Як багато інших, я давно уже зрозуміла, що політики не можуть бути «білими і пухнастими», незалежно від кольору партійної символіки. Тому кожен виборець приречений обирати найменше «зло». Я твердо вирішила, за кого буду голосувати ще до заяви Юлії Тимошенко про лояльне ставлення до диктатури (якщо народ так хоче) в ефірі Савіка Шустера минулої п’ятниці. Прийняла рішення після нещодавнього інтерв’ю «УМ» із заступником голови правління СТБ Олексієм Мустафіним. Питання звучало так: «Якби в Україні не було подій 2004 року, якби Президентом не став Віктор Ющенко, чи могли б журналісти зараз, перед черговими виборами, працювати без темників?». Відповідь: «Я вибудовую причинно–наслідковий зв’язок по–іншому. Думаю, що Ющенко став Президентом, зокрема, й тому, що журналісти хотіли працювати без «темників», а громадяни хотіли отримувати неспотворену цими «темниками» інформацію». Невже зараз уже ніхто не хоче мати незаангажованість та об’єктивність у друкованих ЗМІ та на телебаченні?!»
А вказівки журналістам, на жаль, є. Тільки не в секретаріаті Президента їх пишуть. Озвучують у штабах. Про узгодження запрошених на свою програму на ТРК «Україна» у кабінеті Бориса Колесникова — правої руки власника медіаресурсу «донецьких» Ріната Ахметова у прямому ефірі розповів Савік Шустер тієї ж минулої п’ятниці. Про утиски свободи слова телеглядачі дізналися випадково, коли у студії почали правити «регіонали»: Ганна Герман (до речі, голова парламентського комітету, що мав би захищати об’єктивну журналістську інформацію), Микола Азаров та Ірина Акімова, яка у цій програмі з фахового економіста перетворилася (за словами присутньої у студії Іванни Коберник) на Інну Богословську.
Публічних з’ясувань, як досягати паритетності думок кандидатів у президенти, в ефірах каналу ICTV не було. Три спецвипуски «Свободи слова» з організованих Віктором Пінчуком «Ялтинської європейської стратегії» — з Юлією Тимошенко, Арсенієм Яценюком і Віктором Януковичем — на перший погляд, трохи не зразок об’єктивності та рівності доступу до ефіру різних політичних сил. Проте для людей поінформованих — це спосіб демонстрації і своїм телеглядачам, й іноземним гостям «кошиків», куди покладені сподівання отримати своїх людей у владі після президентських виборів.
Змогла втішити минулого тижня лише прем’єрна «Велика політика з Євгеном Кисельовим». Колишній ведучий «Ітогов» на НТВ показав, що ведучий політичного проекту може не лише модерувати дискусію в студії й озвучувати чиїсь думки. Справжній журналіст навіть у ток–шоу може видати власноруч здобуту ексклюзивну інформацію. Було б добре, якби політичний проект навіть на проросійському «Інтері» завжди був об’єктивним — як у питанні з’ясування, було чи ні діоксинове отруєння Віктора Ющенка. Тільки правдива журналістська інформація зможе посадити в президентське крісло того, на кого заслуговує народ. Замовні ефіри та зрежисовані у штабах програми теж допоможуть зробити вибір — потрібний олігархам.
Хто не знає Сашка Лірника? Виявляється, є такі. Та з кожним новим днем незнайків стає все менше: то книга з Лірниковими казками до рук потрапить, то диск хтось перепише й дасть послухати, то на телебаченні Лірникову вечірню казочку тато з мамою увімкнуть. Казкар постійно спілкується з читачами, слухачами й глядачами, їздить з волонтерською місією на Донбас, а також за кордон, до українців діаспори. >>
Професійна мандрівниця Ольга Котлицька цього тижня у Києві збирає друзів, щоб нагадати: телепроекту про подорожі, автором і ведучою якого вона є, уже 20. Спочатку був «На перший погляд», потім він трансформувався у «Не перший погляд». >>
Навіть якщо комедії не ваш улюблений кіножанр, варто подивитися на неперевершений талант однієї з найсмішніших сучасних коміків — американської акторки Меліси Маккарті у новій стрічці «Леді бос», що цього тижня виходить у прокат в Україні. >>
Телеведучий Дмитро Комаров на каналі «1+1» показав Камбоджу, Індію, Кубу, Болівію та інші країни такими, як ніхто не здогадувався. Він «вивертає» світ і показує його з вражаючих сторін. У кабінеті Дмитра в офісі «Плюсів», де ми ведемо розмову, ніби зібрані шматочки екзотичних країн, у деталях. >>
Упродовж останніх років вибагливі телеглядачі, які цінують свій час, усе частіше відмовляються від перегляду ефірів так званих великих каналів, де навіть у новиннєвих блоках орієнтуються на «інформацію розваг» — інфотеймент. >>
У Донецьк прибула група з 20 представників російських ЗМІ, перед якими поставлено завдання «фіксації обстрілів мирного населення українськими військовими», а також «консультацій» з організації провокацій, — повідомили в групі «Інформаційний спротив». >>
