Великоднє священнодійство

31.03.2010
Великоднє священнодійство

Вчинений хліб — головний атрибут Великодня.

Ще кілька днів — і зійде на землю радість для православних християн. Найголовніші на Великдень у святкових кошиках і на столах — паски та крашанки. Своїм власним досвідом випікання ритуального хліба головного християнського свята ділиться в.о. заступника редактора «УМ», прекрасний журналіст і гарна господиня Леся Шовкун:

 

— Свою першу паску я спекла, коли мені було 15. На диво, мій перший досвід виявився не глевким, і відтоді ще не було жодного Великодня, щоб я пропустила це священнодійство.

За цей час я перепробувала безліч рецептів, оскільки зазвичай печу дві паски — одну зі значно більшою кількістю жовтків, солодшу й «важчу», іншу — легшу як за консистенцією, так і за складністю приготування. І, щиро кажучи, дійшла висновку, що другим варіантом цілком можна й обійтися, урізноманітнивши його додаванням більшої чи меншої кількості родзинок, цукатів, прянощів тощо. Недарма пекарями колись були чоловіки: вимісити тісто, до складу якого входить понад півсотні жовтків на кілограм борошна (є й такі рецепти) — це робота не для тендітних жіночих рук.

Один з улюблених рецептів «легкої» паски, за яким пектиму великодній хліб і цього року, такий. На 1 кілограм борошна (одразу зазначу, що якщо хочете напекти багато пасок, варто все вказане в рецепті принаймні подвоїти) беремо 100 г дріжджів, 2 склянки молока, 1 склянку цукру, 10 жовтків,
200 г масла. Ще один обов’язковий інгредієнт — добрий настрій і бажання почастувати своїх близьких смачною паскою, інакше тісто може не вдатися.

Попросивши у Бога благословення, беремося до справи: розводимо дріжджі у теплому (але не гарячому, щоб не «вбити») молоці зі столовою ложкою цукру і трьома ложками борошна і ставимо в тепле місце, щоб забродили — об’єм розчину має збільшитися приблизно втроє. Тим часом просіюємо борошно й добіла розтираємо жовтки з цукром. Вливаємо в борошно «готові» дріжджі, солодку жовткову масу і вимішуємо доти, доки не з’являться пухирці (вважається, що на тісті, але у господинь, які зі здобним тістом мають справу раз на рік, вони, здається, швидше з’являються на руках). Залежно від натренованості м’язів і кваліфікації, на це може піти й година, і дві, але врахуйте, що від того, наскільки добре вимішене тісто, залежить якість паски.

Коли пухирці з’явилися, додаємо розтоплене масло і знову вимішуємо, доки тісто повністю його не вбере. Далі відкривається простір для фантазії. Можна додати промиті родзинки — хоч склянку, хоч п’ять, залежно від того, чи любите сушений виноград у випічці. Тільки не забудьте виваляти його в борошні, щоб не збився жужмом на дні паски. Я додаю ще цукати, сушені вишні–черешні, подрібнений мигдаль (попередньо запарений і очищений від шкірки) та прянощі: дрібку меленого мускатного горіха і чайну ложку з гіркою меленого кардамону або цедру з одного невеликого лимона. Для кольору — шафран або, за браком цих дорогих прянощів, півложечки куркуми, запареної столовою ложкою окропу. І 50–грамову чарочку коньяку — це позитивно впливає не так на смак, як на консистенцію тіста.

Знову ставимо тісто в тепле й тихе місце — поруч із ним не має лунати жодного грюкоту, гучних розмов тощо. Коли тісто збільшиться в об’ємі втроє, розкладаємо його у вистелені папером для випікання і змащені маслом форми, заповнюючи їх на 1/3. Знову ставимо підходити, а коли форми заповняться — змащуємо паски яйцем і ставимо в нагріту до 190—200 градусів духовку.

Через 45—90 (залежно від розмірів) хвилин паски готові — як трохи охолонуть, їх можна змащувати глазур’ю, прикрашати посипками тощо.

 

КОМЕНТАР

У п’ятницю хліб не пекли

Лідія АРТЮХ, етнограф:

— Головним атрибутом Великодня в українців був і залишається хліб. Ще з часів Київської Русі більше шанували вчинений хліб, а не прісний. Ці вподобання закріпилися у період розмежування християнських течій: православна церква обрала для причащання хліб із дріжджового тіста, а католицька — прісні облатки. Якихось особливостей у регіонах України щодо рецептів ритуального великоднього хліба не можна виокремити. Усе залежить від умінь і фантазій господинь. Із пасками, як і з українським борщем, — у кожної господині свій рецепт. Крім традиційних пасок, від Західного Поділля до Галичини на Великдень ще обов’язково пекли «баранців» у спеціальних формочках.

Думаю, дуже давно на території України почали робити й сирні паски. Але вони були в господах шляхти і заможних людей, які тримали корів.

Паски печуть у Чистий четвер або у Великодню суботу. Страсна п’ятниця була для такої роботи забороненим днем, як і будь–яка інша, — раніше в цей день тижня хліб ніколи не пекли.

  • Кріпчик-петрушка кучерявляться

    Ще свіжі зимові спогади про морозні вітряні дні, коли великою насолодою було зігрітися тарілкою гарячого борщику зі сметаною. Господині урізноманітнювали цю насолоду замороженим щавлем, законсервованою заправкою для борщу, заготовленими з осені чи купленими в магазині бурячками. >>

  • Поласуємо полуничкою

    Найочікуваніший «смачний» сезон — це все-таки полуничний. Думаю, мало хто не погодиться зі мною, що полуниця — це не просто ягода, це ціла історія: весна в розпалі, відпустки на носі і навіть повернення з роботи додому — особливе: обов’язково з пакетиком запашної червоної ягоди. >>

  • Від кулешу і ніг не поколишу!

    Про користь кулешів, про яку я і так, утім, знаю, цього разу наслухалася від бабусь на лавочці. А народні рецепти — перевірені часом і, як правило, доступні. Тож готуємо. >>

  • Лимонадна прохолода і насолода

    Уже майже літо, а це означає, що ми знову шукатимемо затінки, холоднi страви і прохолоджувальнi напої. Лимонади — прекрасний засіб для втамовування спраги, охолодження організму і вітамінізації, як кажуть, три в одному. Отож за роботу! >>

  • Сонце в цеберку!

    «Сонце в цеберку» — саме так назвав своє знамените варення з кульбаб Микола Канішевський, відомий нам як телепродюсер, перший віце-президент Національної телекомпанії України, ведучий телевізійних програм («Вісті тижня» та інших цікавих проектів). >>

  • Знімаю капелюха

    От так і незчулися, як перша їстівна зелень, обдарувавши нас весняними вітамінами, відбуяла, і на зміну їй для багатьох несподівано приходять... грибочки. Це і ви помітите, коли зайдете в лісопосадку чи хвойний ліс подихати цілющою хвоєю, а додому повернетеся з торбинкою тугеньких маслючків. >>