Олександр Ксенофонтов: Для мене сцена — здача крові

У жіночих розмовах часто можна почути скарги, що сильній жінці нереально знайти чоловіка. «Хоч би раз я побачила ситуацію, коли відомій жінці вручають нагороду, після чого журналісти підходять не до неї, а до її чоловіка, чоловіка відомої жінки», — мріяла недавно Оксана Забужко. Саме така ситуація склалася у тандемі Руслана Лижичко — Олександр Ксенофонтов. 15 років він ховався у тіні дружини, ніколи не бив себе в груди, заявляючи, що це він пише Руслані всі пісні та що це він зробив з неї переможницю «Євробачення». У 90–х роках у Львові про Руслану ніхто не знав, тоді як Олександра та його гурт «Клуб шанувальників чаю» слухали масово. Тепер Ксенофонтов вирішив реанімувати свою групу і днями презентував у столиці відновлений проект. >>

Там, за туманами...

Із 6 травня в українському прокаті стартує один із найочікуваніших фільмів 2010 року: російська картина «Як я провів цього літа» режисера Олексія Попогребського. Такі фільми рідко показують у кінотеатрах, адже в ньому немає екшену і він не претендує на шалені касові збори через участь у проекті розкручених зірок. Проте ця двогодинна драма не потребує дутої розкрутки: лейбл якості на ньому поставив останній Міжнародний кінофестиваль у Берліні, де фільм здобув три «Срібні ведмеді» (за найкраще виконання чоловічих ролей — Григорію Добригіну, Сергію Пускепалісу, та за «видатний внесок у кіномистецтво» — оператору Павлу Костомарову). >>

Уранові торги

У середині травня співробітники ННТЦ «Харківський фізико–технічний інститут» нарешті отримають змогу прочитати документи, в яких виписано всі нюанси уранової сенсації, що сколихнула інформаційний простір після останнього ядерного саміту у Вашингтоні. Наразі умови, за якими Україна позбудеться своїх запасів високозбагаченого урану, нагадують класичного кота у мішку. Тобто всі розуміють, що його існування — це та реальність, з якою доведеться жити, а от що вона означає насправді — закрита тема. Про варіанти розвитку майбутніх подій розповів заступник директора інституту Іван Карнаухов. >>

Запобіжник для «темників»

Журналісти служби новин «Студії «1+1» заявляють про запровадження цензури на їхньому телеканалі, який донедавна вважався чи не найвільнішим в Україні. Останніми днями про тиск на репортерів та ведучих «1+1» подейкували в журналістській тусовці, а вчора було оприлюднено відкритий лист прямим текстом: «Ми, журналісти ТСН, хочемо заявити: на телеканалі «1+1» запроваджують цензуру!». >>

Не внутрішнє питання

Голова партії «Наша Україна» Віктор Ющенко має власне бачення подальших дій опонентів нової влади. Екс–Президент висловився за об’єднання активних громадян, створення широкого громадянського руху. «Це повинна бути команда однодумців, готових на непопулярні рішення та не зашорених ідеологічними штампами. Завдання найближчих днів — формування плану дій на найближчі три місяці», — сказав лідер «НУ» в інтерв’ю німецькій агенції DPA. >>

Цеглою по Литвину

Якщо в сесійній залі Верховної Ради її спікера, лідера Народної партії Володимира Литвина закидали яйцями, то в Тернополі щодо членів Блоку Литвина, який підтримав «флотські» угоди з Росією, вдалися до серйознішої «зброї» — цегли. >>

Чорне «золото»

Останній тур вітчизняної прем’єр–ліги, що відбудеться післязавтра, матиме значення лише для двох команд — «Чорноморець» і «Кривбас» заочно виборюватимуть право залишитися в еліті. Як показує практика, в таких поєдинках перемагають ті, кому більше потрібно, незалежно від статусу опонента.

