Президент, що двічі «строк мотав»

25.02.2010
Президент, що двічі «строк мотав»

Малюнок Володимира СОЛОНЬКА.

Прихильники Віктора Януковича скажуть: обраний нами кандидат не має судимостей, відтак мав право висуватися на пост Президента і бути обраним. Процесуально вони мають рацію, адже висновки журналістів та спроби слідчих Генпрокуратури довести, що обидві постанови про скасування судимостей Януковича від 1978 року були сфабриковані, так і не вдалося підтвердити. Водночас слід визнати, що новообраний глава держави має кримінальне минуле, адже не з чуток знає, що таке «шконка», «чифір» і як воно — «ботати по–фєнє». Дві «ходки» на «зону» — таким досвідом не може «похвалитися» практично жоден керманич держави у світі.

Сам Янукович ще за тиждень до вирішального для нього другого туру заявив, що «помилки молодості» його, звісно, «травмували, але й загартували», навчили краще розуміти людей. У день інавгурації новообраного Президента «Україна молода» вирішала не лише нагадати читачам про його «тюремні університети», а й спробувати спрогнозувати, як світові лідери сприйматимуть Президента України, що має кримінальний досвід.

 

Йому сімнадцятий минало...

15 грудня 1967–го у віці 17 років Віктор Янукович був уперше засуджений до трьох років позбавлення волі за участь у пограбуванні за статтею 141 ч. 2 КК УРСР як член злочинного угруповання «Півновка», що діяло на околиці Єнакієвого. У зв’язку з амністією з нагоди 50–річ­чя Жовтневої революції термін покарання був зменшений судом удвічі — до півтора року. Покарання Янукович відбував у колонії для неповнолітніх Кременчука впродовж шести–семи місяців і був умовно–достроково звільнений на клопотання адміністрації за взірцеву поведінку. За свідченням мешканця Сміли Миколи Московченка, який у той час також перебував у цій колонії, Янукович співпрацював з адміністрацією виправної установи.

Удруге до кримінальної відповідальності Януковича притягнули за заподіяння тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ст. 102 КК УРСР й засудили 8 червня 1970–го до двох років позбавлення волі. Цього разу з невідомих причин досудове слідство й розгляд справи в суді тягнулися дев’ять місяців. За свідченням одного з «друзів» Януковича Олександра Мартиненка, під час інциденту була присутня якась дівчина, яку Янукович начебто захистив від п’яних залицянь. Побутує легенда, начебто справа насправді порушувалася за зґвалтування відповідно до статті 118 КК УРСР, але завдяки співпраці Януковича з «органами» буцімто зникла заява потерпілої, а справа була перекваліфікована. Перевірити цю версію наразі неможливо, оскільки матеріали кримінальних справ відсутні.

Та не судимі будете...

Хай там як, у 1972–му 22–річний Янукович вийшов на волю. Після чого його кар’єра стрімко пішла вгору. Цей факт наштовхнув журналістів на підозру про «особливі взаємини», які склалися у Януковича з КДБ, а документи про його судимості нібито досі лежать у Москві (а значить, могли використовуватися Росією для впливу на українського прем’єра і кандидата у президенти в 2004 році). Згідно з офіційною версією команди Януковича, 27 грудня 1978 року постановою президії Донецького обласного суду обидва судові вироки щодо Януковича були скасовані за відсутністю складу злочину. Це стало можливим завдяки зверненню до суду космонавта Георгія Берегового, депутата Верховної Ради СРСР.

У 2005 році нова влада запідозрила, що судимості з Віктора Януковича були зняті з порушенням закону. Донецька обласна прокуратура порушила кримінальну справу за фактом можливої фальсифікації рішення про зняття судимостей і службової підробки. А міністр внутрішніх справ Юрій Луценко навіть навів дані експертизи, яка це підтвердила. Натомість колишній голова Донецького облсуду Володимир Бойко і нині стверджує, що космонавт Береговий до нього справді звертався, і він пам’ятає, що судимості справді було скасовано у 1978 році, а не сфальсифіковано пізніше.

