Днями комісія, котра розслідувала акт вандалізму на горі Хрищатій у Польщі, повернулася з сусідньої держави зі своїми висновками. «Інспекторів» скликали за розпорядженням голови Львівської облради Мирослава Сеника, аби задокументувати факт демонтажу пам’ятника воякам Української Повстанської армії. Нагадаємо, у період між католицьким та православним Великоднем злочинці розбили тризуб та пам’ятні таблиці й понищили надмогильні хрести упівців, які загинули під час оборони підпільного шпиталю на початку 1947 року.
Як розповів «УМ» член комісії, начальник відділу зовнішніх відносин Львівської облради Тарас Возняк, вандали розтрощили бетонний хрест, розкололи гранітну плиту з написами українською і польською мовами. Члени робочої групи навіть привезли до Львова уламки цієї плити. Дерев’яні ж хрести, встановлені на місці бою, зникли в невідомому напрямку. Тарас Возняк уточнив, що нищення пам’ятного меморіалу не є справою рук місцевих жителів, адже в найближчому до Хрищатої селі — Команча — половину населення становлять українці, які живуть у мирі та злагоді з місцевими поляками. Там навіть є дві українські церкви. Та й першими факт нищення поховань солдатів та офіцерів УПА зафіксували місцеві лісоруби, вкрай обурені вандалізмом. «Варто усвідомлювати, що селяни ніколи б не підняли руки на хрест, кому б він не був поставлений», — каже Возняк.
Нищення пам’ятного знака було чітко організованою акцією. На це вказує й те, що меморіал спокійно стояв у лісі пару років, і охочих поглумитись над гробами не знайшлося. Щоправда, пам’ятник на Хрищатій досі не «прописаний» у кадастрах місцевих «охоронців пам’яток» з адміністрації воєводства та відомства Анджея Пшевозьніка — Ради з питання охорони пам’яті боротьби та мучеництва. Тому зараз центральним завданням для українських та польських «вартових історичної справедливості» є узгодження статусу цієї та решти пам’яток обабіч кордону.
Найдивовижнішим «збігом обставин» можна вважати те, що в час, коли було потрощено пам’ятник на Хрищатій, у Львові зазнав наруги меморіал польським професорам, розстріляним нацистами у 1941 році. Надмогильні пам’ятники полякам злочинці розмалювали свастикою. Ця акція обурила польську громадськість не менше, ніж українську. Але фахівців із «провокації» ані українські, ані польські правоохоронці досі не знайшли.
Як розповів «УМ» голова об’єднання українців у Польщі Петро Тима, «знищення пам’ятника на Хрищатій та могил львівських професорів мало на меті «підігріти» українсько–польські відносини, розпаливши емоції навколо минулого». Пан Тима припускає: « І в Польщі, і в Україні за цими акціями стояли подібні особи, котрим перешкоджає примирення. Й обидві акції є добре спланованою та продуманою провокацією».
