Максим Павленко: Добрий футзаліст приносить користь команді й у 40 років

Максим Павленко: Добрий футзаліст приносить користь команді й у 40 років

Парадоксальною є ситуація, що склалася в нашій країні з футзалом. Національна збірна з цього динамічного виду спорту є набагато успішнішою, ніж у представників великого футболу, але пересічний громадянин, котрий грає з м’ячем саме в міні–футбольних масштабах, більше цікавиться справами «великого брата» цієї гри. А саме у футзалі можна частіше зустріти те, чого іноді немає навіть у деяких представників прем’єр–ліги, — високі швидкості, вміння тримати м’яч, високу техніку.

В останні роки на провідні ролі в українському міні–футболі вийшов клуб «Тайм» зі Львова. Беззаперечним лідером команди, що виграє чемпіонство другий рік поспіль, є її капітан Максим Павленко. Упродовж 14–річної кар’єри у футзалі цей гравець встиг здобути вже всі можливі внутрішні трофеї. Утім на цьому амбіції 34–річного гравця не вичерпуються, про що Максим і розповів «УМ». >>

Містичне «Одруження» Сердюка

— Лесь Микитович?

— Вам Лиса Микиту? Ні, тут його немає. Тут є Лесь Олександрович.

У слухавці притишений сміх, а в мене — ступор: як я могла допустити такий ляп, знаючи Леся Сердюка не один рік й обожнюючи його образи в кіно? Паленію, затинаюся, вибачаюся, а він мене підбадьорює жартами. Певно, такою мала бути одна з останніх розмов із улюбленим актором: щоб запам’яталося, щоб було усміхнено... >>

Зустрічайте «Дядю Ваню»

Традиційно під кінець сезону продюсери везуть на оглядини до Києва вистави російського виробництва. Фаворитом цьогорічного вояжу точно буде Театр ім. Вахтангова, який 2 та 3 червня на франківській сцені зіграє свого «Дядю Ваню». Прем’єра цієї вистави у постановці Рімаса Тумінаса відбулася 2 вересня минулого року. І з того часу потік компліментарної критики на адресу «Дяді Вані» не те що не вщухає за строком давності, а, схоже, навіть посилюється. «Розумна», «витончена», «нервова», «чуттєва», «яскрава», «людяна», «оригінальна», «особиста» — начитавшись таких епітетів, можна зробити висновок, що до нас привезуть ідеальну виставу. >>

Віктор Матчук: Що швидко робиться — те криво роститься

Якби в українській політиці все йшло як належить, за законом і логікою, то вже за тиждень відбувалися б місцеві вибори. Але голосування 31 травня було скасовано. Тоді виникла ідея перенести вибори місцевих рівнів на 27 березня 2011 року, а тепер Президент Янукович, чуючи переваги Партії регіонів, пропонує влаштувати «свято демократії» на місцях уже в жовтні цього року. Його ідея з’явилася несподівано. Народний депутат від «НУНС» Віктор Матчук, колишній керівник Рівненщини, слушно зауважує: ще донедавна Янукович не мав наміру проводити вибори, бо в бюджеті–2010, підписаному Президентом, не передбачено коштів на місцеві «перегони». Але якийсь ґедзь «регіоналів» усе–таки вкусив…

В інтерв’ю «УМ» Віктор Матчук також коментує рішення партії «Наша Україна» не входити в Комітет захисту України і взагалі пояснює, чому ще не час створювати подібні оргкомітети для масового руху проти Януковича. >>

На чужому плацдармі

Перший офіційний візит Віктора Януковича в ролі Президента на Львівщину обставили по повній програмі — центр міста перекрили, всі прилеглі вулиці обставили знервованими міліціянтами. Склалося враження, що на охорону «донецького гаранта» вивели чи не весь особовий склад львівських силовиків — від оперів у цивільному до екіпірованих «беркутівців», які берегли Януковича та його почет від провокацій. Подібних заходів безпеки за жодного попереднього Президента не було. Очевидно, що організатори від Януковича почувалися на чужій території і справді побоювалися провокацій з боку політичних опонентів. >>

Пукач хоче подивитися спікерові в очі

Як повідомляє сайт «Українська правда», редактором якого свого часу був викрадений і вбитий журналіст Георгій Гонгадзе, колишній керівник Департаменту зовнішнього спостереження МВС Олексій Пукач, арештований за звинуваченням у вбивстві Гії, вимагає допитати у справі всіх високопосадовців. >>

Свині, як ведмеді — великі й у «шубах»

Пан Володимир відразу пожалкував, що кореспондент «УМ» приїхав подивитися на його живність у травні, а не взимку, коли на території міні–ферми ще лежав сніг. «Бачили б, які вони тоді були чистенькі й пухнасті, наче ведмедики. Тепер їм багнюка наймиліша, тому вигляд мають, м’яко кажучи, не надто респектабельний, — бідкається господар. — Зате м’ясо — справжній делікатес. Американці його обожнюють».

