«Кожен день стояти біля плити — немає часу»

— Я люблю готувати і щоразу намагаюся урізноманітнити меню, щоб за столом не було нудно, — каже співачка. — Але стояти кожен день біля плити — немає часу. Тому періодично готую страви на кілька днів. Сьогодні ось казала чоловікові, що давненько в нас не було борщу, який на другий день смачний, а на третій — ще смачніший. Якщо мої хлопці — чоловік і 13–річний син — не дориваються, то цієї страви, яку я варю у п’ятилітровій каструлі, може вистачити аж на чотири дні.

Мій борщ — червоний, густий — щоб ложка стояла. Головна фішка, як каже Толя, — м’ясисті копчені свинячі реберця. Разом iз ними в окріп кидаю 4—5 цілих чищених буряки середнього розміру, які під кінець виймаю, натираю на тертушку і кладу назад у каструлю, коли капуста уже майже готова. На моє переконання, буряків у борщі має бути багато. Бо коли мало — будуть щі, а щі я не люблю. Картоплі беру трохи — штуки чотири — і ріжу невеликими кубиками. Цибулю пасерую з морквою, а коли є — і з селерою. Ще — для кислинки — обов’язково додаю щось помідорове: просто томатний або овочевий сік.

Можна довго їсти плов. Для його приготування я спочатку окремо підсмажую дрібні кубики свинини (ідеально — нежирний ошийок) та роблю приблизно з рівної кількості болгарського перцю, цибулі та моркви так званий зібрак: овочі пасерую, а потім додаю за смаком магазинну приправу для плову і ще окремо трохи зіри та барбарису — все солю. Далі у велику чавунну каструлю викладаю м’ясо, поверх зібрак. Посередині роблю невелике заглиблення, кладу великий помідор, у якого поміщаю помиту цілу голівку нечищеного часнику, навколо ще розкидаю кілька нечищених зубчиків. Наступний — рис (останнім часом беру не довгий, а круглий, він у результаті м’якший і утворює навколо себе кремоподібне середовище): засипаю так, щоб усе покрив. Заливаю окропом, щоб вода стояла десь на палець вище від рису і ставлю на великий вогонь. Коли все закипить, вогонь зменшую і спостерігаю, як плов починає рости і пахнути. Думаю, кожна господиня знає, у який час приготування які запахи видає страва. Загалом, плов готується 20—25 хвилин. Далі, коли страву треба подавати на стіл, каструлю акуратно перевертаємо догори дном і на пласку таріль робимо «пасочку»: рис унизу, усередині овочі, а поверх — шматочки м’яса. Неперевершений смак має зготований у цьо­му плові часник, з якого, зрозуміло, уже у себе на тарілці треба зняти неїстівну шкіру.

Смакота неймовірна — риба по–мексиканськи. Мені вона більше подобається у день приготування — коли схолоне, Анатолію — наступного дня. Цей рецепт я взяла з телепередачі, де в ефірі готував річкову рибу мексиканець. Мені настільки сподобалося, що я наступного дня пригощала стравою своїх домашніх. Я беру коропа. Може бути товстолобик чи форель. Одного разу я спробувала за цим рецептом запекти морську рибу — мені не сподобався запах. З рибою небагато клопоту. У почищену і вимиту тушку треба покласти багато петрушки і викласти її на бананове листя (можна купити у столичних супермаркетах). Головне — поливка для риби. Щоб її зробити, у невелику каструлю наливаю на два сантиметри олії, кладу почищені зубки двох головок часнику (можна, якщо любите, і більше). Коли закипить, зменшую вогонь і чекаю, коли часник почне коричневіти — запах, звичайно, не лише на всю квартиру, а на весь будинок. Далі додаю томатний соус — 150—200 г, червоний мелений гострий перець, сіль і витискаю в каструлю сік одного апельсина — перемішую і кілька хвилин чекаю, поки підлива починає трохи загусати. Потім обмащую нею рибу і ставлю в духовку хвилин на 40. Якщо тримати довше — риба буде розвалюватися. До речі, я готую рибу з головою, видаливши очі та зябра: і на тарілці виглядає гарно, і любителів смакувати цією частиною можна потішити.

Жанна БОДНАРУК,
співачка