А позавчора ввечері ми отримали відповідь на головне питання сезону — «Шахтар» відібрав чемпіонство в «Динамо». «Гірників» гнала вперед переповнена «Донбас–арена» (52 518 глядачів — рекорд для футбольних матчів на новому красені–стадіоні). Уся аудиторія, окрім гостьового сектору, отримала помаранчеві прапорці з перехрещеними молотками — старою емблемою «Шахтаря». На перших хвилинах із фан–зони господарів у клубах оранжевого диму спустилося величезне полотнище із закликом «Тут на рідній стороні нам перемагати» (російською мовою). І футболісти «Шахтаря» грали у вирішальному матчі сезону так, ніби їм перемога потрібна була більше, ніж динамівцям. П’ята перемога в чемпіонаті — і «гірники» можуть домальовувати першу зірочку собі на емблему. Футбольний успіх «донецьких» став ніби продовженням успіху політичного. >>

Українська симфонія Чайковського

Сьогодні світ відзначає 170–річчя з дня народження Петра Чайковського, всесвітньо відомого композитора українського походження, що жив за часів Російської імперії. Незважаючи на те, що Петро Ілліч народився в російській глибинці, жив і працював у Санкт–Петербурзі та Москві, його музична діяльність була тісно пов’язана з батьківською землею. Тут влітку жила його родина (у Петра Ілліча не було дітей, тому він віддавав свою любов сестрам, братам і племінникам), тут його надихала давня українська культура. >>

Могили — для заправки?

Сім років судової тяганини і громадських протестів не стали перешкодою для спритних підприємців. ТзОВ «Компанія «БІ–ОІЛ Нафта» місце для побудови автозаправки підшукала не надто доречне — на кладовищі. Але ж вигідне, бо ніхто інший там будуватися не прагнув. Практика бульдозерного присипання «попелом забуття» кладовищ діяла упродовж усього існування Країни рад. Єврейські ж кладовища навіть зникли з післявоєнних перспективних карт міст. Нацисти «очистили» простір від людей єврейської національності, комуністи «чистили» територію вже від самої пам’яті. Нині ж дорогу, якою виїжджають автомобілі з нової коломийської заправки, проклали через братню могилу розстріляних у роки Голокосту. «Якби єврейська громада Коломиї була жива, вона захистила б своє кладовище», — переконаний відомий діяч українсько–єврейського порозуміння, львів’янин, директор Представництва Американського об’єднання комітетів для євреїв колишнього СРСР Мейлах Шейхет. Утім і українська громадськість готова захищати занедбаний єврейський цвинтар. Хоча голос суспільства заледве доходить до влади. На прикладі недбальства щодо єврейської спадщини стають зрозумілішими причини руйнації і власне українського історико–культурного надбання... >>

Джулія і ляпи

Отримати власну зірку на Алеї слави — висока честь для будь–якого працівника «фабрики зірок». Трапляється так, що визначні й ощасливлені безліччю премій актори удостоюються цього прижиттєвого пам’ятника на Голлівудському бульварі вже аж на пенсії. Актрисі телесеріалів Джулії Луїс–Дрейфус пощастило більше: їй іще немає й 50, а іменна зірка на алеї вже сяє. Щоправда, радість від такої приємності Джулії дещо попсували. Коли актриса прийшла на церемонію відкриття, то виявила, що її ім’я на «меморіальному світилі» написане одразу з двома помилками! >>

ПРИКОЛИ

Ще невідомо, що гірше: партія героїну чи партія влади. >>

Вірність завдовжки у півстоліття

Це старе фото датоване 1929 роком. На ньому сфотографовані мої дід Микола й баба Марія (крайня праворуч) Стригуни, котрі жили в селі Самгородок Смілянського району Черкаської області. Молоді, закохані, щасливі, із донькою–первістком на руках, у яких попереду все життя, вони дивляться в камеру фотооб’єктива й не відають, що доля складеться не так, як мріється. У 35 років Микола Климович Стригун піде на війну з німцями та навіки зникне безвісти. А Марія Іванівна самотужки виховає й поставить на ноги трьох малих дітей і півстоліття, до кінця свого життя, виглядатиме чоловіка з тієї страшної війни. Така гірка доля моїх прадідів тісно переплетена з історією та стражданнями України... >>

«Українці, капітулюйте!»

