ століття — 40–го президента США Рональда Рейгана. Він значною мiрою причетний до зміни політичної карти Європи, яка склалася після закінчення Другої світової війни. Рейган вирізняється серед інших президентів США тим, що прийшов на найвищу посаду найпотужнішої країни світу з акторського середовища, вирізняється колоритністю своєї особистості та висловлювань. Незважаючи на посади та регалії, він завжди залишався «простим хлопцем», який виділявся особливим почуттям гумору, і на посаді президента «дожартувався» до того, що змінив перебіг історії та державний устрiй багатьох країн світу. >>

Тримайтеся, сябри

Позавчора у Варшаві відбулася міжнародна донорська конференція з допомоги громадянському суспільству в Білорусі, повідомляє польська «Газета виборча». У цьому форумі, організованому МЗС Польщі, взяли участь представники 36 європейських країн (включно з Україною), Ради Європи, Єврокомісії, Північної Ради та делегації зi США і Канади. На конференції зібрано 87 млн. євро, які будуть призначені для підтримки демократичних та громадських неурядових організацій у Білорусі, а також для виплати стипендій білоруським студентам на навчання за кордоном. У своєму виступі на конференції глава МЗС Польщі Радослав Сікорський наголосив, що репресії проти демократичної опозиції в Білорусі тривають і що країни, представники яких узяли участь у конференції, очікують від білоруської влади звільнення всіх заарештованих та зняття з них політичних обвинувачень. >>

Війна Мубарака з народом

Ситуація на центральній площі єгипетської столиці Тахрір загострилася ще позавчора, коли почалися сутички між представниками антипрезидентської опозиції та прибічниками президента Мубарака. Позавчора в цих сутичках загинули щонайменше три особи та кілька сотень отримали поранення. Учора зранку локальна громадянська війна у столиці Єгипту відновилася. Прибічники режиму Мубарака пустили в хід ножі та вогнепальну зброю, противники — коктейль Молотова та каміння. У вчорашнiх сутичках кількість убитих зросла до восьми, а поранених — до понад 1500. Палали будинки в районі площі. >>

Пронесло!

Мешканці північно–східної частини Австралії можуть зітхнути з полегшенням: найпотужніший у цій країні за весь час метеорологічних спостережень циклон «Ясі» минулої ночі, увірвавшись з океану на сушу, спричинив дуже великі збитки, але обійшлося без людських жертв. На момент удару по узбережжю циклону була присвоєна найвища, п’ята, категорія сили. Вітер зі швидкістю до 300 кілометрів за годину зривав дахи будинків, ламав дерева та опори електропередач, повідомляє «Євроньюз». >>

Партія її вже не веде

Відома російська балерина Анастасія Волочкова несподівано заявила на своєму блозі про вихід iз правлячої партії «Єдина Росія», до якої вступила 2003 року, за її словами, «з доброї волі та в здоровому глуздi». Але тепер у неї склалося враження, що «її просто використали». Йдеться про епізод 2005 року, коли її вмовили підписати надрукований у газеті «Ізвєстія» лист російських діячів культури iз засудженням опального російського олігарха Михайла Ходорковського, пояснила Волочкова в інтерв’ю радіостанції «Свобода». «Текст не показали, просто сказали, що потрібно підтримати ідею, що ті, хто крав у народу, тепер мають відповідати. А виявилося, що мене просто використовували весь цей час», — пояснила вона. >>

Остання «Мрiя»

Імовірно, сьогодні–завтра в Севастополі поховають 11–річну Таню Мізіну і 10–річну Настю Балябіну, бездиханні тіла котрих після майже місячних пошуків, як раніше повідомляла «УМ», кілька днів тому знайшли на звалищі тутешнього гаражного кооперативу «Мрія». Проведена напередодні судово–медична експертиза показала, що дівчатка відійшли у кращий світ через велику втрату крові — внаслідок численних ножових поранень грудної клітки. Про це поінформував начальник слідчого управління севастопольської міліції Роман Литвинов, який припускає, що з дітьми мали статеву близькість, тому слідчі розглядають з–поміж інших версію їхнього вбивства на ґрунті сексуального насилля. Не виключають, що до злочину може бути причетна психічно хвора людина. При цьому пан Роман відкинув версію про ритуальне вбивство чи вбивство задля вилучення внутрішніх органів дітей. >>

Вам пенальті, пінкертони!

