Як Василь Овсієнко впіймав російського облизня

Якось цією весною мій приятель Василь Овсієнко отримав запрошення з Росії. Зателефонував мені:

— Нас із Вами запрошують на липень до Пермського лагерного музею.

— Дякую. Я вже там був, — відповідаю.

— Та я там уже був п’ять разів після того. Просили давні друзі, чекають...

Щоб не вдаватися в інтроспекцію, я вдався в амбіції і кажу:

— Там мене не пам’ятають. >>

«Вибачте, перестаралися!»

У Міністерстві закордонних справ Росії запевняють, що в майбутньому випадки недопуску українських громадян на територію РФ не повторяться. Відповідну обіцянку МЗС України отримало від Москви під час з’ясування обставин інциденту з правозахисником Василем Овсієнком. Нагадаємо, наприкінці минулого тижня координатора програм Харківської правозахисної групи висадили з поїзда при спробі перетнути кордон. >>

Карати або тягнути

Зачинатель одного з найбільших скандалів в історії України, Микола Мельниченко, побоюється, що «справа Гонгадзе» може закінчитися нічим. «Дуже прикро, що у вересні закінчиться термін притягнення до карної відповідальності тих людей, які вчинили злочини і є фігурантами запису», — сказав Мельниченко під час відеоконференції на порталі INTV.ua. >>

Чому я «зрадила» УПЦ МП

Приїзд російського патріарха Кирила до України нагадав мені про те, що свого часу змусило мене перестати відвідувати очолювану ним церкву. Упродовж кількох років я у складі фольклорно–діалектологічних експедицій їздила в українські села Луганської та Ростовської областей. Ми, викладачі та студенти–філологи, спілкувались на різні теми з місцевими мешканцями й записували їхні розповіді на диктофон. У селі Волошине Міллерівського району Ростовської області на запитання «Чи тут люди ходять до церкви» жінки розповіли таке: «У церкву тепер іти — тільки гріха набираться. Треба ж душею відчувати, що це є таке — молитва!». «Волосся позлипалося в батюшки, і сам п’яний! — додала інша жінка. — І це часто–густо. Як зробить свою справу, каже: «І капусти дай, і всього!». І такого ж допускають!». >>

Хрестини Києва

Цього року втретє відзначаємо свято Хрещення України–Русі 28 липня на державному рівні. Минулого року в цей день близько десяти тисяч киян і гостей міста після святкової Служби божої у кафедральному соборі Київської патріархії пройшли хресною ходою до пам’ятника Володимиру Великому, що над Дніпром. Нині у столиці також заплановано святкову хресну ходу. О 10–й ранку у Свято–Володимирському патріаршому соборі відбудеться урочисте богослужіння, яке очолить Патріарх Київський і всієї Русі–України Філарет. Після 12–ї учасники святкувань вирушать на Володимирську гірку. >>

Не заплатиш — не виїдеш

У «Приватбанку» пояснюють: домогтися через рішення суду заборони на виїзд за межі держави клієнта, який узяв позику і не повертає, — це останній захід, до якого банк просто змушений вдатися, пройшовши всі етапи — від рішень Третейського суду до послуг колекторів. «Безумовно, перед тим, як звертатися до суду, боржникові надсилають не один лист із попередженням про необхідність сплатити борг, — пояснив «УМ» прес–секретар «Приватбанку» Олег Серга. — Наразі йдеться про заборону на виїзд чотирьомстам боржникам, щодо яких набрало чинності рішення про забезпечення позову виконавчою службою. Утім нині на розгляді в судах перебувають тисячі справ, а загалом йдеться про сотні тисяч несумлінних позичальників». >>

Пішов на друге коло

Апеляційний суд Києва вирішив повернути справу одного зі співорганізаторів афери «Еліта–Центру» Ігоря Циганка на додаткове розслідування, повідомляє громадське об’єднання «Центр правозахисту», що представляє інтереси обдурених вкладників. Цікаво, що рішення про скасування вироку Шевченківського райсуду Києва від 16 березня 2009 року — Циганка тоді засудили до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна — позитивно зустріли як захист обвинуваченого, так і потерпілі. >>

Пропалі грамоти

Ця резонансна справа почалася ще у 2004–му, коли у Львівському національному музеї забракло п’яти стародруків XVI—XVII століття. Тоді музейники не були певні, що це крадіжка — списували все на ремонт, припускаючи, що стародруки могли десь просто перепакувати. Як розповів «УМ» речник обласного управління МВС Львівщини Денис Харчук, 2005 року за фактом зникнення стародруків працівники Галицького районного відділу міліції порушили кримінальну справу. За інформацією «УМ», розслідування трохи затихло, оскільки музейники мали дати остаточний висновок звірки архівів. Але саме це призвело до нового скандалу, адже з’ясувалося, що зникли не п’ять книг, а близько 40! За словами, Дениса Харчука, слідство за фактом зникнення поновлено, слідчі та оперативники провадять бесіди з працівниками музею. >>

