Леонiд Кучма i Олександр Кваснєвський: чи вдасться залагодити приватизицiйну справу на президентському рiвнi? (Фото з архiву РЕЙТЕР.)
Олександр Пилипенко, віце-президент Індустріального Союзу Донбасу, на вчорашньому брифінгу в Києві сказав, що досі ІСД не отримала від польського уряду будь-яких офіційних пояснень «щодо абсурдної ситуації навколо приватизації «Гути Ченстохової». Аргументація віце-міністра держмайна Польщі Анджея Шараварського, згідно з якою рішення прийнято «за політичними мотивами» , а українська сторона є «випадковим інвестором», не може бути прийнята, оскільки суперечить загальноприйнятим європейським нормам рівності і взаємоповаги», — переконані «донецькі».
Говорячи про своїх конкурентів у цій справі — британсько-індійську фірму LNM, — п.Пилипенко сказав, що вони порушили процедуру, направивши віце-прем'єрові Польщі листа, в якому просять про можливість коригувати кінцеві пропозиції в обхід тендерного процесу. Тобто, розмірковують у ІСД, президент LNM визнає, що пропозиції його компанії є менш привабливими порівняно з пропозиціями Індустріального союзу Донбасу. Водночас Пилипенко обумовив, що наведену вище інформацію він взяв із польської преси.
Утім про програш ІСД не було офіційно оголошено, відтак «донецькі» ще сподіваються відвоювати «Гуту»: «Ми маємо намір змінити хід подій, які, на жаль, набувають політичного забарвлення». Пилипенко вважає, що «підтримки уряду і Президента України цілком достатньо для того, щоб можна було змінити становище». Наступного тижня, повідомив високий представник ІСД, планується зустріч у польському уряді. Якщо справа не знайде дипломатичного вирішення на користь ІСД, корпорація «вдасться до послуг нормальних, сучасних, юридичних європейських компаній» і подаватиме судовий позов.
Індустріальний союз Донбасу, одне з найбільших українських фінансово-промислових угруповань, програв перший приватизаційний конкурс з числа тих, у яких брав участь останнім часом. Польське міністерство державного майна, яке вирішувало подальшу долю металургійного комбінату «Гута Ченстохова», вирішило віддати перевагу британсько-індійському концерну LNM.
Це рішення викликало шок не лише в донецьких бізнесменів, а й в українських дипломатів та політиків. Адже ІСД два тижні тому увійшло в шорт-лист конкурсу по «Гуті» під першим номером. Комісія, яка вивчала пропозиції всіх можливих інвесторів, рекомендувала польському уряду віддати перевагу українцям, які запропонували на порядок кращі умови. Зокрема, інвестиції в обсязі понад 100 мільйонів євро, збільшення втричі обсягів виробництва і збереження протягом 5 років теперішнього рівня зайнятості на підприємстві.
Представники Індустріального союзу Донбасу вже звернулись до міністра держмайна Польщі Збігнєва Канєвського з офіційним проханням обгрунтувати рішення на користь LNM. Крім того, представники ІСД ще не отримали від цього міністра повідомлення про перемогу конкурентів, хоча інформація про таке рішення з'явилася в мас-медіа ще в п'ятницю. Донецькі бізнесмени, однак, сподіваються, що все ще може повернутися для них на краще. Серед працівників будинку на Михайлівській площі в Києві переважають оптимісти, адже офіційного документа не існує, стверджують вони.
Тим часом у середу Леонід Кучма доручив урядовцям розібратися з ситуацією, що склалася навколо приватизації «Гути Ченстохової». Президент переконаний, що «своїх треба захищати».