Заклики рідних і громадськості повернутися в законне русло й допустити адвокатів до затриманих десятьох членів ВО «Тризуб» ім. Степана Бандери, які й досі перебувають у буцегарні за підозрою у причетності до вибуху монумента Сталіну в Запоріжжі, правоохоронці й надалі ігнорують. А тим часом в інтернет–просторі з’явилася заява користувача Живого журналу kikhot1953, який стверджує, що руйнування пам’ятки тоталітаризму — справа його рук. «У зв’язку з тим, що наслідки моїх дій використовують для переслідування невинних людей, змушений учергове взяти на себе відповідальність за знищення пам’ятника кривавому палачу–кобі в Запоріжжі й навести неспростовні факти, про які може знати лише відповідальний за це», — пише невідомий, таким чином руйнуючи версію міліціянтів про причетність до вибуху затриманих «тризубівців». >>

«Вписали» «вплив Росії»

В остаточному варіанті Концепції літературної освіти, ініційованому Міністерством освіти і науки України у зв’язку з відмовою від 12–річної освіти в загальноосвітніх закладах, з’явилися деякі тези, які не вносив жоден із розробників цього документа. >>

Продали банкрута

Дуже скоро на найбільшому підприємстві Херсона замість верстатiв для виробництва своєї продукції встановлять прилавки магазинів для продажу чужого товару. Адже це єдина можливість погасити борги перед банками та працівниками підприємства. Згідно з рішенням суду, контрольний пакет акцій колишнього гіганта промисловості повернеться державі. Тепер Фонду держмайна належить 77 відсотків усіх акцій підприємства. Зараз на рахунках Херсонського бавовняного камбінату — трохи більше 56 мільйонів гривень. А от борги підприємства — в десятки разів більші. Одна тільки кредиторська заборгованість комбінату перед банками становить 416, 8 мільйона гривень, дебіторська — 329, 6 мільона. Плюс така сама сума заборгованості з зарплати перед працівниками комбінату. >>

Знак про Голод

Гранітну плиту в пам’ять про жертв геноциду в Білгороді–Дністровському на Одещині пошкодили в ніч на 1 лютого. Якісь люди її «зірвали з постаменту» й кинули. Головний спеціаліст відділу внутрішньої політики Білгород–Дністровської міськради Олександр Тимошенко розповів «УМ», що цей пам’ятний знак у місті встановили в 2008 році, перед відзначенням 75–х роковин Голодомору. Власне від Голодомору 1932—33 років місцеві мешканці не постраждали, бо ця територія до 1940 року входила до складу Румунії. Утім iз голодом ця місцевість пов’язана, адже небагатьом очевидцям Великого голоду таки вдалося втекти сюди від голодної смерті з УРСР, а у 1946—47 роках селяни, уже «радянські», постраждали від третього голодомору. «Тому на гранітній плиті пам’ятного знака вибито слова про жертви всіх трьох радянських голодоморів, — каже пан Тимошенко. — Цю плиту й завалили вандали. До речі, уже вдруге. Вперше — улітку 2010 року. Дивно, але разом із цим пам’ятним знаком чомусь страждає й інший — українській народній казці «Котигорошко» у Парку Перемоги. Вірогідно, це справа рук підлітків, що поневiряються». За його словами, пам’ятний знак забрали до реставраційної майстерні і за кілька днів він знову стоятиме на місці. >>

Герой-стрілочник

Гендиректор держконцерну «Укроборонпром» «регіонал» Дмитро Саламатін своїм розпорядженням звільнив Героя України, танкобудівника Михайла Борисюка з посади генконструктора Конструкторського бюро імені Морозова. Замість нього пан Саламатін призначив конструктора Юрія Бусяка. Таким чином, на конструктора фактично переклали відповідальність за зрив термінів здачі 11 бронетранспортерів БТР–4Е Іраку за великим контрактом на постачання зброї, повідомляє газета «Дєло». Нагадаємо, у цьому звинувачували самого Саламатіна та уряд, які у відповідальний час виконання важливого контракту взялися міняти керівництво оборонної галузі та реформувати її. Перша партія техніки мала з’явитися на іракському військовому параді ще 5 січня, проте цього не сталося з вини української сторони. Сам Михайло Борисюк ще в грудні 2010 року повідомив, що, приймаючи першу партію БТР–4Е, іракські фахівці виявили істотні недоліки у 30–міліметрових гарматах ЗТМ–1, які виробляє завод точної механіки в Кам’янець–Подільському і якими оснащені ці бронетранспортери. >>

