Дмитро Христич: У Штатах — свобода, але тут подобається більше

Дмитро Христич: У Штатах — свобода, але тут подобається більше

Дмитра Христича особливо не треба представляти ані любителям хокею, ані іншим спортивним уболівальникам. Гравець, який першим з українців перебрався до НХЛ, за океаном відігравав помітну роль у всіх своїх командах. Недарма його двічі запрошували взяти участь у матчах усіх зірок найсильнішої у світі ліги — таким досягненням серед уродженців України може похвалитися хіба ще Олексій Житник.

Кар’єру гравця Христич закінчив у 2004 році, але відтоді не розлучається з хокеєм. На початку листопада 41–річний фахівець став одним з асистентів Дейва Льюїса — канадського тренера, із приходом якого багато хто сподівається знову побачити збірну України у вищому дивізіоні світового хокею. І на етапі «Єврочеллен­джа» в Броварах минулого тижня Дмитра можна було побачити на лаві нашої команди. Саме з останніх поєдинків «синьо–жовтих» ми й почали свою розмову з легендарним українським хокеїстом. >>

Український зв’язковий

Останні два роки в його життя тісно вплетені стрічки інформповідомлень із різних кінофестивалів світу. Почалося все з несподіваної прем’єри короткометражного «Діагнозу» у конкурсі «Берлінале» й продовжувалося участю у програмах різних — знаних і не дуже — кінофорумів. Такою настирністю Михайло Слабошпицький уже добився певних бонусів: Роттердамський кінофестиваль виділив йому «підйомні» на розробку сценарію першого повнометражного фільму з назвою «Плем’я». Слабошпицький сміється, що за гроші може консультувати потенційних фестивальних учасників. Теоретично «доброзичливці» можуть починати розмову про «грантоїдство» в режисурі. Проте факт залишається фактом: Слабошпицький єдиний, хто із перспективних молодих українських режисерів (пам’ятаєте про Ігоря Стрембіцького, Тараса Томенка, Олеся Саніна) не зник з інформаційного простору, і, думаю, Україна як держава і нація з цього виграє першою. Ще Слабошпицький не залишає нікого байдужим своїми різкими коментарями: ні осіб, про яких говорить, ні журналістів, які це мають передавати. >>

Володимир Лановий: Наступного року матимемо або зростання інфляції, або невиконаний бюджет

Державний бюджет наступного року викликав не тільки традиційні суперечки між владою та опозицією, а й доволі неоднозначне трактування його положень iз боку самої президентсько–прем’єрської команди. Так, урядові чиновники заявляють, що підготовлений ними документ є надзвичайно соціальним, і при цьому додають: бюджет є доволі жорстким. «УМ» спробувала з’ясувати: які саме категорії українців почуватимуться наступного року соціально захищеними, а до кого чиновницький розпис витрат повернеться спиною. Своєю точкою зору про головний фінансовий документ країни поділився доктор економічних наук, екс–віце–прем’єр України та колишній міністр економіки, колишній представник Президента у Кабміні, а нині президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий. >>

Бензиновий розгін

Учорашня ціна на бензин на столичних автозаправках неабияк розчарувала водіїв. Ціни на 95–й бензин знову підскочили. «Ще кілька днів тому я заправлявся за 7,95 гривні, а сьогодні побачив ціну 8,34—8,40 гривні за літр, — розповів «УМ» киянин Сергій». Інші водії скаржаться, що «горючка» чи не щодня піднімається в ціні на 10 копійок. Коли і на якій позначці зупиниться вартість пального? На жаль, втішних перспектив щодо цього екс­перти не мають. >>

«Ні» корупції, «так» коханню

Кабінет Міністрів затвердив перелік 15 додаткових послуг органів реєстрації актів цивільного стану (РАЦС), за здійснення яких стягуватимуть плату. Відповідну постанову, проект якої розробляло Міністерство юстиції, вже ухвалено на засіданні уряду. Як зазначив глава Мін’юсту Олександр Лавринович, цю постанову розробляли з урахуванням багаторічного аналізу практики діяльності РАЦСів і до неї включено послуги, які найчастіше замовляли громадяни. На думку Лавриновича, єдина система переліку платних послуг захистить права та інтереси людей, а також не створюватиме передумови для корупційних проявів. Адже прохання громадян виконати додаткову послугу було приводом для матеріального заохочення працівників. >>

