Без пестицидів і ГМО

26.05.2010
Без пестицидів і ГМО

Для чого вам «хімія» на тарілці?! (Колаж Наталії ШЕВЧЕНКО.)

Справжня господиня трохи не з закритими очима може відрізнити курятину з птахофабрик від домашньої, точніше від тієї, яку годували не комбікормами, як це нині часто трапляється і в приватних господарствах, а зерном і зеленою травою. Хоча уродженці «міських джунглів» такої різниці не відчувають. Для них зготовані курячі стегенця мають бути дуже м’якими і пухкими — про те, що такий ефект спричиняють «синтетичні» харчі птиці, які у результаті переходять в людський організм, в Україні задумується ще не багато людей.

 

У світі так зване органічне виробництво, активний інтерес до якого виник ще років тридцять тому, стає з кожним роком масштабнішим та популярнішим. До цілісної системи господарювання та виробництва харчових продуктів, яка поєднує найкращі практики, що одночасно оберігають від хімічних та генно–модифікованих впливів довкілля і людей, приєднується усе більше охочих у країнах Європи та Азії, Америки та Австралії. Органічні овочі біля Білого дому разом із дітьми вирощує перша леді США Мішель Обама. У Франції уже створена навіть органічна ферма равликів. А у Тібеті рух за сільське господарство та виробництво продукції без пестицидів і ГМО благословив Далай–Лама. В Україну органік–рух докотився пізніше, проте уже маємо відчутні для споживачів результати: зокрема, помітно розширилася мережа магазинів, де можна придбати органічну продукцію. Нині таких близько десятка у Києві, окремі пропозиції у столиці можна знайти у великих супермаркетах. Перші магазини з органічною продукцією відкрито в Коломиї, Донецьку, Львові, Івано–Франківську та Кіровограді.

«Найважливішими рисами органічного методу господарювання є те, що вирощені зернові, фрукти та овочі не містять генно–модифікованих організмів. Їх немає і в кормових соєвих бобах та кукурудзі, якими годують худобу», — каже експерт із розвитку органічного ринку з Відня Ральф Лібінг. За словами австрійського спеціаліста, який минулого тижня приїздив у Київ, органічне сільське господарство жорстко дотримується вимог щодо використання органічного фуражу. Навіть умови утримання тварин та птахів в «органістів» максимально наближені до природних. Для однієї птахи у промисловому виробництві встановлено норму площі — три четвертих одного квадратного метра, а в органічному — вісім квадратних метрів. В органічному птахівництві та тваринництві існує заборона на використання гормонів та антибіотиків. Тварин і птахів лікують гомеопатією. В органічному сільському господарстві також заборонено використовувати синтетичні пестициди та міндобрива. Це позитивно діє на воду та ґрунт. Що важливо для нас, споживачів, — на наших тарілках не з’являється «хімія».

Віднедавна у вітчизняних магазинах трохи не на кожній упаковці приліплено «Без ГМО». Проте така позначка — не свідчення приналежності до дійсно органічних продуктів. Останні в усьому світі виробляють на обов’язково сертифікованому виробництві, де дотримуються певних «довгограючих» умов. Наприклад, сільськогосподарські культури отримують статус органічних тільки у тому випадку, якщо вони вирощені на ґрунті, в який упродовж останніх трьох років не вносили ніяких речовин хімічного походження. Органічна сировина на переробних підприємствах переробляється окремо від традиційної сировини — щоб уникнути змішування.

В Україні уже є такі сертифіковані органічні продукти: свинина, гриби, горіхи, мед, пшениця, жито, тритікале, ячмінь, овес, просо, гречка, кукурудза, горох, квасоля, вика, соя, боби, люпин, соняшник, ріпак, гірчиця, картопля, морква, буряк, капуста, спаржа, огірки, помідори, кабачки, цибуля, ревінь, перець, петрушка, кріп, салати, кавуни, дині, гарбузи, виноград, свіжі, сушені та заморожені сливи, яблука, груші, абрикоси, вишня, малина, ожина, суниці, полуниці, чорниці, брусниці, журавлина, калина, кизил, чорноплідна горобина (аронія), бузина, а також ефіроолійні культури: лаванда, шавлія, троянда, розмарин, коріандр. Ще перероблена продукція: джеми, сиропи, соки, соуси, крупи, пластівці, олія, борошно, консервовані овочі. До кінця 2010 року завершиться поява у продажу сертифікованого органічного молока.

