Згадуючи продовольчу кризу минулого року, завбачливі люди знову запасаються провіантом. «Казала продавщиця, беріть макарони, бо можуть подорожчати», — поділилася у неділю останньою інформацією «з надійних джерел» моя тітка. Проте аграрний віце-прем'єр-міністр Іван Кириленко категорично відкидає можливість нового цінового буму. За його словами, Україна має достатні запаси продовольчого зерна, щоб дочекатися нового врожаю без травнево-червневих коливань на зерново-борошняному ринку. Він каже, що стабільність гарантують достатні запаси пшениці і жита в країні та досить високі ціни, які спонукають трейдерів якомога швидше продати імпортоване зерно. Так, станом на 1 квітня, в державі було 1,864 мільйона тонн пшениці і 124 тисячі тонн жита — понад 4-місячний запас. Тож до жнив його має вистачити, як-то кажуть, «тютілька в тютільку».
Але проблема є: цей запас розподілено нерівномірно між областями, керівництво яких, щоб додатково перестрахуватися, має звичку «не пущати» хліб за межі своєї «вотчини». Навіть якщо цей хліб не державний, а належить комерційним структурам. «У нас в окремих регіонах густо, а в окремих — пусто», — констатує віце-прем'єр. Він пригадує, що минулорічна криза якраз і почалася з такої строкатості. «У п'яти регіонах зерно закінчилося, і пішла паніка», — зазначив Кириленко, який уже другий місяць розсилає головам облдержадміністрацій спеціальну доповідну записку із резолюцією не притримувати зерно в межах областей, якщо його там є більше, ніж потрібно до жнив. До таких, наприклад, належать Дніпропетровська, Київська, Одеська, Запорізька, тоді як на Житомирщині, Буковині, Тернопільщині та Івано-Франківщині не скрізь набирається навіть двомісячний запас збіжжя. «Я направляю їм оцю так звану «турнірну таблицю», і хай дивляться», — додає при цьому віце-прем'єр, зазначаючи, що більш запасливим «немає сенсу дорогий ресурс тримати непроданим». Адже можна прогоріти — втратити після жнив у ціні, оскільки очікують, що пшениця з нового врожаю різко подешевшає.
Нарікають на хлібопекарські та інші переробні підприємства і зернові компанії, які прагнуть продати 500 тисяч тонн продовольства, так що, принаймні сьогодні, ринок на дефіцит не страждає. Викликає сумнів тільки одна цифра: з нового року ми з вами стали їсти підозріло мало хліба — не більше 400 тисяч тонн на місяць (у зерні). Тоді як досі вважалося, що річна потреба країни у продовольстві становить 6,5—7 мільйонів тонн. Фахівці пояснюють це просто — мовляв, спиртова, пиво-безалкогольна та кондитерська галузі переключилися на «альтернативні» види сировини, а населення пече хліб самотужки. Якщо це справді так, то до довгожданих жнив ми дотягнемо без цінових катаклізмів, а ні — звиняйте, в розрахунках помилилися...
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