Куля для контрактника

У військовій частині, що забезпечує урядовий зв’язок на восьмому територіальному вузлі в селі Набережне Овідіопольського району Одеської області, знайшли застреленим 29–річного військовослужбовця–контрактника. «Прапорщика виявили у службовому приміщенні зі смертельним пораненням у голову, — поінформували «УМ» в Одеському облуправлінні міліції. — Причому постріл, за попередніми даними, з табельної зброї здійснив сам загиблий». >>

Кадилом — по фресках

Український вояж московського патріарха Кирила триває. Як уже повідомляла «УМ», у понеділок предстоятель провів засідання синоду Російської православної церкви та молебень у Національному музеї «Софійський собор». Цього випробування натовпом і хоровим співом для старовинних фресок та мозаїки якраз і побоювалися працівники музею, остерігаючись, що кіптява свічок та вібраційні навантаження від співу можуть знищити давні пам’ятки. А голов­ний художник–реставратор заповідника Анатолій Остапчук узагалі запевняв, що музейники не допустять богослужінь і будуть просити захисту в держави й міжнародних організацій. >>

Ми всі помремо?!

Чим ближча дата 23 грудня 2012 року, тим більше люди вигадують варіантів її «апокаліптичного» втілення. Це число вказане в древніх пророцтвах індіанців майя. Тамтешні жерці, які склали календар, що є точнішим за нинішній григоріанський, нібито передбачили, що нинішня епоха в розвитку людства почалася 12 серпня 3114 року до н. е. і завершиться саме 23 грудня 2012–го. Тож, стверджують дотепники — автори анекдотів, Україна таки має готувати своє Євро–2012 (адже футбольний чемпіонат відбудеться в липні), а от росіяни можуть даремно не гарувати задля Олімпіади–2014. Серйозні науковці вказують на те, що у 3114 році до Різдва Христового якихось катаклізмів не траплялося, але фаталістів не спинити. Чого вартий лише голлівудський блокбастер «2012» — за його сюжетом на планеті починається глобальна катастрофа із множинними землетрусами, зсувами земної кори та великий потоп. За іншими версіями, у грудні 2012–го очікується аномальна сонячна активність, «парад планет» тощо.

Тепер у прихильників кінця світу з’явилася нова версія — глобальні кліматичні зміни, які спричинить катастрофа на нафтовій платформі «Глибоководний горизонт» компанії «Брітіш петролеум» у Мексиканській затоці. Мовляв, плями нафти вплинуть не лише на креветок та чайок біля берегів Техасу й Луїзіани, а й спричинять те, що ми всі помремо. І досить скоро. >>

«Ведмідь» у соборі

«Сильвіо Берлусконі люб’язно показав мені своє рідне місто — Мілан. «Таємна вечеря» Леонардо — справжній шедевр», — похвалився у своєму мікроблозі в соціальній мережі «Твіттер» президент Росії Дмитро Медведєв. І на підтвердження своїх слів виставив фото, де він разом із прем’єр–міністром Італії стоїть на тлі знаменитої фрески Леонардо Да Вінчі. >>

Знову Тегерану за уран...

Європейський Союз запровадив додаткові санкції щодо Ірану. Як повідомляє «Євроньюз», вони є значно жорсткішими, ніж ухвалені 9 червня Радою Безпеки ООН. Через кілька годин після Євросоюзу про запровадження схожих санкцій до Ірану оголосила Канада. Нові обмеження охоплюють широкий спектр галузей діяльності. Зокрема, Брюссель заборонив інвестиції в нафтогазову промисловість Ірану (чим із вигодою для себе скористається Росія), а також передачу іранським фахівцям технологій очистки нафти та скраплення газу. Додаткові санкції запроваджено, щоб змусити офіційний Тегеран повернутися за стіл переговорів із приводу його ядерних програм. >>