«Могилянка» не здається

Незважаючи на певні поступки керівництва Києво–Могилянської академії — зокрема з правил вступу до вишу під шаленим тиском Міністерства освіти нещодавно було вилучено норму про обов’язкове знання абітурієнтами англійської мови, — її студенти продовжують боротися за свою «альма–матер». І за право отримувати якісну та, що головне, прогресивну освіту. Молоді люди вимагають від міністерських чиновників негайно припинити тиск і затвердити статут університету без вилучення окремих положень (вiльне вiдвiдування студентами лекцiй, право на пiдготовку докторiв фiлософiї), на яких наполягають підлеглі одіозного міністра Дмитра Табачника і які поки що вирізняють «Могилянку» з–поміж «типових» вітчизняних вишів. Свої вимоги до освітнього відомства спудеї озвучили під час учорашнього пікету під стінами Міносвіти. >>

Трамвайна сага

Учора чиновники Харківського міськвиконкому за зачиненими від преси дверима розглянули проблеми «Міськелектротрансу», який уже кілька днів поспіль страйкує. Як повідомляє наближена до мерії «Міська варта», наведені начальником відділу транспорту і забезпечення пасажирських перевезень Євгеном Ляшенком факти не додали управлінцям оптимізму. Він повідомив, що автопарк цього комунального підприємства невблаганно зношується. На сьогодні свій амортизаційний термін відпрацювали 95 відсотків трамваїв і 62 відсотки тролейбусів. Фактично сьогодні транспортники змушені щодня ремонтувати до 24 машин, але коштів на це катастрофічно бракує. Тому в Харкові наразі актуальна проблема не лише заборгованості iз зарплати працівникам КП, а й безпеки перевезень пасажирів. >>

Наша сотня

У залі №17 Окружного адміністративного суду Києва в середу яблуку не було де впасти: тут вкотре розглядалася принципова для українського суспільства справа — доля указу Президента Віктора Ющенка «Про вшанування учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті». Як уже писала «УМ», скасувати цей указ вимагає очільниця Прогресивної соціалістичної партії України Наталія Вітренко. >>

Таке «зручне» самогубство

Як повідомило «УМ» джерело в Управлінні МВС України в Херсонській області, 21 грудня до міліції зателефонував охоронець кладовища в передмісті Херсона й повідомив про труп 47–річного чоловіка з вогнепальним пораненням. Пізніше правоохоронці також знайшли біля тіла рушницю, офіційно зареєстровану на ім’я Юрія Бородая, який раніше очолював Херсонську обласну федерацію боксу. Останнім часом загиблий (а ним виявився саме Бородай) головував в обласній організації фізкультурно–спортивного товариства «Україна». Слідчі з’ясували, що ніяких розмов про можливе самогубство ні родичі, ні знайомі від покійного не чули. >>

Крісло для касира

Учора Національний банк України несподівано отримав нового керівника. Очільником фінрегулятора — тут уже без жодних несподіванок — став близький друг сім’ї Януковичів, бізнес–партнер президентського сина Олександра, за деякими даними, «касир» сімейства Сергій Арбузов. >>

Влада повірила у безкарність

Розтоптавши Конституцію та задовольнивши апетити «старшого брата», влада тепер зосередила свою увагу на внутрішніх проблемах: народі та опозиції. Так звані соціальні реформи покликані наповнити контрольований бюджет і не дають жодної гарантії самим громадянам. А проти опозиціонерів пішли звичними прийомами: кулаками та кримінальними справами. >>

Без зайвих слів

Українці отримали голов­ний фінансовий документ — за тиждень до настання нового року. Друге читання дер­жавного бюджету на 2011 рік у залі під куполом відбулося вчора у спринтерському темпі: нардепи підтримали документ, не обговорюючи жодну з двох тисяч поправок. «За» — стабільна більшість у складі 279 осіб. Доходи держбюджету визначено у сумі 281 млрд., видатки — 322 млрд. гривень. Ще 275 голосів було віддано за внесення змін щодо фінансування окремих статей. >>

Побиті й притягнуті

Прокуратура Києва взялася розслідувати побоїще в парламенті, але зовсім не в тому напрямі, якого вимагала опозиція. На допити викликають якраз саму опозицію! Так, відповідну повістку отримав нардеп від БЮТ Михайло Волинець — той самий, який увечері 16 грудня стікав кров’ю («регіональні» кулаки та кинутий стілець спричинили рвану рану на голові). >>

А тато під вартою...

