Тисячу віршів за дев’ять годин

09.01.2010

Військовий пенсіонер Василь Ототюк каже, що вивчив напам’ять 450 віршів 78 різних авторів та 500 віршів власного написання не заради слави. «Я 27 років прослужив у протиповітряній обороні, — розповів «УМ» Василь Васильович. — Доля спочатку закинула мене в Туркменію, а потім у пустелю Каракуми. Звісно, там не було ні театру, ні телебачення. Ось я і приохотився до віршів! Спочатку читав їх, потім напам’ять заучував, а пізніше вже й перед друзями почав виступати із сольним номером».

У 1987 році Василь Васильович пішов у запас у званні полковника. Тепер він працює охоронцем і може хоч щодня вдосконалювати свої ораторські здібності у спокійній обстановці. За словами київського любителя поезії, найбільше його надихає класика: Єсенін, Тургенєв... А от власні вірші він вважає за краще читати коханій дружині Тамарі. «Мушу сказати, що моя дружина — дуже суворий критик, — каже чоловік. — Тамара за освітою — філолог, тому будь–яку фальш відчуває дуже швидко».

Торік Василь Васильович відзначив свій 70–річний ювілей. Тож цікавлюся, навіщо чоловікові напружувати свій мозок, адже, щоб установити всеукраїнський рекорд, потрібно чимале напруження та наполегливість. На моє запитання пенсіонер відповідає віршами: «...Усе життя — це ритм та біг, і хочемо ми все, що побажали — встигнути. Та найстрашніше — пустота. Коли не маємо бажань, не маємо до чого прагнути!..»

За словами київського любителя поезії, доки в людини є мрія, вона й буде жива й щаслива. А тому Василь Ототюк радить усім сміливо ставити перед собою мету й наполегливо йти до неї. І тоді вам не завадить ані старість, ані життєві незгоди та щоденні проблеми.

  • Голодомори й лихоліття «мами за законом»

    Іде другий десяток літ, як немає з нами дорогої для мене людини — Євдокименко Ірини Пилипівни, матері моєї дружини, а по-простому — тещі (або, як прийнято в англійців, mother-in-law, «мами за законом»). Народилася вона у 1910 році. >>

  • Ноги замість мотора

    30-річний черкащанин Олексій Ганшин ніколи не мав автомобіля і навіть не хоче його купувати. Бо в нього є веломобіль. Олексій не просто любить на ньому подорожувати, він власноруч будує ще й лежачі велосипеди. У планах народного умільця — власна велосипедна фірма на зразок тих, що працюють у Європі. >>

  • За ним сумує місто...

    Сьогодні — 9 днів, як пішов із життя Ігор Калашник, політик, громадський діяч Черкащини, доктор економічних наук, заслужений будівельник України, лауреат загальноукраїнського рейтингу професійних досягнень «Лідер України», депутат Черкаської міської ради кількох скликань і багаторічний друг нашої газети. Йому було лише 55 років. Раптова і трагічна смерть шокувала всіх, хто знав Ігоря Миколайовича. >>

  • «Я давно вже став українським націоналістом»

    Ще жоден художник тему сучасної українсько-російської війни досі не втілював настільки масштабно, як 53-річний художник iз Дніпропетровська Сергій Чайка. Його нова картина вражає грандіозністю, насиченістю образів українських героїв, серед яких у центрі постає Надія Савченко. >>

  • Не в грошах щастя

    Звістка про те, що Василю Пилці з Кривого Рогу замовили портрет короля Кувейту, нещодавно була розповсюджена багатьма ЗМІ як неабияка сенсація. Особливої ж пікантності додавало те, що українському майстру гравюри на склі за таку роботу ніби мають заплатити гонорар у сумі річного бюджету України. >>

  • «Ми такі люди — співати вміємо, а балакати не дуже!»

    Більше 30 років поспіль українська народна пісня допомагає черкаській родині Карпенків на їхньому життєвому шляху. Саме пісню та музику Ніна Петрівна i Володимир Михайлович називають тим джерелом натхнення, яке підтримує, дає сили і дарує настрій. І тоді як добре на душі, і тоді як важко. >>