Великий переполох у Пентагоні

Британський журналіст Джуліан Ессендж опублікував на своєму інтернет–порталі Wikileaks близько 90 тисяч таємних американських військових документів про війну в Афганістані, які свідчать, що армія США та війська міжнародної коаліції могли здійснювати військові злочини в цій країні. На прес–конференції в Лондоні журналіст пообіцяв оприлюднити й інші таємні матеріали Пентагону, які, на його думку, «можуть бути доказами воєнних злочинів». «Але суд повинен вирішити, чи дії, про які йдеться в документах, можна класифікувати як воєнні злочини», — застеріг Ессендж, наголосивши, що сам він у цьому не сумнівається. Загалом у розпорядженні Wikileaks, за словами його власника, є щонайменше 150 тисяч таємних документів військового відомства США, «в автентичності яких немає жодних сумнівів». При цьому журналіст відмовився назвати джерела, від яких до нього потрапили засекречені папери. >>

Викопний потенціал

Швеція невдовзі може стати одним із провідних постачальників урану у світі. Австралійська гірнича компанія «Аура енерджі», яка має концесію на пошук корисних копалин на шведській території, виявила в гористому та безлюдному регіоні північно–західної частини країни одні з найбільших у світі покладів уранової руди. >>

Не «шашечки» — червоний ліхтар

Це вже далеко не перший «улов» співробітників обласного відділу боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми, саме серед таксистів. Тільки цього року за аналогічні злочини у Полтаві проти них порушують третю кримінальну справу. Однак якщо раніше йшлося переважно про посередницькі послуги «шашечників», то в цьо­му випадку 41–річний батько двох неповнолітніх дітей сам організовував і забезпечував, як кажуть, увесь процес. Знайомився з дівчатами й молодими жінками під час таксування. А потенційних «партнерш» для свого нелегального бізнесу зазвичай обирав серед тих, хто мав невеликі статки. >>

Доньку в рабство

Кілька місяців тому міліціонери розкрили справу про продаж дитини трьома циганами. Чергову спробу продати дев’ятирічну дівчинку присікли правоохоронці вже днями. Під час проведення профілактичних заходів співробітники відділу боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми, затримали непрацюючу 30–річну жінку, мешканку села Ліпнік Окницького району Молдови, яка, перебуваючи в Чернівцях, близько 22–ї години вечора на вулиці продала доньку Зінаїду за 60 тисяч гривень жительці Чернівців. >>

Вантажте коноплі бочками

Остання знахідка працівників міліції перевершила всі попередні: у селі Річки Білопільського району виявили плантацію з 786 кущів конопель. Досі фіксували 20—30 — до ста рослин. Господар поля явно претендував на хороший прибуток від урожаю. Як розповідає керівник центру зв’язків із громадськістю обласної міліції Ельвіра Біганова, спочатку міліціонери знайшли у 34–річного чоловіка пакетик із коноплями. >>

По «кайф» — до нарколога

Прикарпатські оперативники в місті Галич знешкодили злочинну групу, яка спеціалізувалася на доставці з–за кордону і реалізації в регіоні психотропного засобу «Субітекс» французького виробництва. Під час санкціонованого обшуку в затриманих — людей без постійного місця роботи — окрім наркотиків, вилучили чималу суму гривень, євро та американських доларів. >>

«Самогон» для автівок

Від місцевих жителів приховати таємниці найважче, тому коли на нафтобазі, розташованій поблизу великого населеного пункту на сході Вінницької області, спритні ділки розгорнули нелегальне нафто­перегінне виробництво, воно швидко потрапило в поле зору податкової міліції. Щоправда, з реалізацією оперативної інформації там не поспішали — спочатку вивчили схеми завезення сировини та продажу кінцевого продукту, який розподіляли по автозаправках Тростянецького району, виявили учасників незаконної обрудки. Коли ж настала заключна фаза операції, оперативники на воротах нафтобази затримали одразу два автотягачі, кожен з яких буксирував по дві цистерни сирої нафти. Тоді ж зупинили вантажівку, що вивозила з підприємства мазут. >>

Бійтеся мрій — вони збуваються

Колишній президент Чехословаччини та Чехії, відомий письменник, драматург Вацлав Гавел дебютує як кінорежисер. Він уже три тижні перебуває в горах Судетах на півночі Чехії, де здійснює екранізацію своєї вистави «Відхід» (Odchazeni). Це його режисерський дебют, про який, як зізнається Гавел, він віддавна мріяв. «Колись я хотів стати кінорежисером, але це було неможливим із політичних причин», — розповів славетний дебютант в інтерв’ю Чеському громадському радіо. «А тепер, на старість, після закінчення моєї політичної кар’єри, я повертаюся до своєї дитячої чи, скоріше, підліткової мрії», — говорить Гавел. Режисер та знімальна група дуже неохоче діляться подробицями стосовно самого фільму та його зйомок. >>