Поряд з імпортованою органікою на полицях наших магазинів можна знайти овочі і фрукти, вирощені в Україні. Це крупи ТОВ «Круп’яний дім» (ТМ «Жменька») та пластівці ДП ДАК «Хліб України» Новоукраїнського комбінату хлібопродуктів (ТМ «Геркулес»), що першими почали переробляти органічні зернові. Вітчизняні органічні джеми та сиропи, два види соку, сухофрукти та набори для приготування узварів, а також органічну м’ясну продуктію зі свинини випускають під торговою маркою «Пан Еко». Щоб впевнитись, що продукт є органічним, споживач повинен звернути увагу на маркування, де нанесений відповідний логотип та вказаний сертифікаційний орган. В Україні працюють іноземні сертифікаційні органи, а також у рамках швейцарсько–українського проекту «Сертифікація в органічному сільському господарстві та розвиток органічного ринку в Україні» створено єдиний вітчизняний — ТОВ «Органік стандарт», що на сьогодні є акредитованим відповідно до міжнародних стандартів і уповноважений надавати послуги з сертифікації органічного виробництва.

Органічні продукти, звичайно, дорожчі: наприклад, кілограм сала вітчизняного виробництва коштує 100 гривень, м’яса — 150 гривень, картоплі — 7 гривень, півлітрова баночка меду з різнотрав’я — 120 гривень, півкіло зеленої французької сої — 43 гривні. Проте на харчуванні, а отже, й на здоров’ї, якщо є змога, краще не економити. І на своїх городах та в домашньому господарстві не захоплюватися бездумно різними хімікатами — навіть якщо реклама звабливо обіцяє ціле літо провести без колорадського жука. І тоді картопля не перетвориться на «хімічну лабораторію», яку ви приготуєте собі та дітям. До речі, в Австрії органічне харчування уже запроваджують у школах.

 

ДОВІДНИК

Овочі та фрукти, що накопичують невелику кількість пестицидів: цибуля, білокачанна капуста, броколі, спаржа, зелений горошок, солодка кукурудза, авокадо, ананаси, манго, ківі, банани, папая.

Найбільше пестицидів вбирають: картопля, салат, шпинат, солодкий перець, селера, яблука, персики, нектарини, полуниці, вишні, виноград.

  • Кріпчик-петрушка кучерявляться

    Ще свіжі зимові спогади про морозні вітряні дні, коли великою насолодою було зігрітися тарілкою гарячого борщику зі сметаною. Господині урізноманітнювали цю насолоду замороженим щавлем, законсервованою заправкою для борщу, заготовленими з осені чи купленими в магазині бурячками. >>

  • Поласуємо полуничкою

    Найочікуваніший «смачний» сезон — це все-таки полуничний. Думаю, мало хто не погодиться зі мною, що полуниця — це не просто ягода, це ціла історія: весна в розпалі, відпустки на носі і навіть повернення з роботи додому — особливе: обов’язково з пакетиком запашної червоної ягоди. >>

  • Від кулешу і ніг не поколишу!

    Про користь кулешів, про яку я і так, утім, знаю, цього разу наслухалася від бабусь на лавочці. А народні рецепти — перевірені часом і, як правило, доступні. Тож готуємо. >>

  • Лимонадна прохолода і насолода

    Уже майже літо, а це означає, що ми знову шукатимемо затінки, холоднi страви і прохолоджувальнi напої. Лимонади — прекрасний засіб для втамовування спраги, охолодження організму і вітамінізації, як кажуть, три в одному. Отож за роботу! >>

  • Сонце в цеберку!

    «Сонце в цеберку» — саме так назвав своє знамените варення з кульбаб Микола Канішевський, відомий нам як телепродюсер, перший віце-президент Національної телекомпанії України, ведучий телевізійних програм («Вісті тижня» та інших цікавих проектів). >>

  • Знімаю капелюха

    От так і незчулися, як перша їстівна зелень, обдарувавши нас весняними вітамінами, відбуяла, і на зміну їй для багатьох несподівано приходять... грибочки. Це і ви помітите, коли зайдете в лісопосадку чи хвойний ліс подихати цілющою хвоєю, а додому повернетеся з торбинкою тугеньких маслючків. >>