«Камені спотикання»

04.07.2009
«Камені спотикання»

Ґюнтер Демніг закладає «камені спотикання». (Фото з сайту muenster.org.)

Своєрідну форму пам’ятки про невинних жертв часів правління німецьких нацистів привіз до України німецький архітектор та скульптор Ґюнтер Демніг: це так звані «камені спотикання». Учора перші п’ять таких «каменів спотикання» заклали в місті Переяслав–Хмельницький на Київщині. Вони являють собою ніби звичайні шматки бруківки, але з латунним покриттям, на якому викарбувано по одному з імен мирних людей, які загинули від рук нацистів. У Західній Європі, де встановлено близько 20 тисяч «каменів спотикання» у 300 містах Німеччини, Австрії, Угорщини та Нідерландів, їх вмонтовують у тротуар здебільшого перед домівками цих жертв. У Переяславі–Хмельницькому «камені спотикання» встановлять у двох місцях — на подвір’ї діючої школи, де в часи війни був збірний пункт для відправки людей на примусову роботу до Німеччини, та на території колиш­ньої єврейської школи, де нацисти збирали євреїв для відправки у табори смерті.

Ідея пана Демніга полягає не просто у встановленні ще одного виду пам’яток, а й у тому, що робиться це за допомогою школярів, які перед цим займаються пошуковою діяльністю, збирають інформацію про жертв нацизму, знайомляться з документами і з місцями масових убивств: «Інакше це було б байдуже — прочитав і пішов, але учень читає документи, знайомиться з життям конкретної людини і її долею, і, закладаючи цей камінь, він думає: «А ця людина жила зі мною по сусідству, це міг бути мій друг, мій родич, навіть і я сам», — пояснює німецький скульптор педагогічну ідею свого творіння. Пану Демнігу закидають, що по бруківці всі топчуться ногами і що напис там занадто дрібний для прочитання. Митець не згоден: «Малі букви — це, навпаки, змушує нагнутися, щоб прочитати. Ми ніби вклоняємося кожному, хто загинув».

У Переяславі–Хмельницькому встановленню каменів теж передувала пошукова робота учнів місцевих шкіл, спільно з українським національним фондом «Взаєморозуміння й примирення» та «Історичною майстернею» німецького міста Мерзебурґ. Міський голова Переяслава–Хмельницького Іван Якименко розповідає: «Для цих п’яти каменів ми намагалися вибрати імена людей із нашого міста, з усіх категорій жертв нацизму: серед них — євреї, замордовані в концтаборах, українці, вивезені на примусові роботи і знищені там, бійці антифашистського підпілля, які боролися проти окупації й були розстріляні нацистами».

  • «Як тебе не любити, Києве мій!»

    Щорічно в останній тиждень травня жителі столиці святкують День міста. Свято чекатиме буквально на кожному кроці y центрі міста, адже цього року програма заходів нараховує 35 різних художніх, культурно-освітніх і спортивних подій. >>

  • Кровна залежність

    У жінки, яку покусали собаки в Миколаєві, медики діагностували гостру крововтрату і хронічний сепсис, який є прямою загрозою для життя. Їй терміново потрібно кілька сеансів переливання крові. Лікарі просять усіх небайдужих городян надати допомогу і здати кров. Нагадаємо, потерпілій через отримані травми ампутували праву руку. >>

  • «По-моєму, чувак, нас кинули»

    Невідомий нещодавно виманив майже 40 тисяч грн. за уявне пальне у 67-річного фермера із Золочівського району Львівщини. З цього приводу ошуканий чоловік звернувся в поліцію. >>

  • Конвеєр репресій

    Учора в Сімферополі й Алупці окупованого Криму відбулися чергові обшуки у будинках кримських татар. За словами адвоката Еміля Курбедінова, у більшості випадків, затриманих людей у масовому порядку відвозять до так званого «Центру «Е» у місто Сімферополь (центр боротьби з екстремізмом при МВС Росії). >>

  • «Херсон» наснився

    У ватажка терористичної «ДНР» Олександра Захарченка вочевидь сталося сезонне психічне загострення. Інакше, як пояснити його чергове словоблуддя: мовляв, бойовики «можуть претендувати на Херсонську область й інші населені пункти». >>