Але вже у 2006 році, за кілька днів після створення «антикризової» коаліції і чергового подання Януковича на Прем’єра, прокуратура закрила справу щодо судимостей за відсутністю складу злочину. Нещодавно «продонецький» Генпрокурор Олександр Медведько відверто заявив, що Віктора Януковича було двічі засуджено і направлено відбувати покарання... незаконно. Мовляв, ми довго досліджували це питання, висновок один: Янукович — не судимий. У свою чергу керманич МВС Луценко досі переконаний: судові рішення про зняття судимостей з Януковича є підробкою і закидає Генпрокурору Медведьку, що той став «адвокатом судимої особи».

Досі лишається не зрозумілим, як з архіву суду в Єнакієвому протягом 2002—2004 років зникли справжні оригінали вироків Януковичу 1967 та 1970 років. Варто додати, що з 2001 року Єнакіївський міський суд очолював В’ячеслав Овчаренко, знайомий з Януковичем із 1980–х по роботі. У 2006 році після перемоги ПР на парламентських виборах і призначення Януковича Прем’єром пан Овчаренко став одразу... суддею Конституційного Суду за квотою Партії регіонів. За що така віддяка?!

Місяць тому інтернет–видання «Українська правда» уперше опублікувала дві копії постанов президії Донецького облсуду від 27.12.1978. І хоча правдивість цих матеріалів і викликала деякий сумнів журналістів, але в них є фабула справ, порушених проти Януковича у 1967 і 1970 роках. Втім, що було написано у справжніх судових вироках молодому Януковичу, так назавжди залишилося таємницею.

У цій площині цікавою є висловлена днями версія колишнього «регіонала» Тараса Чорновіла щодо наближення Сергія Льовочкіна (ймовірного керівника секретаріату нового Президента) до Віктора Януковича: «Є версія, що батько Льовочкіна, який при Кучмі був начальником Департаменту всіх виправних установ, мав якийсь компромат на Януковича».

Від Майдану до інавгурації

Отримати нову судимість за зловживання на посаді Прем’єра Віктор Федорович мав усі шанси у 2005 році, після перемоги Майдану. Янукович навіть серйозно розглядав можливість втечі від «помаранчевих» до Росії. Утім, усі претензії прокуратури до Януковича (його звинувачували у незаконній видачі премій призерам Олімпійских ігор в Афінах з держбюджету, виділенні коштів аеропорту Донецька на закупку обладнання тощо) завершилися пшиком. Слідчі цікавилися тоді і земельною ділянкою, оформленою на Януковича «губернатором» Івано–Франківщини Михайлом Вишиванюком у 2000 році.

У 2009 році, під час скандалу навколо резиденції Януковича у Межигір’ї розміром до півтори сотні гектарів (яку, на переконання команди Тимошенко, він отримав незаконним шляхом), Генпрокуратура на чолі з Медведьком грала вже за «іншу команду». Тож ніяких порушень стосовно Межигір’я не побачила.

Світ його полюбить? Навряд...

Тепер «регіонали» кажуть, що світова громадськість ставиться до їхнього лідера з великою повагою. На думку нардепа від ПР Вадима Колесніченка, під час президентства Януковича на Україну чекають небачені інвестиції — до 300 млрд. доларів!

Натомість нардеп від БЮТ Сергій Соболєв припускає, що світові лідери можуть просто відмовитись мати справу з главою держави, який свого часу був визнаний у судовому порядку кримінальним злочинцем. «Такий Президент доведе Україну до міжнародної ізоляції. Адже лідери провідних країн просто відмовляться мати справу з таким главою нашої держави. Буде як з Кучмою, коли з ним за один стіл сідати не хотіли», — вважає голова партії «Реформи і порядок». Він наприкінці минулого року направив до МЗС звернення, прохаючи проінформувати, в яких країнах чинні президенти чи прем’єр–міністри мають судимості за скоєння кримінальних злочинів. До речі, п’ять років тому опоненти Януковича направляли подібне звернення до МЗС, але тоді вітчизняні дипломати не знайшли жодного главу держави, який має кримінальне минуле.

На думку політолога Тараса Кузя, котрий базується в Британії, в західній демократії колишній кримінальний злочинець не може бути обраний до парламенту і в президентське крісло. «Електорат не мав би можливості віддати свій голос за нього. На превеликий жаль, такої практики не існує в Україні... Обрання Януковича на пост Президента буде ганебним для України, її громадян, міжнародного іміджу держави та означатиме тріумф євразійської моделі Путіна—Медведєва над Європою», — переконаний пан Кузьо.