Любов — безумовна...

Любов — безумовна...

Кохання з першого погляду, красиве весілля, романтичний медовий місяць... Наповнені почуттями, Наталя з Костею радісно планували майбутнє. Просторий і світлий дім, який вони збудують, буде завжди відкритий для друзів і обов’язково сповнений щасливого дитячого щебету.

Однак минали роки, а лелека вперто обминав їхнє обійстя. Чому Наталя не вагітніє? Значить, ще не час, заспокоювали вони себе, і не варто квапити життя. Але настала пора, коли питання про дитину вийшло на перший план. І почалися поневіряння медичними центрами... І скрізь — неодмінно обнадійливе: «Все у вас вийде, тільки спробуйте ще ось це...» «Ось це» — болючі уколи, виснажливі маніпуляції, інтим «за розкладом» — щоразу розбивалось, як хвиля об берег. Бо наставали чергові «важливі дні», а з ними — гірке усвідомлення: знову невдача. Вершина цього виснажливого шляху — ЕКО, запліднення у пробірці. Тривала підготовка, непрості процедури, очікування із завмиранням серця... «Ура, затримка!» Але з виразу обличчя лікаря Наталя зрозуміла: щось не так. Молода жінка й досі не може спокійно згадувати той «фатальний ранок» у Донецькому центрі репродукції. «Здавалося, сонце згасло. Який сенс жити далі, я більше не витримаю...» Але пропозицію лікаря повторити спробу Костя відхилив відразу. «Сімейний бюджет нам цілком дозволяв пройти цим шляхом ще не раз, — пояснює чоловік, — проте я не хотів більше ризикувати здоров’ям дружини. Ясно, що ці понаднормові дози гормонів не минають безслідно...»

Однак не міг Костя уявити й іншого: невже ніколи в житті ніхто не назве його татком? «Довго ходив пригнічений... А одного дня мені раптом аж світ розвиднівся. Якщо є люди, сказав я собі, які залишають своїх дітей у дитбудинках, то мають же бути й ті, хто стає для цих малюків батьками!» >>

«Я його зліпила...»

Щити і корони, леви і плющ — гордо і пишно виглядають середньовічні герби великих королівств і знатних родів. Епохи феодальних «надмірностей» подекуди залишили ці герби у спадок сучасним, цілком демократичним державам. Останні, у свою чергу, диктують державницьку моду новачкам. Україні пощастило з символікою — тризуб дійшов до нас із часів святого князя Володимира, проте бароковими пишнотами так і не обріс. Тож творці української Конституції обізвали його «малим гербом», а в статті 20–й Основного закону звеліли придумати з часом і «великий герб», який би поєднував тризуб і символ Війська Запорозького, — козака з мушкетом через плече. Минуло десяток років, і до «великоукраїнського» козака приєднався галицький лев. Варіант Великого герба України, який уже декілька років домінував над іншими проектами і часом уже неофіційно використовувався, 17 липня презентувала Прем’єр Юлія Тимошенко як затверджений Кабміном і готовий до подання до Верховної Ради, де, щоб бути прийнятим, він мусить сподобатися конституційній більшості — не менш як трьом сотням народних обранців. Проте від проекту Великого герба, який претендує на остаточність, уже зараз багато людей хапаються за голову... >>

Ура, запрацювала! Але що наприймала?

«Щось у лісі здохло!» — на бігу прокоментував здивований Тарас Чорновіл позивні, що скликали депутатів на засідання Верховної Ради. Ще зранку мало хто з нардепів, які, незважаючи на відпустку, чесно прийшли в сесійну залу, вірив у те, що позачергова сесія таки відбудеться. Скликали її, нагадаємо, БЮТівці, визначивши порядок денний із десяти питань, до переліку не входив законопроект про підвищення соціальних стандартів. А отже, можна було спрогнозувати, що фракція Партії регіонів знову заблокує роботу ВР. Власне, так воно і сталося — «блокатори» від «Регіонів» завбачливо прийшли «під купол» ледве не о 6–й ранку і зайняли свої «робочі» місця у президії. Але, на диво, хоч і з запізненням на дві години, сесія таки урочисто відкрилася, більше того — парламентарії почали працювати й навіть ухвалювати закони! Що саме спонукало «регіоналів» піти на поступки — обізнані з лідерськими домовленостями нардепи не зізнавалися. Натякаючи на те, що «від початку ж зрозуміло — нікуди БЮТ і ПР одне від одного не дітися, все одно доведеться домовлятися — як не зараз, то дуже скоро». >>