Українські дипломати і в офіційних заявах, і в неофіційному спілкуванні говорять, що рішення польського уряду (у тому, що рішення ухвалювалося на найвищому рівні, сумнівів немає) є політично умотивованим. До останнього часу українська сторона отримувала виразні сигнали від найвищих польських посадовців про рішення на користь ІСД. Не секрет, що польська влада розділена у своєму ставленні до України, і , відповідно, до намірів вітчизняних бізнесменів просуватися на польські ринки. Опосередковано це підтвердив і віце-міністр держмайна Польщі Анджей Шараварський. Він заявив, що у випадку з приватизацією «Гути Ченстохової» буде використаний надзвичайний спосіб ухвалення рішення. А саме — замість звичної процедури затвердження Міністерством рекомендації Конкурсної комісії (як це, наприклад, відбувалося під час приватизації PHS — Польських металургійних комбінатів — на користь знову-таки LNM) необхідним є проведення спеціальних політичних консультацій між прем'єром та президентом.
1 травня Польща стає повноправним членом Євросоюзу. А відносини Європи з українською металургією вкрай заплутані. Вітчизняні металурги пролобіювали рішення про обмеження експорту металобрухту, яке боляче вдарило по європейських колегах. Євросоюз у відповідь запровадив обмеження для імпорту металургійної продукції з України. Аналітики стверджують, що купівля «Гути Ченстохової» (раніше ІСД придбала меткомбінат в Угорщині) допомогла б обійти європейські бар'єри. Проте Євросоюз знайшов гідну відповідь — польський металургійний комбінат дістався LNM.
Ось що сказав в інтерв'ю Радіо «Полонія» провідний польський політолог Здзіслав Найдер: «Ми вже давно повторюємо при різних нагодах, що Польща має в розпорядженні надто слабкі засоби супроти східної політики. Має невеликі можливості політичного або економічного впливу на Україну. А там відбуваються негативні події, і вже настав час, щоб ми пошукали собі однодумців, партнерів — у Європейському Союзі, у якому будемо вже за кільканадцять тижнів — до спільної східної політики, щоб здійснювати відповідний тиск на Україну».
Офіційний представник Індустріального союзу Донбасу в Польщі Костянтин Литвинов у інтерв'ю Громадському радіо не відкидає політичних мотивів у рішенні щодо «Гути Ченстохової»: «Якщо взяти до уваги політичні чинники, то це буде означати, що йдеться не тільки про ІСД — нас тут не хочуть як Україну. А це вже, скажімо, не наша справа як приватної корпорації. А це є політична справа уряду».
Українські економісти, політики і бізнесмени теж аналізують причини поразки ІСД і її можливі наслідки.
Олександр Пасхавер, керівник Центру економічного розвитку: «Поляки продемонстрували, і відкрито продемонстрували, що, незважаючи на те, що ІСД запропонував більше грошей, існують інші чинники. Не лише економічна компонента, а й політична. Тобто уряд (польський. — Авт.) заявив: ми беремо на себе відповідальність і оголосив: економічний критерій це одне, а ми будемо послуговуватися іншими. Якими? Якими завгодно. Наприклад, вони можуть сказати, що українська компанія недостатньо відома, ми її не знаємо, у неї немає відповідного іміджу за кордоном...
І суспільство може спитати в уряду — чому ви зробили такий вибір, користуючись не лише економічним чинником? У цьому сенсі — це образливо для нас. Це говорить про те, що нашій компанії і нашій країні не довіряють».
Депутат Валентина Семенюк, голова парламентської комісії з контролю над приватизацією: «Це говорить про те, що в Україні не працює фондовий ринок і не хоче працювати. Бо якби прийшли представники тієї держави, з якою укладені угоди і з ким можна через ЄС працювати, то тут поставили, так би мовити, крапку».
Політолог, директор Центру миру, конверсії і зовнішньої політики Олександр Сушко: «Цей випадок не додасть аргументів українсько-польській дружбі. Хоча його треба розуміти як вияв певної логіки, бізнесової логіки, де не завжди спрацьовують міркування дружби. У цьому випадку ті, хто ухвалював рішення, виходили з різних міркувань, серед них, наприклад, міркування сумісності інвестиційної пропозиції претендента на покупку з тими можливостями, які Польща має в контексті свого вступу до Євросоюзу. Вступаючи до ЄС, Польща бере певні обмеження щодо розвитку металургії, і пропозиція ІСД, можливо, передбачала значне зростання виробництва, що не зовсім вписувалося в ці зобов'язання. Не можна, звичайно, відкидати і фактів нечесної конкуренції. Як нам відомо, концерн LNM підправив свою інвестиційну пропозицію вже після закінчення терміну подання. Тому ми маємо справу дійсно з такою, місцями сумнівною, грою.
