Вирок голоду
Апеляційний суд Києва назвав організаторів Голодомору 1932-1933 рр. Історичну справедливість відновлено Ярослава МУЗИЧЕНКО   

Пообіцяли — зробили. 22 травня було порушено кримінальну справу за фактом Голодомору, а в переддень Старого Нового року, 13 січня, українське судочинство підтвердило: на наших теренах було здійснено страшний злочин. Багатьох здивувала швидкість роботи суду. Мовляв, рішення прийняли всього за два дні. Голова СБУ Валентин Наливайченко пояснює це співпрацею СБУ з Генпрокуратурою: вони подали на розгляд суддям справу, ретельно опрацьовану, отже, ознайомлення з нею не вимагало надто багато часу. «Може, і небезпека була, і сумніви, — визнав перед журналістами суддя Віктор Скавронік, — але суддя і прокурор прийняли виважене рішення».

Суддя зачитував рішення упродовж двох із половиною годин. А потім наголосив, що це справа епохальна, громадського значення. Утім є чимало спекуляцій на цій темі, тому громадськості варто звернути увагу на три моменти. По­перше, ця кримінальна справа має суто правовий вимір, а не політичний. По­друге, висновки досудового слідства оцінені прискіпливо, і вони базуються на глибокому матеріалі. По­третє, і душі жертв, і народ давно чекали на відповідний висновок у цій справі.

Приймак тещиного кота зве на «ви», а козу називає дядиною
Село Хорлупи стало знаменитим завдяки «нетрадиційній» сімейній орієнтації Ніна РОМАНЮК   

...Приїхавши в Хорлупи, першим я зустріла пристойно вдягненого молодого чоловіка, який безуспішно намагався підвестися із землі обабіч шляху. І де можна було так набратися з самого ранечку? «Так то він ще з учорашнього не просох! Вони ж у нас напиваються, а тоді по барлогах відсипаються. А цей не встиг, — сміються жіночки в сільраді, яким розповіла про побачену картину. — П’ють, а бодай би їх! Тепер ще й ніби з користю — від грипу рятуються». По тому, яким тоном були ці слова сказані, видно, що живеться тутешнім чоловікам геть не солодко. Як не дружина, то теща отруїть свято душі. Чого–чого, а цього добра, тещ себто, тут вистачає. Бо більш як сотня представників місцевого чоловіцтва живе у приймах. За офіційною статистикою, в Хорлупах титул приймака мають більше сотні чоловіків. Коли зважити, що в селі нараховується 256 дворів, а з них 89 хат–пусток, то нелегке приймацьке ярмо, виходить, тягнуть на собі чоловіки майже в кожній хаті!