«Тут йому добре й безпечно»

Колишній генерал–лейтенант міліції Олексій Пукач, головний обвинувачений у вбивстві журналіста Георгія Гонгадзе, впродовж наступних двох місяців перебуватиме під арештом у відділі забезпечення досудового слідства СБУ. Таке рішення позавчора ввечері ухвалив Печерський районний суд Києва. >>

«Німці витягнули Винниченка з Мужена і запропонували стати главою уряду окупованої України...»

— Кажуть, Винниченка вважали диваком, «натуристом», який жив за своєю особливою теорією…

— Останні 25 років свого життя Володимир Винниченко займався універсальною теорією, яку називав «конкордизм». Вона мала стати «ключем до щастя». А тема щастя, пошуку гармонії, або, як він казав, «погодження», є головною темою у всій творчості та й узагалі діяльності Винниченка. >>

Французький «Закуток» українського дивака

Сьогодні Володимирові Винниченку — 129. Революціонер, політик, перший голова уряду незалежної УНР, публіцист, блискучий літератор, посередній художник і ще гірший фермер, невиправний утопіст і дивак­натурист, він став чужим і для своїх — тодішніх українських націоналпатріотів, не кажучи вже про більшовиків.

Винниченка, доти надзвичайно популярного письменника і драматурга, книжками якого зачитувалася молодь, а за п’єсою «Чорна пантера і білий ведмідь» у 1926 році в Німеччині зняли фільм, перестали видавати і ставити, фактично позбавивши засобів до існування. Виїжджаючи у 1919 році в еміграцію, Винниченко писав: «Я їду як письменник, а як політик я всією душею хочу померти».

Життя його завершилося у селищі Мужен на Лазуровому узбережжі Франції. Тут, у маєтку «Закуток», Володимир Винниченко з дружиною Розалією Яківною прожив 17 років — до самої смерті 6 березня 1951го. Сусіди сприймали цього дивакуватого чоловіка в жовтих штиблетах за російського білоемігранта. А Винниченко жив собі за своїми законами єдності з природою, тяжко працював і мріяв, що колись настане час, коли не доведеться рахувати кожну копійку, щоб купити, наприклад, квитки в театр або книжку за 20 франків…

Кореспонденти «УМ», побувавши в Мужені, спобували розібратися, що і як шукав тут Винниченко. І чи знайшов. >>

Герой не нашого часу

Можливо, у свідомості американців фільм про Джонні Діллінджера та його бандитів дійсно відповідає оригінальній назві картини «Вороги суспільства» (Public enemies — список найбільш небезпечних злочинців, опублікований ФБР у 1933 році). Але для нас, неамериканців, коротке і змістовне «Джонні Д.» (як перейменували картину для есендешного прокату) говорить лише про одне — Джонні Депп. Деппу довелося зіграти героя з такими ж ініціалами, тим же ім’ям і подібним крутим характером: «Якби він (Діллінджер) попросив мене пограбувати з ним банк, я б негайно погодився. Завтра ж». >>

Неформальний «Бульба» і живописний Гоголь

«Тарас Бульба» — для мене буквар, який щороку читаю з дедалі більшою насолодою. Колись це був мій перший фестиваль, який став традицією. Лише там можна перейти всю Україну та познайомитись із нею за годину, лише там справжній гот, справжній панк і справжній хіпі сидітимуть в одному колі та співатимуть пісень, лише там справжнє українське свято. Цьогорічний ТБ був присвячений 360–й річниці створення Української козацької держави — на сцені виступали справжні рок–козаки. >>

Міністерство культури і книжки: Остап Бендер відпочиває

Позаминулого року з бюджету виділено 40 мільйонів гривень на закупівлю книжок для бібліотек. Торік — 28 мільйонів. 2009–го — нуль.