Приглядаюся до хрюкаючих іммігрантів: свині як свині. І хоча вихованці Володимира Хом’яка — не пара доглянутим українським льохам білої степової породи, у них так багато інших позитивних якостей, що з надлишком компенсують не надто привабливу літню зовнішність. >>

Канал в екзилі

Білоруський канал «Белсат TV» називають не інакше як партизанським, оскільки у країні, де встановив диктатурні порядки «бацька» Лукашенко, цей телемовник діє нелегально. Перший і наразі єдиний незалежний телеканал Білорусі, що має центральний офіс у Варшаві, створено у 2007 році відповідно до угоди між польським міністерством закордонних справ та польським державним телеканалом POLSAT. Щоденний шестигодинний ефір «Белсату» — 17:00—23:00 за мінським часом — мають змогу дивитися ті, у кого є супутникова антена. «Белсат TV», який можна дивитися також у Польщі, країнах Західної Європи, для білоруського суспільства — як «Радіо Свобода» чи «Голос Америки» часів СРСР для радянських людей.

Детально про роботу телевізійників в умовах білоруської цензури на презентації «Белсат TV» у Києві в рамках «Білоруської весни» розповів Аляксєй Дзікавіцкій, редактор інформаційного відділу каналу. Знаково, що заздалегідь запланована зустріч із представником білоруського незалежного телемовника «в екзилі» відбулася у день, коли українські журналісти як протидію утискам свободи слова в Україні організовували рух «Стоп цензурі!». >>

Чи буде громада ТБ регулювати?

Ще 13 травня Верховна Рада ухвалила рішення про відставку чотирьох членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, п’ятирічний термін повноважень яких закінчився. Це блокувало роботу регуляторного органу. За законом, призначення нових членів Нацради має відбутися упродовж двох місяців із дня припинення повноважень їхніх попередників. Із 15 травня, відколи було опубліковано оголошення профільного Комітету ВР із питань свободи слова та інформації про конкурс на заміщення вакансій, почався відлік тритижневого терміну, упродовж якого від громадських організацій та парламентських фракцій приймаються кандидатури. За них після узгодження на засіданні парламентського комітету мають проголосувати депутати на сесійному засіданні. Уже до комітету надійшли заявки від усіх фракцій ВР, крім фракції комуністів, а також кількох громадських об’єднань. >>

Чеченські мотиви

Ставрополь завмер у жалобі: у середу ввечері там прогримів вибух, який забрав життя щонайменше семи людей. Кількість жертв іще може зрости, адже 16 людей нині перебувають у лікарнях у критичному стані. >>

Сльози, слава і наївність

Уже кілька днів 83–річна Ядвіга Качинська не чекає побачити на порозі своєї лікарняної палати молодшого сина Леха. Це раніше вона, перебуваючи між життям і смертю у відділенні кардіології варшавського Військового інституту медицини, часом марила, приймаючи за Леха свого старшого (хай і на якихось півгодини) сина Ярослава. За всі 60 років, відколи акушерка, прийнявши пологи, показала їй двох майже ідентичних на вигляд малюків, пані Ядвіга жодного разу не сплутала своїх таких насправді різних близнюків, які здавалися однаковими тільки стороннім. Та в критичному стані мозок відмовлявся повірити в те, що вже кілька тижнів Лех не приходить відвідати хвору матір.

«Я не Лешек, мамо», — ледве стримуючи сльози, відповідав Ярослав, розповідаючи чергову «переконливу» історію про те, чому заклопотаний державними справами президент Качинський не може знайти й хвилини на візит до найдорожчої людини. Лікарі заборонили йому хвилювати важко хвору, і майже півтора місяця після загибелі Леха Качинського в авіакатастрофі під Смоленськом його мама не знала про загибель сина. Але брехати з кожним днем ставало дедалі важче: «Я більше не можу вдавати, що нічого не відбулося. Найближчими днями я змушений буду розповісти мамі всю правду. Я дуже цього боюся...» — зізнавався журналістам лідер політичної партії «Право і справедливість», кандидат у президенти на місце загиблого брата Ярослав Качинський.

