Чернівці. Володимир Івасюк. «Червона рута»

Праворуч — енергійна тінейджерка, підтанцьовуючи, співає разом із солісткою. Ліворуч — чоловік пенсійного віку махає руками в такт музиці і, врешті, пропонує йти танцювати. Межею перед нами є ряд ліхтариків із запаленими свічками, що відділяє глядачів від майданчика, на якому відбувається концерт. Там — Марічка Бурмака. Фестиваль «Червона рута» розпочався. 17 вересня, рівно в той день, коли вперше відкрився 20 років тому.

Логічно, що «Червона рута» повернулася до своєї колиски — Чернівців. Фестивалю — 20 років. Пісня, що дала йому назву, відома «Червона рута», вперше зазвучала 40 років тому. Її творцеві, композитору й співакові Володимиру Івасюку нині виповнилося б 60.

Як розповідає виконавчий директор фестивалю Мирослав Мельник, до двадцятиліття «Червоної рути» оргкомітет готувався два роки. 2008–го відбулися відбіркові тури в усіх регіонах України, під час яких прослухали 4126 конкурсантів і, звісно, ще більше пісень. До фіналу потрапили 385 осіб.

Зараз на конкурсних відборах вони стверджують свої таланти і право стати лауреатами та дипломантами. Поп–виконавці позмагалися ще 16 вересня. Наступного дня літній театр приймав виконавців танцювальної, акустичної музики — так тепер називають те, що раніше ми називали бардівською піснею чи співаною поезією. Прослухана й категорія «інша музика» — альтернативна. Але журі імен не називає: тримається інтрига до 20 вересня — коли на гала–концерті всі стануть відомими.

Поки ж було відкриття. І оті свічки–ліхтарики не просто поставили на майдані перед пам’ятником Тарасові Шевченку, біля якого відкривали фестиваль. Їх принесли від Музею Володимира Івасюка, де зародилася фестивальна хода, де кожен отримав синьо–жовтий прапорець, де зорганізувала загал до виконання «Червоної рути» співачка Оксана Савчук, де почав свій спів Тарас Компаніченко з «Хореєю козацькою», аби потім відкрити й святковий концерт. А запалили свічки від своїх племінники Володимира Івасюка Михайлик Павлюк та Соломійка Івасюк. Пізніше, коли підійшли до пам’ятника Буковинському куреню і вже трохи стемніло, запалали й факели. Дорогою хода збирала прихильників фестивалю, і до Центральної площі прийшла справжня колона.

Вітання фестивалю від Президента України та голови Кабміну передав міністр культури і туризму Василь Вовкун. А потім заговорив від себе — не як офіційна особа, а як режисер першого та ще трьох фестивалів «Червоної рути». І висловив переконання, що фестиваль буде, як і раніше, творчою школою для молодих. Усі виступаючі — керівники області та міста, сестра Володимира Оксана Івасюк — висловили надію, що нинішній фест, як і той перший, «проривний», що став провісником незалежності України, нестиме українську ідею. Нам усім потрібна «Червона рута», бо нам ще довго боротися за Україну.