Насамперед винні, зазвичай, депутати — не проголосували за окремий бюджетний рядок. Забули. Їм навіть поспівчувати можна: хіба усе в одній голові утримаєш — бізнеси, офшори, вибори, піар, яхти, дбання про народ. А тут ніхто ж не нагадав про бібліотеки — чи то чиновники Мінкульту у відпустках були, а чи так само в амнезію впали. Словом, прокололися мінкультівці: не відстояли на комітетських слуханнях гроші для книгозбірень. >>

Кому щаститиме у понеділок?

Невідоме цікавить більше, ніж визначене наперед. І хоча мета приїзду московського патріарха Кирила (Гундяєва) до Києва ніби й не викликає сумнівів, методи поки що не зовсім зрозумілі. Очевидно, для досягнення такої чудової мети годяться способи найрізноманітніші, їх є багато, але який «подіє» в умовах на якийсь час випущеної з–під контролю України? Отже, впродовж півроку, від часу інтронізації, РПЦ намацувала український ґрунт. Які висновки зробив патріарх–інтелектуал з тих «досліджень» і якими тепер будуть його дії — побачимо вже незабаром. >>

Вода пішла — проблеми залишились

Рік тому на Західну Україну обрушилося стихійне лихо. Через сильні зливи, що не вщухали кілька діб поспіль, вийшли з берегів ріки. Вода розмила сотні кілометрів доріг, зруйнувала тисячі будинків, знищила урожай на полях та городах, і найстрашніше — забрала 24 людських життя, з них шість — дитячих. Серед населених пунктів, які постраждали найбільше, було і придністровське селище Коропець, де повінь затопила півтори сотні житлових будинків. Туди і вирушила журналіст «УМ», щоб дізнатися, як пережили люди водяне лихо і чи всі їхні проблеми вирішено. >>

І ви, ребе?!

Позавчора приблизно 300 співробітників ФБР провели рейди за десятками адрес у штатах Нью–Джерсі та Нью–Йорк у рамках розслідування справи про корупцію та відмивання грошей, повідомляє «Євроньюз». Заарештовано 44 особи, які причетні до корупції в особливо великих розмірах, серед них мери трьох міст штату Нью–Джерсі (Хобокена, Сікокуса та Ріджфілда) та заступник мера Джерсі–сіті — Леон Белдіні. За підозрою в корупції до рук ФБР потрапили й два депутати законодавчого органу цього штату: Харві Сміт і Деніел Ван Пелт. >>

Президент по–східному

Відомі результати президентських виборів у Киргизії: чинний глава держави Курманбек Бакієв переміг. Оприлюднений учора результат — цілком у дусі середньоазійської традиції: 87,79 відсотка голосів. >>

Грип стукає із Заходу

Уже чотири місяці планета живе з новою хворобою — грипом А, але ще не всі країни усвідомили серйозність загрози, констатує «Євроньюз». Медики усього світу все ще не напрацювали спільних методів боротьби з поширенням вірусу А/H1N1. >>

Розминка в офіційному режимі

Зазвичай національну легкоатлетичну першість проводять на столичному НСК «Олімпійський», оскільки інші міста не палають бажанням приймати чемпіонат країни. Кілька років тому зірвався турнір у Білій Церкві, але перейняти естафету спромігся донецький «Олімпійський». Цього ж року у зв’язку з реконструкцією головної спортивної арени держави легкоатлети подалися до Криму. Ялтинський стадіон «Авангард» є традиційним місцем проведення весняного Кубка країни, одного разу навіть приймав Кубок Європи з метання, а цього разу зустрів і національний чемпіонат. >>

Переправа через «Трактор»

Як і очікувалося, перший у цьому сезоні український учасник єврокубків легко подолав стартовий бар’єр. У повторній зустрічі другого кваліфікаційного кола Ліги Європи «металурги» більше змагалися зі стихією, ніж із футболістами білоруського МТЗ–РІПО. Газон мінського стадіону «Трактор» виявився не готовим до дощу — через численні калюжі було проблематично пересуватися полем і гравцям, і м’ячу. Подивившись на ці муки десять хвилин, французький рефері Олів’є Тіаль вирішив відкласти поєдинок на годину. За цей час обслуговуючий персонал намагався вичавити воду за межі поля, але в білорусів це виходило погано. Хай там як, суперники продовжили гру. >>

