Скульптури, що тануть

Скульптури, що тануть

Скульпторів Петра Романюка та Ореста Дзиндру «УМ» застала за роботою — майстри якраз готувалися до відкриття «Великого скульптурного салону–2009» в Українському домі. Петро Романюк натирає до блиску свої скульптури. «Ось ця скульптура — це жінка з деформованою головою. Такою я уявляю собі людину після клонування», — каже Петро Романюк, з любов’ю розповідаючи про кожну свою роботу.
Минулої неділі Петро Романюк та Орест Дзиндра повернулися з Квебеку (Канада), де з 2 по 9 лютого представляли Україну на «Фестивалі снігових скульптур». Наші майстри представили снігову скульптуру «Вертеп». Висотою 4 метри, довжиною — 6,4 метра, а шириною — 3, вона складалася з персонажів: Звіздаря, Царя, Воїна, Жида, Смерті та Кози. У центрі символічного човна, де були розміщені персонажі, здіймалася щогла у вигляді хреста та зірки як символ Божого народження. Саме цією композицією українські скульптори вразили суддів та гостей фестивалю і отримали найвищі нагороди. Також їхньому колезі, львівському скульптору Мирославу Дедишину, на конкурсі в Оттаві присудили друге місце в одноосібній категорії: за 28 годин із восьми блоків криги Мирослав створив скульптуру «Янгол».
Повернувшись в Україну, майстри зразу ж взялися до роботи, у них купа вражень, творчих планів та ідей. «Питання — коли це все втілити», — кажуть вони. Скульптори поділилися з «УМ» враженнями з канадського фестивалю та професійними секретами.

Всі статті рубрики