Несподівано опинився у Подільському ізоляторі тимчасового утримання колишній перший заступник міністра юстиції Євген Корнійчук. Позавчора його викликали до Генпрокуратури на допит, який тривав близько п’яти годин, після чого затримали. Цього ж дня проти пана Корнійчука — до речі, зятя голови Верховного Суду Василя Онопенка — порушили кримінальну справу. І в цей самий день дружина 44–рiчного юриста народила йому доньку. >>

Лукашенко «кришував» рекет?

Один із опозиційних кандидатів у президенти Білорусі Григорій Костусєв подав до Центрвиборчкому скаргу з вимогою визнати підсумки президентських виборів, на яких переміг Олександр Лукашенко, недійсними. Як повідомляє білоруська інформаційна компанія БелаПАН, Костусєв заявив, що подає скаргу не тільки від свого імені, а й від імені кандидатів, які були затримані після виборів і досі перебувають під арештом. >>

Тиха ніч, свята ніч

Сьогодні увечері майже весь християнський світ почне відзначати одне з найбільших християнських свят — Різдво Ісуса Христа. Разом із віруючими найбільшої у світі християнської церкви — римо–католицької, а також протестантських церков, цієї ночі народження Спасителя святкують також більшість православних конфесій світу, в тому числі Константинопольська, Антіохійська, Александрійська, Кіп­рська, Болгарська, Румунська та Грецька. Виняток становлять лише Єрусалимська, Російська, Сербська, Грузинська та Українські православні церкви й Українська греко–католицька церква, які святкують Різдво за старим Юліанським календарем, тобто 7 січня. Та ще Вірменська церква відзначає Різдво 6 січня — одночасно з Богоявленням (Водохрещем) за григоріанським календарем, яке «юліанці» святкують 19 січня. >>

Багатовекторна дупа

Протягом 2010 року нова влада здала позиції України з цілої низки зовнішньополітичних питань, вважають як українські, так і західні експерти. «Влада багато здала, не отримавши майже нічого взамін», — каже колишній міністр закордонних справ Володимир Огризко. Підсумовуючи дипломатичний рік, він наголосив, що Україна опинилася у «вакуумі безпеки» через ухвалення Закону «Про засади внутрішньої та зовнішньої політики». «Цей закон — набір гасел, єдина його мета — ствердити, що Україна не йде в НАТО, — каже Огризко. — Реально безпеку країни тепер ніхто не забезпечує». >>

Атака на лідера

Баталії, які в нинішньому сезоні точаться на внутрішній арені, вочевидь є найзапеклішими за останні багато років. Про підвищення конкуренції говорить кожен з учасників чемпіонату. Про неабияку напругу в чоловічій суперлізі свідчить і турнірна таблиця, де відстань між другою та п’ятою командами становить лише п’ять очок. На відміну від попередніх першостей, цього разу навіть народилася інтрига в боротьбі за чемпіонство. Головним збурювачем спокою стало полтавське «Динамо». Команда, яку тренує учень Ігоря Турчина — Андрій Портной, за підсумками першого кола лише на три пункти відстає від незмінного чемпіона останніх років, «Запоріжтрансформатора». >>