Помилувати можна

«Ще в літаку мені страшенно захотілося українського борщу і чарку горілки, хоча я й не п’ю. З друзями, які мене зустрічали машиною, ми зупинилися біля якогось придорожнього кафе. Борщу в них не було. Замовила суп із фрикадельками... Здавалося, що нічого смачнішого в житті не їла», — так згадує свої перші хвилини на рідній землі харків’янка Вікторія Мамонтова. Додому вона прилетіла ще у вівторок, але жінку пильно охороняли від прискіпливої журналістської уваги аж до вчорашньої прес–конференції в офісі Уповноваженого з прав людини. Тож побачити жінку, яка, по суті, повернулася з того світу (а Вікторія, нагадаємо, була засуджена до смертної кари), прибула сила–силенна представників ЗМІ. До журналістів вийшла приємна 38–річна, зі смаком одягнена, жінка — зустрів би на вулиці, й не здогадався б, що ще днів десять тому вона була арештанткою. Разом із Вікторією до Києва приїхала її мама — Тетяна Романівна. Обидві дуже дякували омбудсману Ніні Карпачовій, українським дипломатам, Президенту України Вікторові Ющенку, який написав особисте клопотання королю Таїланду про помилування... >>

Шукайте, де «бацила» зарита

В обласному дитячо–молодіжному санаторно–оздоровчому комплексі міста Святогірськ Донецької області про оздоровлення сьогодні не йдеться — 23 липня тут потруїлися діти. Як «УМ» повідомили в санітарно–епідеміологічній станції в Донецькій області, з четверга на п’ятницю 15 дітям у віці від 7 до 14 років стало зле: школярі скаржилися на біль у животі, нудоту, в них піднялася температура. Бідолах госпіталізували в інфекційне відділення Краматорської міської дитячої лікарні. Вчора вночі медики поставили попередній діагноз — харчова інтоксикація. Як повідомили «УМ» у лікарні, стан двох дітей оцінюють як середньої важкості. >>

З «Чарівної квітки» — за ґрати

Міліція швидко впоралася зі справою хуліганів, які позавчора розпилювали отруйну рідину в кіосках та магазинах. «За підозрою у скоєнні злочину співробітники Мелітопольського міськвідділу міліції затримали 26–річного місцевого жителя. Особу іншого зловмисника встановлено». Вжито заходи щодо його затримання, — інформував учора відділ зв’язків із громадськістю Головного управління МВС України у Запорізькій області. >>

Замах на «острів’янина»

Вибух пролунав 23 липня в будинку на вулиці Донця, 27. Невідомі прив’язали гранату Ф–1 просто до ручки вхідних дверей квартири, що належить 40–річному Віталію Сальникову, директору дитячо–юнацької спортивної школи (ДЮСШ) №7, спортивна база якої розташована на Трухановому острові. Вибуховий пристрій спрацював у ту мить, коли близько дев’ятої ранку чоловік, вирушаючи на роботу, відчинив двері. >>

Зіта і Гіта — наші люди

За даними Міністерства юстиції України, найпопулярнішими іменами для новонароджених у першому півріччі цього року були Максим і Анастасія (до речі, Анастасія тримає лідерство вже другий рік поспіль). Крім того, згідно з записами РАГСів, найбільше новонароджених дівчаток називали: Софія, Анна, Дарія, Валерія, Марія, Єлизавета, Олександра, Поліна. Хлопчиків — Віктор, Олександр, Кирило, Денис, Данило, Андрій, Артем, Дмитро, Владислав, Ярослав, Микита, Єгор. >>

А ось приплив трамвайчик

Відтепер жителі Березняків зможуть дістатися центру міста і повернутися додому ще одним видом транспорту, значно приємнішим за переповнену маршрутку. Вчора вийшов у свій перший рейс річковий трамвай. Він відправлятиметься з десятого причалу Річкового вокзалу та курсуватиме за маршрутом «Поштова площа — міст Метро — причал «Березняки». Рейси здійснюватимуть щоп’ятнадцять хвилин уранці з 7.00 по 7.30 і ввечері — з 18.20 до 19.50 у бік Березняків. А до Поштової площі трамвай курсуватиме з 7.40 по 8.30 і з 19.20 по 20.40. На маршруті працюватимуть два теплоходи компанії «Київський річковий порт», які можуть умістити 200 пасажирів. Проїзд коштує десять гривень. >>

Женю повернуть?