Буде вам і Дніпро, будуть вам і кручі

Громадські слухання щодо будівництва вантажного порту майже навпроти Тарасової гори у Каневі були сфальсифіковані, і тепер в охоронній зоні Шевченківського національного заповідника може з’явитися термінал заввишки 36 метрів. Про це повідомляє голова Національного екологічного центру України Ігор Сіренко, який був присутній на слуханнях у Каневі 24 липня 2010 року. >>

«Срібло» зі «Шляху Сантьяго»

Українські спортсмени–орієнтувальники, вирушаючи на змагання за кордон, убивають кількох зайців: здобувають нагороди, тренуються, знайомляться з новими для себе містами й країнами, набираються досвіду спілкування зі світом. >>

Масовою навалою

Календар нинішнього літа не дає сумувати любителям спорту. Після футбольного «мундіалю» й тенісного Уїмблдону промайнула елітна велогонка «Тур де Франс», а їй на зміну прийшли й головні в Європі змагання року легкої атлетики. Відтепер Європейська легкоатлетична асоціація (ЄАА) вирішила проводити свої чемпіонати раз на два роки, а не чотири, як було раніше. Правда, через раз вони збігатимуться з Олімпійськими іграми, що вочевидь створить спортсменам незручності. Але нинішня, двадцята, першість «королеви спорту» в Барселоні стоїть окремо. Упродовж шести днів за 47 комплектів нагород тут змагатимуться майже 1400 атлетів із 50 держав.

Ще один цікавий нюанс: із цього чемпіонату ЄАА започаткувала нововведення з виокремленням провідних спортсменів. Тріумфаторів попереднього чемпіонату Європи відзначили помаранчевими нагрудними номерами, а власників найкращих результатів сезону на континенті — синіми. >>

«Газпром» із кожної конфорки

Нещодавно підписаний закон про реформу українського газового ринку, який влада подала як торжество європейських стандартів у нашій країні, містить у собі кілька неприємних нюансів. Головний із них — справжній вектор змін залежитиме від кроків самої влади, а документ тільки зовні відповідає вимогам Брюссельської декларації. Натомість він містить багато «мертвих» зон, які дозволяють трактувати його положення так, як це буде комусь вигідно. >>

Вона ще дихає. Ледве...

Позавчора Національний банк України оприлюднив попередні показники роботи вітчизняних банків. Перші враження: до стабільності у цій сфері ще далеко, а банкіри та їхні клієнти — тобто економіка держави та майже кожен із нас — перебувають під перманентною загрозою кризи. >>

Пластик під вітрилом

«Пластікі» — так називається вітрильне судно, збудоване з 12,5 тисяч пластикових пляшок, що позавчора завершило подорож через Тихий океан із Сан–Франциско до Сіднея. «Пластікі» — це алюзія на назву знаменитого бальсового плота Тура Хейєрдала «Кон–Тікі», який 1947 року доплив із Перу до островів Туамоту, довівши можливість заселення Океанії індіанцями Південної Америки. Норвежець із командою подолали свій маршрут (3800 миль) за 101 день, тоді як екіпажу сучасного човна під орудою британця Девіда де Ротшильда знадобилося 128 днів на 8 тисяч миль. >>

ПРИКОЛИ

— Я зрозуміла, що мені потрібно схуднути, коли у сквері до мене підійшла молода матуся з дитинкою і порадила хороший пологовий будинок. >>

Така Андрійка

Коли на минулому тижні моди в Парижі одразу четверо дизайнерів, демонструючи чоловічі колекції, випустили на подіум одну й ту саму вродливу білявку, глядачі були розгублені. Чим таким узяла їх ця дівчина, що Галльяно, Готьє, Сімонс і Сміт вирішили прикрасити її присутністю зазвичай «нудні» для широкого загалу покази чоловічої моди? Відповідь виявилася банальною: довгокоса краля показувала колекцію для чоловіків, бо сама є чоловіком! >>

ДніпроГЕС підірвав НКВС?

У Запоріжжі з’ясовують, на чию ж совість «записати» підрив Дніпро­гес часів Другої світової війни. Встановити історичну правду мають члени робочої групи з питань міської топоніміки на чолі із заступником мера Сергієм Гладченком. Активісти місцевої філії ВО «Свобода» й так знають винних: у своїх дослідженнях вони відштовхнулися від начебто й несуттєвого факту: на лівому березі Дніпра, біля греблі, стоїть пам’ятний камінь, на якому викарбувана подяка воїнам, котрі відвернули руйнацію електростанції німцями, а на правому, біля адміністративної будівлі, пам’ятна дошка інформує, що під час Другої світової війни Дніпровську ГЕС зруйнували німці. >>

Росли на бульварі дрова...