Кілька днів тому, коли лікарі підтвердили, що хоч фізично пані Ядвіга ще залишається дуже слабкою, психічно її стан фактично повернувся до нормального, Ярек зібрався із силами і сказав матері, що тепер у неї є тільки один син. Пресі про це повідомила голова виборчого штабу лідера «ПіС» Ельжбета Якубяк, зауваживши: «Пані Ядвіга — сильна жінка і, сподіваюся, знайде в собі сили, аби витримати цю новину й підтримати Ярослава». >>

Дорога по живому

Чотирьох людей забрали до міліції за дрібне хуліганство, двох відправили до лікарні з ранами та синцями. Такий результат майже тижневої боротьби харків’ян проти вирубки дерев у парку імені Горького, де вже під пилку потрапило більше 600 вікових дубів, сосен, акацій. Колишнє місце відпочинку тепер називають «Зеленим фронтом». Тут виросли намети і барикади. Число охочих «повоювати» з лісорубами, бульдозерами і... міліцією зростає з кожним днем. >>

«Губернаторський» рекорд

На посаді керівника області Володимир Демішкан пропрацював менше двох місяців. Адміністративному активу Вінниччини нового голову представили 5 квітня, а вже 26 травня президентським указом його звільнено «у зв’язку з переходом на іншу роботу» — Демішкан очолив «Укравтодор» (до речі, вже втретє). Такий короткий термін перебування на «губернаторській» посаді претендує на рекорд, мабуть, не лише в регіоні (досі «пальма першості» належала Дмитрові Дворкісу, який керував Вінниччиною менше чотирьох місяців). >>

Як «розтабачити» Хрещатик

Хмарочос на розі вулиці Хрещатик та Європейської площі в Києві, який, на думку експертів і громадськості, спотворить вигляд центру столиці, будує ТОВ «Грааль» — фірма, до якої мають стосунок міністр освіти Дмитро Табачник та його брат Михайло. Так вважають представники ініціативної групи проти забудови Хрещатика, які вчора пікетували будівельний майданчик. «Влада говорить одне, а робить інше, — каже учасник акції Ігор Корчик із громадського об’єднання «Наша земля». — З одного боку йдуть розмови, що Хрещатик треба зробити національним архітектурним заповідником, а з іншого — ми бачимо, що за цим парканом уже знесли будинок — історичну пам’ятку — і збираються звести будинок висотою сто шістдесят метрів, який просто знищить усе архітектурне обличчя Хрещатика». В акції взяли участь активісти громадських ініціатив «АнтиТабачна Кампанія», «Табачника — геть!» та «Наша земля», зокрема письменник Сергій Пантюк, громадські діячі Олександр Данилюк, Андрій Бондаренко, Євген Золотарьов, Сергій Пархоменко, Павло Нусс, Максим Ніконович, Ірина Потапова та інші. >>

Не заросте народна стежка..

Не минуло й трьох тижнів після встановлення біля офісу обкому КПУ в Запоріжжі пам’ятника Сталіну, як на мундирі «генералісімуса» з’явилися перші «мітки». У середу, 26 травня, правоохоронці затримали «на місці злочину» місцевого мешканця, який облив скандальний монумент білою фарбою. 60–річного пенсіонера доправили до Жовтневого райвідділу міліції міста. Там чоловік пояснив, що пішов на цей вчинок свідомо, керуючись «особистими мотивами»: його батьки постраждали від жорстоких сталінських репресій. Покарання він, здається, також не боявся, адже все відбувалося близько 17:30, коли на вулицях міста повно людей. >>

Квартиру за борги

Днями з посиланням на директора дніпропетровського комунального підприємства «Теплоенерго» Олега Хорунжого деякі засоби масової інформації розповсюдили повідомлення, що в обласному центрі за борги за спожите тепло вже продано дві квартири, а ще накладено арешти на десять автомобілів, сім комп’ютерів, пральні машини та іншу побутову техніку. >>

А в Києві краще!

