Кріпосні таланти

08.04.2010
Кріпосні таланти

У дельфінаріях тварини працюють, як раби. (Фото з сайту nemokiev.com.)

Власники дельфінаріїв зірвали пломби на дверях

Навряд чи знайдеться хтось, хто, буваючи на відпочинку біля моря, не захотів би відвідати дельфінарій і подивитися на різні трюки та фокуси дельфінів. Постійна цікавість публіки робить утримання дельфінарію ще й вельми прибутковим бізнесом — такі «акваторії» розваг почали з’являтися, як гриби після дощу, і в містах, далеких від моря.

У Києві таких закладів два — це філія Одеського дельфінарію «Немо» та дельфінарій, який влаштував цирк «Кобзов». Обидва вони, згідно з рішенням Державної екологічної інспекції, перебувають поза законом. Після перевірки екоінспекція постановила, що умови утримання тварин у них не відповідають нормам, і опломбувала приміщення дельфінаріїв. Але керівництво цих закладів просто зірвало пломби і продовжило свою роботу, ніби нічого й не трапилося. Тут абсолютно впевнені у своїй правоті.

«Єдине, чого в нас нема, так це дозволу на утримання морських тварин у неволі. Однак це ситуація не однозначна, хоч у законі прописано необхідність цього дозволу — механізму його отримання ще немає. Тож як тільки з’явиться хоч якась інстанція, котра буде вповноважена видати такий дозвіл, ми його отримаємо», — розказав кореспонденту «УМ» керівник дельфінарію «Немо» Дмитро Урицький. На його думку, у дельфінарії життя афалін навіть краще за дике, бо в морі багато тварин гине в риболовецьких сітях, а також через погану екологічну ситуацію. А самі власники дельфінаріїв, мовляв, виконують неабияку екологічно–інформаційну функцію тим, що дарують людям радість спілкування із цими дивовижними тваринами. «Ви можете самі прийти на виставу й побачити, що дельфіни абсолютно здорові та веселі. У вас залишиться лише почуття любові до цих тварин», — каже Дмитро Урицький.

Дельфіни в неволі божеволіють

В екологів навпаки — до неморських дельфінаріїв чимало претензій. «Найголовніше для нас, щоб тварин утримували в тих умовах, до яких вони звикли в природі. Якщо цього можна досягти поблизу моря, де дельфінарій — це, фактично, частина огородженої акваторії, то там, де моря нема, нема й умов», — розказав «УМ» Олексій Василюк, експерт Національного еколого–культурного центру. Найперше, що не відповідає нормам, — це вода. У дельфінаріях стверджують, що за хімічними показниками вона ідентична морській, однак насправді це звичайна водопровідна вода з додаванням мінералів, крім того ж хлорка у воді (а нею й справді добряче пахне в дельфінаріях) призводить до сліпоти дельфінів та хвороб шкіри. Останні, через особливості анатомії дельфіна, неозброєним оком побачити неможливо. «Наступна велика проблема — це стіни акваріумів. Більшість із них пласкі, а деякі навіть квадратні. Як відомо, дельфін орієнтується у природі завдяки ехолокації, а тут сигнал, відбитий від гладеньких стін, повертається до них майже повністю, що створює надзвичайно велику напругу на ехолокаційні органи дельфіна. Можна помітити, що дельфіни майже не спілкуються під водою в таких басейнах, а кричать тільки висунувши голову з–під води», — каже Олексій.

Дельфіни в цих розважальних закладах працюють, ніби раби. Вистави в дельфінаріях відбуваються чотири рази на день без вихідних, а є ще й нічні шоу та навіть корпоративні вечірки. До того ж, щоб тварини вправно виконували свої трюки, їх необхідно тренувати, і робити це можна лише між виставами. Крім того, в дельфінаріях постійно звучить музика. Навіть люди не змогли б витримувати це постійне гупання, що вже скажеш про дельфінів, чий слух набагато тонший за людський.

Саме після звернення Національного екологічного центру Державна екоінспеція вирішила перевірити дельфінарії. При цьому вона керувалася загальними нормами, позаяк спеціальних правил утримання морських тварин у неволі в Україні досі не прийнято. «Наразі ці правила вже розроблено. До розробки долучилися українські науковці, спеціалісти та екологи. За взірець було прийнято аналогічні нідерландські та британські норми. Згідно з цими правилами, які от–от наберуть чинності, утримувати дельфінів у неморській воді буде незаконно», — каже Олексій.

Після опломбування Державна екологічна інспекція направила листи до Міністерства оборони України і Головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України, аби ті вилучили червонокнижних дельфінів–афалін із Київського дельфінарію «Немо» та передали до науково–дослідного центру Збройних сил України «Державний океанаріум». Наразі жодної реакції від цих служб не надходило. Забарилося і повторне пломбування дельфінаріїв, яке екоінспекція за участю громадських екологічних організацій мала зробити ще минулого тижня.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>