Пишу тому, що вiдчуваю загрозу знищення України з боку «добродiїв» типу Єфремова, йому подiбних, пiдкинутих «нам по воле рока», та їхнiх угодникiв: Симоненка, Табачника, Колесниченка та iнших.

У наметi, встановленому бiля Першої мiської лiкарнi Чернiгова, роздавали рекламну газету «Сильна Україна» iз зображенням на лицьових сторiнках Сергiя Тiгiпка. Тут же красувалися портрети представникiв «Сильної України», за яких агiтують голосувати на виборах.

Немає сенсу оспорювати твердження Зурабова, що українцi й росiяни — один народ, тобто українського народу «не было, нет и быть не может». Вiн сам добре розумiє, що це не так. А слова його — це спроба вплинути на свiдомiсть тих, хто в них повiрить, щоб привести їх до логiчного висновку в необхiдностi об’єднати обидва народи. Це дипломатичний жест, який вiдображає полiтику Москви щодо України.