У Києві жити значно комфортніше, ніж у Москві, але набагато гірше, ніж у Вільнюсі, Таллінні чи Ризі. Такого висновку дійшли експерти консалтингової компанії Mercer, які склали новий щорічний рейтинг міст із найкращою якістю життя. Із 221 міста, що ввійшли до списку, наша столиця опинилася аж на 161–й сходинці. >>

В очікуванні Папи Римського

Чільника Римо–католицької церкви запросили в Україну тутешні римо–католики. У 2012 році вони відзначатимуть поважну дату — 600–ліття перенесення єпископської столиці з Галича до Львова. У 2011–2012 роках в Україні пройде Євхаристійний конгрес, який розпочнеться у Києві, працюватиме в різних містах–столицях католицьких дієцезій і завершиться у Львові. Вірні РКЦ прагнуть, щоб завершальні урочистості відбулися під головуванням Папи Бенедикта XVI. Про це, як повідомляє Релігійно–інформаційна служба України, розповів архієпископ Мечислав Мокшицький під час IV робочої зустрічі католицьких єпископів України. Святий Престол прийняв запрошення для Папи і поки що, здається, немає перешкод для реалізації цього доброго плану. >>

«Артек» без голови

Дочекавшись завершення останньої перевірки Контрольно–ревізійного управління, пан Новожилов написав заяву про звільнення за власним бажанням — через стан здоров’я. На запитання «УМ», чому не дочекався офіційного святкування 85–річчя «Артеку» 16 червня, пояснює: «Немає більше сил, та й медики наполегливо порекомендували всерйоз подбати про здоров’я. Тож най­ближчі три–чотири місяці цим і буду займатися». >>

Школяр проти «гоп–стопу»

Бути справжнім чоловіком можна в будь–якому віці — це довів учень 9–го класу однієї з чернігівських шкіл Євген Руденко, допомігши затримати двох п’яних грабіжників, які серед білого дня напали на дівчину. Того дня десятикласниця Дарина поверталася додому зі школи вулицею Текстильників. Раптом поблизу одного з будинків на неї накинулися двоє невідомих молодиків, які почали виривати шкільну сумку. Дівчина пручалася, міцно тримаючи портфель у руках, тож нападники почали бити її кулаками в обличчя, а коли Дарина впала на асфальт, продовжили лупцювати ногами. Бідолашна школярка кричала та кликала на допомогу. >>

Замість труни — холодильник

У Брітні Спірз з’явився новий пунктик. Цього разу, на щастя, Брітні захопилася не алкоголем та вечірками, а зовсім безневинною ідеєю: кріоконсервацією. Простіше кажучи, заморожуванням тіла після смерті. >>

ПРИКОЛИ

З огляду на кількість викинутої у світовий океан нафти, риби скоро почнуть еволюціонувати в бік появи у них двигуна внутрішнього згоряння. >>

І тут усе — «мейд ін Чайна»

Давно відомо, що найкращі майстри гри в настільний теніс живуть в Азії, а найбільше їх — у Китаї. Проте не всі уродженці Піднебесної отримують від долі шанс пограти в головній збірній, тому часто пакують валізи і вже під прапорами інших держав шукають світового визнання. Щоправда, скласти гідну конкуренцію своїм колишнім співвітчизникам поки що не можуть. >>

Шлях у Європу — через Альпи

На відміну від інших ігрових видів спорту, для українських гандболісток участь у континентальній першості не є чимось видатним. Срібні призерки чемпіонату Європи 2000 року сприймають це як щось само собою зрозуміле — швидше, фурор викликало б непотрапляння наших дівчат до фінальної частини. І нинішній відбір на Євро–2010 це лише підтвердив. >>

Гульки у стольному граді

Цими вихідними столиця гуляє — гості та мешканці Києва святкуватимуть черговий День міста. Організатори масових гулянь обіцяють на ці вихідні багато нових цікавих заходів та вже традиційних розваг. Основні святкування зосередяться на майдані Незалежності, Хрещатику, Співочому полі, у Пирогові. Плануються повітряні змії, байкери, ватага зірок шоу–бізнесу на сцені та на десерт — святковий феєрверк. >>

У «Волі» — в неволі

Ця капосна історія розпочалася в червні 2008 року, коли ЗАТ «Воля–Кабель» невимушено ґвалтувало всіх київських телеглядачів, масово й беззастережно заганяючи їх у цифровий формат. Не маючи на той момент інших телеальтернатив, я змушений був оформити оренду двох цифрових декодерів від компанії «Воля–Кабель» і отримати головний біль на два роки наперед. >>