Нинішня світова першість, яка позавчора стартувала в спорткомплексі «Олімпійський» у столиці Росії, має особливий статус. Крім того, що вона ювілейна, 30–та за ліком, так на прес–конференції перед початком турніру президент Федерації художньої гімнастики РФ й одночасно головний тренер команди наших сусідів Ірина Вінер підкреслила, що художня гімнастика повертається додому — на місце свого виникнення. Щоправда, перший чемпіонат світу 1963 року відбувся не в СРСР, а в Угорщині. Зрозуміло, що безумовними фаворитами форуму серед 50 країн–учасниць є господарки. Усього ж 800 спортсменок упродовж тижня розіграють дев’ять комплектів медалей.

Ні для кого не секрет, що більшість спортсменів марять олімпіадами. Вочевидь, і їхні наставники живуть думками про головні старти чотириріччя — найбільше клопотів, звісно, в перших осіб своїх підрозділів. Не дивлячись на те, що до Лондонських iгор ще майже два роки, українські важкоатлети вже повністю занурилися в передолімпійську підготовку, адже першочергове завдання на тернистому шляху до Олімпу — ліцензування. Ще у квітні цього року після повернення з континентального форуму головні тренери жіночої та чоловічої команд Василь Кулак та Петро Алаєв у розмові з кореспондентом «УМ» казали, що планують повезти до Лондона максимальну кількість учасників — чотирьох представниць прекрасної статі та шістьох (у гіршому випадку — п’ятьох) чоловіків. Але для того щоб матеріалізувати ці бажання, дівчачому колективу за підсумками двох планетарних форумів (2010 та 2011 років) потрібно потрапити до числа дев’яти перших збірних, а хлопці мусять заскочити до провідного секстету.