Є новий поворот у резонансній справі черкащанки Наталі Хабарової, про яку «Україна молода» розповідала 17 липня в публікації «Віддайте Женю!». Нагадаємо, 40–річна жінка із села Тіньки Чигиринського району разом зі своїм громадянським чоловіком Євгеном Логвинюком голодує, протестуючи проти рішення Чигиринського районного суду, котрий звинуватив її в алкоголізмі й позбавив батьківських прав на дворічну доньку Женю. Батьки вважають, що рішення незаконне, і підозрюють, що їхню дитину продали, можливо, й на органи. Тому подали апеляцію й вимагають повернути їм дитину, котра, до речі, чомусь була терміново передана на всиновлення в черкаську родину. >>

Бар на місці Жизелі

Чутки про те, що голлівудський красунчик Леонардо Ді Капріо розійшовся зі своєю подругою Бар Рафаелі, знову виявилися перебільшенням. Пара вже не раз розбігалася на деякий час, а потім знову відновлювала стосунки. От і тепер, після півторамісячної перерви, голуб’ята ходять, тримаючись за ручки. Хоча довго розгулювати їм ніколи: якщо Лео зараз не надто завантажений роботою, то Бар ледве встигає за напруженим робочим графіком. Зо­крема, днями модель укотре «підсиділа» колишню подружку Ді Капріо, 29–річну бразилійку Жизель Бюндхен. Раніше Рафаелі отримала контракт із брендом жіночої білизни «Вікторіяз сікрет» — після того, як компанія відмовилася від співпраці з Жизель. А тепер 24–річній ізраїльтянці дісталася ще одна робота, яку раніше виконувала Бюндхен: Бар стала «обличчям» модної лінії Rampage, яку досі представляла старша колега. >>

Ворог Поттера ледь не сів у в’язницю

Поки прихильники жваво обговорювали прем’єру «Гаррі Поттера і Напівкровного принца», один із акторів «поттеріани» ледве не загримів за ґрати. Джеймі Уайлетт, який у кіноепопеї грає роль Вінсента Кребба — друга Драко Малфоя, потрапив до суду за звинуваченням у вирощуванні марихуани. Ще 2 квітня поліцейські знайшли в його автомобілі вісім пакетів із наркотичним зіллям, а під час обшуку в домі, де Уайлетт мешкає з матір’ю, виявили цілу міні–плантацію коноплі, вирощуваної в ящиках під спеціальними лампами. Актора заарештували, за британськими законами йому загрожувало до 14 років ув’язнення. >>

Запах «поганої дівчинки»

Зірка музики й епатажу Емі Вайнхаус продовжує налагоджувати нове життя. Покинувши важкі наркотики, співачка нарешті остаточно розлучилася й із чоловіком, який її до отрути привчив. Як повідомляє Бі–Бі–Сі, процедура розірвання шлюбу з Блейком Філдером–Сівілом зайняла кілька хвилин. Блейк сам на початку року подав на розлучення, мотивуючи це тим, що Емі його зрадила. На той час знесилена наркотиками, алкоголем і жахливим стилем життя виконавиця відпочивала на Карибському острові Сент–Люсія у компанії свого друга, актора Джоша Боумена. Завдяки цим стосункам Емі нарешті вийшла з депресії й почала потроху виборсуватися зі своїх залежностей. «Не нагадуйте мені, що колись я була одружена з цією людиною, — каже співачка про Філдера–Сівіла. — Він був таким самим, як я, ми разом кололися й пили. А коли я поряд із Джошем, то більше ніяких стимуляторів мені не потрібно». >>