Давнє вчення про дев’ять вимірів душі своїм корінням сягає ще єгипетської культури, а тому вкрите товстим шаром таємничості. Звідти на світ Божий його знову витягнув Жорж Гуджиєв (греко–вірменський філософ і містик) у ХХ сторіччі. Еннеаграма (з грецької «еннеа» — дев’ять, «грама» — зображення) має графічний вигляд дев’ятираменної зірки. Зараз вчення про неї дуже популярне й широко застосовується в психотерапії, бо досліджує грані особистості. Відповідно до назви, є дев’ять еннеатипів (їх іменування дещо відрізняється, залежно від авторства): Ідеаліст, Помічник, Організатор, Митець, Спостерігач, Співпрацівник, Оптиміст, Головуючий та Миротворець або ж Посередник. Як твердить отець Арнальдо, еннеаграма — не доктрина спасіння, але інструмент самопізнання. Адже чимало людей сліпі у своєму способі бачити інших.

Притулок «Світлий дім» існує без бюджетних дотацій та грантів та без коштів церковних структур. Винятково на благодійні пожертви окремих осіб, які приймають банальну, здавалося б, істину: людство єдине і чужих дітей не буває. Особливо тонко ця думка бринить у час передвеликоднього посту, коли християни готуються пережити Воскресіння. Адже у Пасхальній перемозі Христа «зайвих» нема, як каже засновник дитячого притулку «Світлий дім», корінний одесит, чернець ордену салезіян Української греко–католицької церкви Олександр Чумаков. «Світлому дому» — вже 15 років. За цей час із підвалу він перебрався у приміщення колишнього дитсадка, кімнати якого підлітки самі приводять до ладу. У коридорах пахне свіжою фарбою — хлопці декорують стіни. На вулиці кілька юнаків відкидають із доріжок сніг. Це — їхній дім, і вони охоче призвичаюються до ролі господарів. Диякон Олександр нагадує, що в державному сиротинці дитина перебуває до повноліття і після цього вже не може туди повертатися. Діти, які виросли у «Світлому домі», і після 18–ти вважають його за свою домівку.

Сьогодні тут понад 30 хлопців старших 14–ти: після тривалої боротьби з чиновництвом менших дітей позабирали до державних інтернатів. За малих держава чіпляється, їх можна, скажімо, віддати на усиновлення за кордон. А ті «переростки», що їх і до інтернату не візьмуть (вони неписьменні), і не всиновить ніхто, виявляються зовсім «зайвими». У «Світлому домі» вони з педагогами і психологами опановують грамоту, готуються до вступу в будівельне, автомеханічне чи залізничне училища. Загалом благодійний фонд «Світлий дім» допоміг уже понад трьом тисячам соціально незахищених дітей.