«Соколята» без батька

8 вересня не стало 42–річного співака та автора пісень «Соколята», «На острові чекання», «Сповідь», «Панує ніч», «Я тебе розлюбив», «Віра, Надія, Любов», «Шалений час», «До рідного дому», «Ковток вина». За словами друзів, Слава Хурс у той день був на рибалці на рідній Волині. Він уже давно хворів на цукровий діабет. На березі в нього стався напад, співак упав у воду і віддав Богові душу.

Про те, що В’ячеслав Хурсенко стане співаком, було відомо ще в дитинстві. Дивувати рідних своїми талантами Слава почав із трьох років. Закінчив музичну школу за класом віолончелі. Освоїв гру на фортепіано й гітарі. Замість консерваторії батьки відправили співочого сина на навчання до медичного училища. Відразу по закінченні з дипломом фельдшера–акушера на руках В’ячеслав Хурсенко обіцяє собі, що ніколи не працюватиме за фахом і йде в армію. Служба у будбаті в гарнізоні Архангельської області зробила з молодого Хурсенка здорового сильного чоловіка, який без напруження віджимав 110 кг, і водночас відкрила в нього дар до написання пісень. Повернувшись із армії, почав працювати у Волинській філармонії, котру часто міняв на виступи в луцьких ресторанах, бо ж треба було за щось годувати сім’ю. Але перемога на «Червоній руті–92» дала зрозуміти В’ячеславу, що його місце — сцена.

Зірку української естради 90–х років із В’ячеслава Хурсенка зробила популярна пісня «Соколята», яку він написав дорогою з Сокаля до Луцька за сорок хвилин — для свого «хрещеного батька» на естраді Василя Зінкевича. Той хоч і взяв її до репертуару, та виконувати не поспішав, тож Хурсенко записав власний варіант, з яким відразу почав займати перші місця в хіт–парадах. «На концертах мене завжди просять заспівати саме цю пісню. «Соколята» — універсальна пісня, бо правдива, в її основі сумна історія однієї хорошої й талановитої людини», — розказував Хурсенко. Цей шлягер став візиткою першого компакт–диску «Соколята». Після нього В’ячеслав записав ще «Я вернусь» і «Крик белых журавлей». Його пісні під гітару звучали у фільмах Оксани Байрак «Жіноча інтуїція» і «За два кілометри до Нового року». «Оксана Байрак сама мене знайшла і запропонувала ввести мої пісні у свої фільми. Не міг відмовитися», — зізнавався Хурсенко.

Як розказали «УМ» хлопці з луцького гурту «Флайzzza», В’ячеслав Хурсенко був неймовірно приємною людиною, прекрасним співрозмовником і порадником. «Ми хоч і грали в різних музичних напрямках, та коли зустрічалися на майданчиках, завжди відчували підтримку В’ячеслава. Ви мене шокували звісткою про його смерть. Аж дихання перехопило від хвилювання», — каже по телефону директор «Флайzzzи» Олександр.

Олена МУРАВЕЛЬ