І учням, і батькам, і бібліотекарям

03.02.2011

Пригадую, як у шкільні роки бажання ходити в бібліотеку значною мірою залежало від особи, що виконувала функції бібліотекаря. Якщо це була лагідна жінка, яка тонко відчувала, яку саме книгу тобі запропонувати та ще й готова була обговорити те, що тебе зачепило під час читання, бібліотечний формуляр заповнювався новими записами щотижня. Коли ж це була строга, холодно–ввічлива бібліотекарка, що виказувала повну байдужість до твоєї читацької манії, мотивація часто заглядати в «храм знань» значно гальмувалася. Важливість комунікації на цій первинній ланці тепер узяли на озброєння організатори всеукраїнського конкурсу «Найкращий читач України» (тепер їхній список розширився — Громадська організація «Форум видавців», Національна бібліотека України для дітей, Асоціація працівників дитячих бібліотек, Українська бібліотечна асоціація, Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів.). «Ми хочемо перетворити бібліотеки на комунікаційні центри, — каже президент «Форуму видавців» Олександра Коваль. — Тому вирішили на рівні з читацьким конкурсом провести ще й конкурс координаторів. Ми хочемо стимулювати бібліотекарів на місцях, щоби вони залучали більше дітей. Кращі координатори отримуватимуть грошові премії (загальний призовий фонд — 45 тис. грн. — Ред.)».

Марафон «Найкращий читач України–2011» розпочався 1 лютого й традиційно відбувається в кілька етапів. Перший — 1—20 лютого — проходить у сільських і дитячих бібліотеках. Другий — 20 лютого — 10 березня — в районних. Третій — 10—31 березня — в обласних. Четвертий — у Львові під час фестивалю дитячого читання «Книгоманія». Участь у конкурсі беруть усі школярі віком 12—13 років (тобто учні 6—7 класів). Проте цього року відбувалася зміна локацій змагань — зі шкіл «Найкращий читач» повернувся знову в бібліотеки, «Форум видавців» наразі вирішив відмовитися від співпраці з Міністерством освіти. «Хоча ми хотіли вийти за рамки бібліотек, бо діти, які приходять у бібліотеки, — це вже активні читачі, а метою конкурсу є залучення до читання й тих, які раніше про це не думали, — розмірковує пані Коваль. — Але будемо сподіватися, що співпраця дитячих бібліотек зі школами все ж удасться. Зміна правил, можливо, буде ще одним стимулом, щоб бібліотекар прийшов до школи».

Також чіткішими стали вимоги до учасників конкурсу — тепер усі охочі мають вести читацькі щоденники і записувати там дані про прочитані книги. На думку організаторів, цей документ — об’єктивна оцінка роботи юного читача. «Дітям на місцях оголошують про початок конкурсу, ознайомлюють iз порядком його проведення. Вони йдуть у бібліотеки, беруть книжки, ведуть читацький щоденник. Потім у певний час з’являються в бібліотеку, представляють цей щоденник і розповідають про книжки, що читали, про свою улюблену книжку, відповідають на запитання членів журі. З них вибирають двох переможців, які переходять на районний етап», — пояснює незмінний порядок перебігу змагань пані Коваль.

Фіналісти — найкращі обласні читачі — отримують можливість відвідати у травні Львів та фестиваль «Книгоманія», під час якого отримають заслужені нагороди — книжки від провідних українських видавництв. Зважаючи на те, що не кожна українська сім’я в умовах фінансових перипетій готова розкошелитися на книжку, а публічні бібліотеки не часто отримують новинки, це неабиякий подарунок. Партнери, завдяки яким цьогоріч відбувається конкурс «Найкращий читач» — відоме видавництво «Грані–Т» й торговий дім, що спеціалізується на продажу електронних книжок, PocketBook (хочеться сподіватися, що най­ближчим часом серед подарунків фіналістам будуть й ці популярні гаджети).

 

ПРЯМА МОВА

Лариса Лугова, директор Львівської обласної бібліотеки для дітей, член президії Української бібліотечної асоціації:

— Цей конкурс дає багато можливостей. Крім того, що дитина починає більше цікавитися книжкою, стає активнішим читачем, завдяки конкурсу вона ще й може отримати поїздку до такого чудового міста, як Львів, де для дітей підготовлено чудову програму дозвілля. Це і вуличні квести, екскурсії, зустрічі з письменниками та кумирами молоді, як–то Святослав Вакарчук чи Віталій Козловський.

Звісно, під час проведення конкурсу ми стикаємося з певними проблемами. Наприклад, не достатня кількість сучасної літератури в бібліотеках. Тому в нас виникають складнощі, коли ми складаємо запитання на вікторини, а книг сучасних дитячих авторів Лесі Ворониної, Зірки Мензатюк чи Сашка Дерманського у бібліотеках немає.