Гостримо лижі на Осло

На перших п’яти етапах Кубка світу українські лижники фінішували далеко від призових місць. Але, каже державний тренер із лижних гонок Володимир Нечаєв, «ми зараз не ставимо завдання будь–що сходити на п’єдестал чи потрапляти до певної когорти спортсменів — ведеться підготовка до згаданого чемпіонату світу, і вже ближче до цього турніру будуть інші очікування». Світова першість на межі січня та лютого пройде в Осло. «Такі змагання в нас відбуваються раз на два роки, тому сподіваємось виступити достойно і знову спробуємо отримати медаль», — каже Нечаєв. Варто нагадати, що найбільшим досягненням наших лижників на ЧС наразі є дві бронзові медалі 1999 та 2009 років. Тоді героїнями стали Ірина Тараненко–Тереля, яка давно завершила свої виступи, та Валентина Шевченко. Броварчанка у свої 35 залишається лідером збірної, минулих вихідних на етапі у французькому Ла Клуза була 12–ю на 15 кілометрах. «Стосовно Валентини, то вона молодець, мріє про ще одну медаль світової першості. Почала сезон із фінішів у тридцятці, але поступово починає підтягуватись вище, — ділиться враженнями наставник. — Вважаю, що коли на січневих етапах Валя почне потрапляти до першої десятки, то матиме шанс поборотися за п’єдестал в Осло». >>

«Треба пітніти!»

Творча пауза Мадонни затягнулася. Останній наразі студійний альбом, Hard Candy, королева поп–музики випустила ще у квітні 2008–го. Платівка виявилася успішною і піднялася до перших рядків британського хіт–параду, американського «Біллборда», чартів багатьох інших країн. Тепер Мадонна почала пошуки співавторів для роботи над новим матеріалом. Причому робить це публічно — через інтернет–мережу Facebook. >>

Наша Юкрайно–Раша

У нас є традиція — не по–рязановськи у бані, а перед екраном телевізора зустрічати Новий рік. І вже давно знаємо, що коли диво і стається, то його — хоча б більш–меньш нового та оригінального за формою, змістом чи персонажами — у телеефірі буде крапля. Натомість ті самі, переважно російські, поп–зірки та їхні хіти — на більшості каналів.

Сергій Широков, режисер «Блакитного вогника», з яким дехто більш як чотири десятиріччя зустрічає новорічні свята, обіцяє, що кожному другому глядачеві проекту телеканалу «Росія» обов’язково примариться аромат мандаринів та ялинки, навіть якщо вдома не буде ні того, ні іншого. До чого тут канал «Росія» та його глядачі — спитаєте ви? Бо на українських «кнопках» у час, коли старий рік проводжатимемо, а новий зустрічатимемо, — і «Блакитний вогник» (уже вчетверте), й новинка для нас «Олів’є–шоу» Першого російського каналу, і навіть вибірка найкращих скетчів «Наша Russia». Тож відчуття спільного телепростору, де багато — російського і лише трохи — свого, для українських глядачів буде не маревом, а дійсністю. >>

Дім Різдва по–німецьки

Вайнахтсман, він же Санта Клаус, він же Дід Мороз, виходить на ратушну площу рівно о 17.00 — коли надворі вже цілком стемніє. За плечима — традиційний мішок iз подарунками: скромними, але безкоштовними. Кожна дитина, яка підійде до Вайнахтсмана, отримає цукерку, а її батьки — по горішку. Ну і, звичайно, бонус — розмову з різдвяним символом про життя. І все це — на тлі святкової ілюмінації, по–спеціальному підсвічених фахверкових будиночків, у яких уже понад сім століть мешкають городяни, традиційної дитячої каруселі та ярмаркових яток, прикрашених різноколірними голкоподібними зірками. А ще — спеціальної, суто різдвяної, музики, що до вечора лунає над площею: спочатку в «живому» виконанні, потім — у запису. >>

Церква й скарби «Переяслава»

Одну з кращих колекцій Націо­нального історико–етнографіч­ного заповідника «Переяслав» викидали цього року з приміщення саме в Страсний четвер. Бо на Великдень батюшка запланував відслужити там всеношну. Адже приміщення будувалося як Михайлівська церква. І це природно, що в церкві мають відбуватися богослужіння, а не розміщуватися музейні експозиції. Утім упродовж чотирьох років, що Московський патріархат претендує на козацьку церкву святого Михайла, він так і не спромігся, згідно з чинним законодавством України, забезпечити музей іншим приміщенням. Тепер унікальна колекція розкішного старовинного одягу і килимів Середньої Наддніпрянщини, що має світову цінність, опинилася у непристосованій будівлі і переважно недоступна для відвідувачів. Чому ж церковну структуру, що «відділена від держави», не спинила дирекція Національного заповідника та Міністерство культури України? >>