Від античного їжака до американського бабака

У США традиція відзначати 2 лютого День бабака сягає 1841 року. Її також віддавна культивують у Канаді та Австралії. Але корені традиції значно глибші. Ще в Римській імперії 2 лютого відзначали День їжака. Древні римляни будували свій метеорологічний прогноз на поведінці розбудженого їжака, який бачив чи не бачив свою тінь і відповідно реагував. У Західній Європі ця традиція протрималася майже два тисячоліття і була завезена до штату Пенсильванія вихідцями з Німеччини, але роль головного метеоролога в Америці перейшла від їжака, бо їх там не було, до бабака. Римський День їжака перейшов у християнські традиції, оскільки 2 лютого за Григоріанським календарем святкують Стрітення Господнє.

У США побутують два прислів’я, які пояснюють суть ворожіння на погоду: шотландське «Якщо День Стрітення сяючий і чистий, то буде дві зими на рік» та німецьке «Якщо бабак бачить свою тінь, то зима триватиме ще шість тижнів».

У США та Канаді на цей час є сім відомих бабаків–метеорологів, але найвідомішим із них є бабак на прізвисько Філ, що мешкає у фамільному будиночку в місті Панкссутоні, штат Пенсильванія. Він прославився завдяки романтичній комедії 1993 року «День бабака». Цей популярний голлівудський фільм сприяв поширенню відзначення Дня бабака в тих країнах, де ця традиція раніше не була відома, зокрема і в Україні. Про цьогорічний прогноз метеоролога Філа можна дізнатися на його персональному сайті http://www.groundhog.org.