Чутки про передачу Росії авіабудівної промисловості, які ще кілька тижнів тому гаряче спростовував віце–прем’єр Сергій Тігіпко, днями підтвердив його безпосередній шеф – Прем’єр Микола Азаров. «Цілком очевидно, що ми не піднімемо самостійно свій авіабудівний комплекс. Навіть літак ми самі зробити не можемо. Ну, припустимо, знайдемо ресурси й зробимо самі літак, а де ринок для цього літака?» — старанно переконував високий чиновник. >>

Злити нафту і газ

У нашого Колоса на глиняних ногах, що вже рік балансує на межі дефолту, — НАК «Нафтогаз України» — було два виходи з кризи. Перший нам пропонували європейці: розділити компанію на три частини. Одна зайнялася би видобутком, друга — транспортуванням, третя — реалізацією пального. Компанії мали би бути прозорими за європейськими нормами — і завдяки цьому змогли би залучати кошти інвесторів.

За другий шлях — ефемерну «тісну співпрацю» з Росією — агітував наш північний сусід. Сьогодні, схоже, ми вже остаточно обрали саме цей варіант. Водночас матеріалізовуються обриси тієї самої «співпраці», принаймні у тому самому варіанті, у якому її бачить Москва. >>

Допомога на «посівну» в бутіках

Доля працівників болгарського аграрного сектору є безрадісною: замість збільшувати йому фінансову допомогу Євросоюз її скорочує. І має на те підстави, констатує провідна болгарська газета «Труд». За даними видання, тепер уже колишній заступник міністра сільського господарства Болгарії в попередньому соціалістичному уряді прем’єра Сергія Станішева Дімітар Пейчев минулого року виділив 1,562 мільйона левів (більше 700 тисяч євро) євросубсидій на ведення фермерської діяльності своїй дочці Галині Дімітровій Пейчевій–Мітєвій. 28–річна жінка здобула освіту в США, а тепер є власницею кількох мереж дорогих магазинів. Три роки тому Галина придбала в різних регіонах країни ще й понад тисячу гектарів землі, яку, як свідчать місцеві селяни, ще й не починала обробляти. Але документи про «фермерство» має, тож і отримала найбільшу серед усіх фізичних осіб та фермерських господарств Болгарії допомогу на ведення сільськогосподарської діяльності. >>

Нігерія без «повільного Умару»

У Нігерії оголошено семиденну жалобу. У ніч із середи на четвер помер президент цієї найбільш густонаселеної країни Африки, 58–річний Умару Муса Яр’Адуа. Згідно з мусульманською традицією, поховали його вчора в рідному штаті Каціна на півночі Нігерії. Відповідно до Конституції 150–мільйонної держави, повноцінним главою держави тепер стане віце–президент Гудлак Джонатан. Учора він склав присягу й тепер має очолювати країну щонайменше до квітня наступного року, коли мають відбутися чергові президентські вибори. >>

«Московський університет» — не для сомалійців

Унаслідок успішної операції російських військових чергова акція сомалійських піратів зазнала розгромної поразки. Учора спеціальний військовий підрозділ із корабля «Маршал Шапошніков» біля узбережжя Ємену звільнив із полону російський танкер «Московський університет», захоплений корсарами напередодні. За інформацією представників міністерства оборони РФ, десантники спустилися на палубу танкера з гелікоптерів. Як повідомляє РІА «Новості», під час перестрілки одного пірата було вбито, десятьох інших затримано. >>

Для нас це — Друга світова

24 маршали Радянського Союзу, близько 30 жінок — Героїв СРСР, провідники ОУН–УПА, близько трьох десятків бійців американської, канадської, польської та інших армій — усі відзначені вищими нагородами за героїчний чин. Такий «український рахунок» Другої світової війни представлений в обличчях на виставці портретів, яка відкривається сьогодні у столичному Українському домі в рамках проекту «Українці у світі». Загалом у рамках експозиції виставлено 137 портретів українців, які героїчно воювали в Другій світовій. >>

«Вікторе Федоровичу, врятуйте тата!»

