Північні вектори «Національної»

02.06.2009
Північні вектори «Національної»

Вхід до офісу Нацради з телебачення і радіомовлення. «Ефірна» політика України почала шкутильгати. (Івана ЛЮБИША–КІРДЕЯ.)

Попри запевнення окремих членів наглядового за мовниками органу, останні події в Нацраді з питань телебачення і радіомовлення свідчать, що вона дедалі більше стає інструментом політичної гри у контексті майбутніх виборів Президента України. Якщо ще декілька місяців тому, до відставки голови Віталія Шевченка, Національна рада витримувала звинувачення з боку окремих неукраїнських телеканалів у тиску і готувалася доводити свою правоту в судах, то нині скандали навколо цього органу, який своєю жорсткістю і принциповістю створив собі репутацію незалежного і патріотичного, стихли. А Нацрада, нехай і в завуальованій формі, все більше робить відкат у досягненому.

«Алла», де таланти?

Першим дзвіночком до вищесказаного став скандал навколо переформатування Radiо Onе на російське радіо «Алла». «УМ» уже писала, що саме незгода зі знищенням українського радіо стала причиною відставки екс–голови Віталія Шевченка. Утім, тоді деякі члени Нацради дуже обурювалися постановкою питання саме в такому контексті. Більше того, у Нацраді навіть висловлювали впевненість, що хвиля, яка тепер належить російській естрадній примадонні, взяла на себе низку зобов’язань, які, запевняла, приміром, член Нацради Тетяна Мокріді, будуть лише на користь Україні. «Якщо радіо «Алла» розкручуватиме молоді українські таланти, я особисто не маю нічого проти цього», — пояснювала тоді «УМ» пані Мокріді відставку Віталія Шевченка і рішення Нацради про переформатування Radiо Onе.

Однак запитувати нині, де виконання тих обіцянок, схоже, немає сенсу. Хіба що для того, аби почути чергові пояснення, які останнім часом члени Нацради дуже вдало копіюють у політиків: жодної конкретики — лише піар. Та й чи потрібні ці відповіді, якщо, тільки зайшовши на сайт радіо «Алла», у хіт–параді чітко можна простежити тотальну присутність російської пісні. Натомість композиції українською мовою у так званому рейтингу хітів посідають далеко не лідерські позиції. А загалом пісню державною мовою тут можна знайти одну на кожен десяток музичних композицій. І як не згадати припущення, що хвилю віддали росіянам у зв’язку з наближенням виборів в Україні?

Music Radio. Наступ триває

Наступною станцією, яка змінила формат мовлення, стала одна з най­старіших FM–станцій нашої держави — Music Radio. Утім у цьому випадку її нові власники, не криючись, фактично заявили, що станцію куплено під вибори. «Ми відмовимося від назви і формату мовлення music box — на базі радіостанції буде створено інформаційну станція, яка висвітлюватиме політичні й економічні теми», — заявив Анатолій Євтухов, генпродюсер «Бізнес Радіо Групи», до якої входять такі хвилі, як: «Ренесанс», «Шарманка», «Шансон», Power FM і «Бізнес FM».

Фахівці кажуть, що така зміна формату неабияк затратна. «Інформаційний формат потребує залучення високооплачуваних журналістів і наявність корпунктів у регіонах», — зазначає гендиректор радіо «Ера» Олена Кобилкіна. Зважаючи ж на нелегкі часи у розпал світової економічної кризи, купівля радіохвиль і наміри переформатування, яке коштує чималих грошей, виглядає удвічі дивним. Більш незрозумілим є рішення все тієї ж Нацради, яка з легкістю почала погоджуватися на зміну формату однієї станції за іншою. І це при тому, що ліцензії кожна радіохвиля отримувала на спеціальних умовах. Утім позиція наглядового за мовниками органу стає дедалі більш зрозумілою, якщо зважити на зняття обмежень щодо трансляції в українській мережі російського «Пєрвого канала. Всємірная сєть», який ще нещодавно Нацрада критикувала.

Гра у лицемірство

Не так давно Нацрада збиралася судитися з тими рестрансляторами російських каналів в Україні, які, попри заборону, продовжували пускати в ефір «Пєрвий канал», звинувачуючи їх у недотриманні українського законодавства. Проте все це було до кадрових ротацій у наглядовому органі. Три роки поспіль «Перший Національний» України погрожував «пєрвому каналу» судами через паралельну трансляцію пісенного конкурсу «Євробачення» у прямому ефірі на території України, тоді як ексклюзивне право на це належало саме «Першому Національному». Три роки поспіль підтримувала обурення і Нацрада, однак важелів впливу у неї явно бракувало.

Не став винятком і цьогорічний пісенний конкурс у Москві. «УТ–1» є членом Європейської мовної спілки і має ексклюзивне право на трансляцію «Євробачення». До того ж, небезкоштовно, адже за це право сплачують внески», — заявила нещодавно член Нацради Тетяна Лебедєва, висловивши незадоволення, що в таких суперечках Європейська мовна спілка стає на бік Росії. Втім у щирості цих заяв можна засумніватися. Інакше як пояснити те, що чи не вперше, маючи у своїх руках інструмент, а отже, можливість покарати «Пєрвий канал», Нацрада вже через декілька тижнів... знімає обмеження з російського мовника на трансляцію його програм в українському телепросторі. «Вжиті російською стороною заходи дозволяють говорити, що всі претензії щодо мовлення «Пєрвого канала» на території України можуть бути зняті», — заявив перший заступник голови Нацради Андрій Мірошниченко. Відтак постає питання: якщо навіть російський мовник виконав вимоги Нацради, чому наглядовий орган не відстояв власний національний телеканал у питанні трансляції «Євробачення»?

Утім екс–голова Нацради Віталій Шевченко каже, що навіть про виконання росіянами вимог українського законодавства говорити не можна. Отож чому члени Нацради, звільнивши попереднє керівництво, так легко пішли на поступки північному сусіду, теж можна здогадатися. «Приміром, мене як члена Нацради про це рішення поінформували письмово, і я не голосував за нього. Це свідчить про непослідовність сьогоднішнього виконуючого обов’язки керівництва Нацради, — прокоментував «УМ» рішення своїх колег пан Шевченко. — Звісно, ми мали унікальний випадок, зважаючи на бездіяльність Європейської мовної спілки, самотужки покарати росіян за порушення навіть того ж ексклюзивного права «Першого Національного» на пряму трансляцію «Євробачення». Однак чому ми відстоюємо інтереси не своїх телекомпаній — питання не до мене, а до моїх колег. На мою думку, це свідчить про відсутність у Нацраді чіткої регуляторної роботи». Але ж можна припустити, що регуляторна політика у Нацраді таки діє, причому діє дуже чітко, утім, на жаль, не на стороні національних інтересів...