У щоденнику школярі знайдуть поради на всі випадки життя.
Ще років 25 тому школярі всуціль хотіли бути космонавтами й стюардесами. Сьогодні ж вони обирають більш земні професії і хочуть бути юристами та економістами. Одначе ринок праці диктує свої реалії. За даними Державної служби зайнятості, сьогодні на ринку праці великий попит мають лікарі, програмісти, також не вистачає тих же юристів, топ–менеджерів і бухгалтерів, але — високої кваліфікації. А от фахівцями–початківцями майже перестали цікавитися здебільшого через нестачу професійного досвіду. Також розвиток промисловості диктує сьогодні величезний попит на інженерів. Багато заявок надходить від роботодавців на висококваліфікованих представників робітничих професій: електрогазозварників, токарів, слюсарів, фрезерувальників тощо. За прогнозами, в найближчі 5—10 років попит на такі кадри тільки зростатиме.
Але молодь поки що неохоче освоює ці професії, посилаючись на стереотип, що це важка та низькооплачувана робота. Але сьогодні, акцентують у Державній службі зайнятості, великі підприємства оснащені сучасним високотехнологічним обладнанням, робота на якому потребує неабияких професійних знань та навичок. Саме тому висококваліфікований токар або слюсар отримує сьогодні таку ж високу заробітну плату, як і юрист чи бухгалтер.
Для того, щоб допомогти нинішнім школярам зорієнтуватися й не прогадати з вибором майбутньої професії, служба зайнятості та Міністерство освіти розробили «Профорієнтаційний діловий щоденник школяра». 400 тисяч його примірників упродовж вересня вже безкоштовно роздано учням сьомих–восьмих класів українських шкіл. На перший погляд — це звичайний щоденник, куди школярі записують розклад занять та домашнє завдання. Але його ще й доповнено розділами з профорієнтаційною інформацією. Тобто в такому щоденнику учні можуть ознайомитися iз сучасними професіями, підготуватися до усвідомленого вибору трудової діяльності, сформувати уявлення про свою майбутню професію, з’ясувати, яких знань, умінь і навичок вимагає вона і наскільки є затребуваною на ринку праці України.
У щоденнику описано десять професій, зокрема інженера–конструктора, програміста, слюсаря з ремонту автомобілів, фельдшера, вихователя дитячого садка, зоотехніка, овочівника, перукаря, аерографа та машиніста бульдозера. Як зазначають у службі зайнятості, ці професії були обрані за принципом найбільш затребуваних на сучасному ринку праці.
Окрім того, у щоденнику школярі можуть пройти спеціальні тести на профпридатність. А також знайти поради на всі випадки життя: як надати першу медичну допомогу, яких правил безпеки слід дотримуватися на дорозі та в конфліктних ситуаціях, коментарі до законодавства про працю та навіть інформацію про Євро–2012.
«Наш проект, який реалізується під гаслом «Живи і працюй в Україні», спрямований на те, щоб допомогти молоді вже в шкільні роки зорієнтуватися у складному світі професій, — каже директор Державної служби зайнятості Володимир Галицький. — А чим більше школярі знатимуть про професії, навчальні заклади, реальну ситуацію на ринку праці, тим свідоміше вони будуть підходити до вибору свого життєвого шляху. Наш щоденник у пізнавальній, розважальній, ігровій формі дає підліткам уявлення та знання про світ праці й кар’єри, формує корисні навички, які стануть передумовою правильного вибору професії в майбутньому. Це, у свою чергу, допоможе нам пом’якшити вплив на ринок праці професійно–кваліфікаційного дисбалансу, трудової міграції та демографічної кризи, звести до мінімуму незатребуваність молоді на ринку праці».
У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>
Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>
Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>
Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>
Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>
Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>