Капітан торговельного судна «Бі–Атлантік» Володимир Устименко і його старший помічник Юрій Датченко перебувають під арештом венесуельської влади відтоді, як у серпні 2007 року при обшуку на борту в них знайшли велику партію кокаїну (125 кілограмів наркотичної речовини було закріплено в мішках на гвинті). Досі їхня доля не викликала особливого занепокоєння — судновласник принаймні забезпечив українських моряків житлом, їжею, і перебували вони під домашнім арештом. Але тепер усе змінилося, і життя моряків опинилося в небезпеці. Про це на прес–конференції, яка відбулася вчора в редакції «Комсомольської правди в Україні», повідомили рідні моряків. Річ у тім, що два тижні тому Устименка і Датченка перевели до федеральної в’язниці міста Маракайба, де встановлюють правила не правоохоронці, а ті, хто там відбуває покарання. >>

Бандера і Шухевич стали почесними

Учора на позачерговій сесії міської ради 50 депутатів, присутніх на засіданні, одностайно ухвалили рішення присвоїти Степанові Бандері та Романові Шухевичу звання «Почесний громадянин міста Івано–Франківська» (посмертно), внісши зміни до статуту територіальної громади. >>

Янгол відлетів...

Днями з пам’ятного знака жертвам Голодомору та політичних репресій, який у жовтні минулого року встановили в районному центрі Лохвиця місцеві активісти Всеукраїнського об’єднання «Свобода», невідомі зловмисники викрали гіпсову фігуру янгола. Той янгол ніби молився за упокій душ полеглих... Кому він «муляв» очі й хто, не побоявшись Бога, посягнув на образ його крилатого служителя? >>

Дороге здоров’я

Українські аптеки, незважаючи на пільгове оподаткування, продають ліки з 300–відсотковою націнкою. Такі дані оприлюднили в Рахунковій палаті України, підсумовуючи результати перевірки реалізаторів медикаментів. «Якщо торговельна націнка на ліки, ціни на які підлягають державному регулюванню, мала бути не вищою за 37 відсотків, то більшість аптек продавали їх із націнками 150—200 відсотків, а в деяких випадках і понад 300 відсотків», — кажуть у відомстві. Відтак, як констатує голова Рахункової палати Валентин Симоненко, попри пільгове оподаткування лікарських засобів та виробів медичного призначення, аптекарі лише завищують ціни. >>

Боя вбив тромб?

Слона Боя, який нещодавно помер у Київському зоопарку, не отруїли. Про це вчора заявила представник міжнародного товариства захисту тварин в Україні SOS Тамара Тарнавська. «При отруєнні тварина довгий час страждає, в неї виникають спазми, блювота, можна спостерігати стан агонії, а слон упав і помер відразу», — пояснила пані Тамара журналістам. Така раптова смерть від отруєння можлива лише в тому разі, якщо в організм потрапить велика доза ціанистого калію. Тому в SOS вважають, що загибель тварини міг спричинити інфаркт, інсульт або ж тромб. >>

Танго для ветерана

Учора, напередодні свята Перемоги, в Чернігові стартував танцювальний благодійний проект «Танець мрії–2». Участь у ньому взяли 22 представники влади, громадських організацій, бізнесових кіл та журналісти. Всі вони підготували власні номери з відомими в місті танцювальними колективами. Так, ініціатор, ідейний натхненник та незмінний учасник усіх шоу–талантів міськвиконкому, заступник міського голови Оксана Тунік–Фриз разом із депутатом міської ради Віталієм Гольцем, також незмінним учасником таких проектів, продемонстрували палке танго. Захопив публіку танцями й депутат міської ради Віталій Гриць. «Я вдруге беру участь у проекті, — каже пан Віталій. — Цього року в мене залишалося менше часу для тренувань. Було важче, але не менш цікаво. Звичайно, додавала наполегливості у тренуванні благородна мета, — ми об’єдналися, аби допомогти ветеранам». >>

Скутер із кров’ю

Новопризначений прокурор Козятинського району Олег Путря ледь не загинув, з’ясовуючи стосунки з п’яним скутеристом. Як розповіли «УМ» у прес–службі обласного управління міліції, злочин стався у Могилів–Подільському 4 травня близько 23:00. Місцевий мешканець, перебуваючи у стані сильного алкогольного сп’яніння, гасав на скутері вулицями міста. Проїжджаючи на повній швидкості пішохідний міст через невелику річку в центрі населеного пункту, він зачепив Олега Путрю. Прокурор зробив молодикові справедливе зауваження, на що той відреагував несподівано жорстоко — зупинившись, завдав чоловікові два удари ножем у живіт. Потім викинув знаряддя злочину в річку і втік. >>