Під дахом теж живуть рекорди

У розпал зимового сезону представники літніх видів спорту не гають часу. Багато хто з легкоатлетів зимові проби сил розцінює саме як підготовчі, хоча і під дахом проводять чимало стартів і розігрують повноцінні призи. >>

А дівчата — потім

Якщо український баскетбол спокійно можна нагородити епітетом «багатостраждальний», то стосовно жіночого виду цього спорту можна сказати, що вiн аж занадто багатостраждальний. Хоча наша жіноча збірна серед своїх досягнень має звання чемпіона Європи 1995 року та четверте місце на Олімпійських іграх–1996, такі успіхи баскетболiсток не особливо впливали на розвиток цього виду. Люди, що займаються просуванням жіночого баскетболу, не раз нарікали, що почуваються молодшими братами (чи то пак, сестрами), якщо порівнювати увагу з боку чиновників та уболівальників до них та чоловічої ліги. >>

Німе «кіно»

Хто, просидівши трохи перед телевізором, чи постійно чи почасти, відчайдушно не відмахувався від потоку пропагандистських маніпуляцій можновладців, жахливих чи надто «солодких» новин та надміру розважайлівки: «Краще б не чути...»? І прагнення, продиктоване надміром телепропозицій, що далеко не завжди відповідають нашому світосприйняттю, можна преспокійно вдовольнити. Але в Україні живе близько 2 мільйонів дорослих та 600 тисяч дітей, які можуть не вимикати телевізор хоч 24 години на добу, бачити зображення, але не чути — бо це люди з вадами слуху. Ця категорія людей з особливими потребами розуміє зміст телекартинки, якщо внизу чітко читаються титри або додатково на екрані з’являється перекладач жестової мови. І з першим, і з другим у ефірі вітчизняних телеканалів — не густо. А те, що проблеми кількох мільйонів людей iз вадами слуху ігнорують на найвищому рівні, яскраво демонструє телетрансляція новорічного привітання Президента України, яке готували служби глави держави, — промова в ефірі з’явилася без титрів. >>

Маркування ефіру

За наказом Держкомтелерадіо з 1 лютого державні теле– і радіомовники зобов’язані позначати всі програми та фільми, виготовлені за бюджетні кошти. Текст «Вироблено на державне замовлення» має з’явитися на екрані телевізора на початку трансляції фільму, знятого за кошти платників податків, ще перед його назвою. >>

Запах оскароносної жінки

Якщо ти голлівудська зірка, то мусиш змагатися з колегами не тільки у кількості зіграних ролей і отриманих «Оскарів», а й завдяки власним торговим маркам. Наприклад, колекціями одягу або хоча б парфумів. Скажімо, актриса Холлі Беррі неабияк захопилася продукуванням нових ароматів. За кілька останніх років вона випустила вже два види «іменної» парфумерії. І виходить це в неї досить непогано — скажімо, її дебютний парфум Halle by Halle Berry торік було визнано найкращим жіночим ароматом. >>

«Елітна» п’ятирічка

Шостого лютого мине п’ять років із того дня, як стало зрозуміло, що група з 14 компаній «Еліта–Центр» — хитро продумана афера, а її організатори — послідовники напівлітературного героя Остапа Бендера та ще не забутого директора «МММ» Льоні Голубкова.

Суди, мітинги й голодування — все це пройшли ошукані інвестори, які сподівалися отримати омріяні квадратні метри столичного житла, а натомість стали жертвами будівельного «гоп–стопу».

Наприкінці минулого року ці люди отримали добру звістку — депутати Київради під тиском активістів прийняли рішення про забезпечення ошуканих житлом. Про велику аферу і першу 31–квартирну «ластівку» для інвесторів — у матеріалі «УМ». >>

Хочете побачити майбутнє? Дотримуйтеся правил!

Якщо попросити назвати десятку людей, які можуть презентувати Суми, до неї, гадаю, неодмінно ввійде Леонід Мельник, професор, завідувач кафедри економіки Сумського державного університету. Педагог, який ще в радянські часи заохотив студентів до вивчення іноземної мови — аж до захисту дипломів англійською. Колишній завзятий кавеенщик. Один із небагатьох вишівських викладачів, який мав мужність підтримати студентську революцію на траві, коли багато хто побоявся це зробити. Любитель баскетболу, який і сьогодні регулярно з’являється на майданчику. Автор та упорядник багатьох видань, зокрема й міжнародних. Лише наприкінці минулого року відбулася презентація міжнародної монографії «Соціально–економічні проблеми інформаційного суспільства», а в лютому Леонід Мельник уже готує презентацію наступну — монографії з питань екології. >>