Низка енергозберігаючих проектів, реалізованих на комунальному підприємстві «Вінницяміськтеплоенерго» (а воно забезпечує 85 відсотків від потреб обласного центру в теплі), дозволила не лише зекономити понад мільйон гривень, а й заробляти гроші в незвичний спосіб. Більше того: у місті на рівні влади озвучується питання про можливе зниження тарифів за тепло для населення. >>

Замість непотребу — ліс

Ми стоїмо на майданчику, де працює техніка, — сюди завозять та розрівнюють землю. «Під нами — чотирнадцять метрів сміття», — каже заступник директора ПМК–45, підрядника робіт із закриття сумського полігону твердих побутових відходів, Віталій Жиленко. >>

Чим би дитя не тішилося...

Смерть дитини у технічному басейні на площі біля Палацу культури «Металург» у Маріуполі спонукала чиновників замислитися над проблемою дозвілля маленьких маріупольців. Вихід знайшли досить швидко: практичний і порівняно дешевий. Правду кажуть, що нове — це добре забуте старе. Чиновники згадали колишню практику й вирішили централізовано вивозити дітей купатися на Азовське море. Раніше виїзди на море практикувалися лише для вихованців пришкільних таборів, тепер же поїздку може замовити будь–яке підприємство, Будинок дитячої та юнацької творчості чи ЖЕК. >>

Пройдуся до «Хутора», зверну до «Фортеці»

Нарешті Дніпропетровськ має намір серйозно українізувати свій архітектурний вигляд. Заслужений архітектор України, лауреат Державної премії в галузі містобудування і архітектури Ігор Підорван щойно обнародував грандіозний проект. На території площею 19 гектарів, де колись розміщувалася військова частина, яка наказала довго жити, зведуть житловий квартал «Паланка». >>

Гарт для гурту

Сумщина за кількістю дітей, що відпочивають організовано, минулого року була в п’ятірці кращих. Цього року принаймні з десятки теж «не випаде». Бо ж до середини літа «потаборувало» вже більше половини тих, кого передбачали оздоровити. >>

Архітектор без химер

Зазвичай городяни своїх архітекторів не знають. Щодня бачать плоди їхньої діяльності, нерідко по–справжньому неповторні, і — за окремими винятками — уявлення не мають про людей, які створили урбаністичний простір довкола. Якщо запитати, наприклад, пересічного вінничанина, хто йому відомий з авторів проектів, за якими зводились найпомітніші будинки в обласному центрі, то у відповідь почуєте лише два імені. Першим назвуть цивільного інженера Григорія Артинова, під керівництвом якого Вінниця отримала власне неповторне обличчя на початку двадцятого століття (його ім’ям навіть названо одну з центральних вулиць).

Другим, без сумніву, стане наш сучасник Юрій Плясовиця. За останні двадцять років за робочими проектами, виготовленими в його персональній архітектурній майстерні, збудовано 260 споруд. Більшість із них розташовані у Вінниці та області, але багато замовників приїжджали з інших регіонів, так що втіленими в матеріалі проектами з брендом «Ю. Плясовиця» милуються мешканці Києва, Дніпропетровська, Хмельницького, Севастополя, Житомира, Бердичева — перелік можна продовжувати і продовжувати. А коли додати ще низку архітектурних творів Плясовиці, реалізованих у попередній період (зокрема, в інших республіках Радянського Союзу),то загальне число сягне трьох сотень. >>

«Десятка» і «грибочки»

Найпростіший спосіб запастися на зиму баклажанами — порізавши, висушити їх і потім додавати, як гриби, у борщ чи тушкувати з ними м’ясо. Утім найпоширенішим способом лишається консервування. Сьогодні перевіреними на практиці рецептами діляться львів’янка Леся Самченко та киянка Людмила Криштофович. >>

Апетитні і «синенькі»

Узагалі–то народна назва плодів — а точніше було б сказати ягід — цієї рослини сімейства пасльонових не завжди збігається з їхнім кольором. Бо є й баклажани–«альбіноси». І якщо вони ще не виросли на вашій присадибній ділянці, то їх уже спокійно можна купити у столичних супермаркетах. Сортів баклажанів безліч — тільки в Україні найпоширеніших більше півдесятка: «Делікатес», «Напівдовгий» та «Довгий фіолетовий», «Сімферопольський» та «Кримський», «Донський». Будь–якого кольору, розміру і сорту зготовані баклажани — просто смакота! Як її зробити — у кожного народу свої рецепти: від Індії, звідки рослина помандрувала світом, до Кавказу, Ізраїлю й Італії. >>