Але ми маємо враховувати, що тут не може йтися про якісь образи з нашого боку, що так проти українців щось не чесно. Я можу навести кілька прикладів того, як польський бізнес в Україні стикався з жахливими умовами. Наприклад, про діяльність «Кредитбанку» у Львові, коли податкова створювала дуже великі проблеми, що призвели фактично до закриття бізнесу банку в Україні. Ми самі не надто надійні партнери, якщо говорити в цілому про Україну, які могли б вимагати щодо себе абсолютно чесної поведінки завжди».
Поляки, які вже відчувають себе європейцями, чітко пов'язують між собою такі зовні несумісні речі як, наприклад, зрив форуму «Нашої України» восени у Донецьку і прагнення ІСД приватизувати «Гуту Ченстохову». Українському бізнесу довго доведеться переконувати західних партнерів не лише у здатності вести справи, а й у своєму прагненні до розвитку демократії у країні. Поки ж що польська влада вирішила почекати, щонайменше — до підбиття підсумків президентських виборів. І навіть не до з'ясування прізвища нового лідера України, а до визначення перебігу передвиборчої гонитви, конституційної реформи тощо.
Учора у Сеймі Республіки Польща почалися консультації щодо програшу ІСД у приватизації «Гути Ченстохової» за участю посла України в РП Ігоря Харченка та заступника голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах Сергія Бичкова. Як повідомили УНІАН в апараті народного депутата Бичкова, його поїздка до Польщі не спеціально призначена цим консультаціям, вона, так би мовити, принагідна — заступник голови парламентського комітету запрошений на Європейський економічний форум, який проходить 26-28 лютого у місті Миколайки.
АТ «Huty Czestochowa S.A.» є одним з найсучасніших металургійних підприємств Польщі. Завод виробляє сталь, чорний прокат, труби і кокс. Головні споживачі — суднобудівна та судноремонтна промисловість, машинобудівні підприємства. Зараз потужності підприємства завантажені на 50—70 відсотків. Обсяг виробництва в 2002 році склав більш ніж 600 мільйонів євро.
Корпорація «ІСД», заснована 1995 року, володіє великими пакетами акцій провідних підприємств гірничо-металургійного комплексу України. ІСД реалізує масштабні проекти в металургійній, вугільній та енергетичних галузях.
Результати дослідження сприйняття корупції в Україні серед членів Американської торговельної палати показують, що бізнес, на жаль, наразі не спостерігає суттєвого прогресу у боротьбі з корупцією, однак сподівається на покращення ситуації у 2016 році. >>
Для проведення свого чергового саміту лідери країн «Великої сімки» (а точніше, господиня заходу, Німеччина) обрали справжній райський куточок. Мальовничий замок Ельмау, неймовірної краси краєвиди Баварських Альп, чисте гірське повітря з гіркуватим присмаком цілющих трав, мелодійне калатання дзвіночків на шиях флегматичних альпійських корів... Ну як працювати в такій розслаблювальній атмосфері? >>
Лідери «Великої сімки» не лише говорили про Україну на саміті в Баварських Альпах — дехто з них туди й поїхав «транзитом» через Київ. Окремо варто наголосити на візиті прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе — першого в історії двосторонніх відносин між нашими країнами. >>
Сьогодні в Ризі стартує саміт програми Європейського Союзу «Східне партнерство». Уже відомо, що про скасування візового режиму з ЄС для України на цьому саміті не повідомлять — наша держава не встигла виконати й половини пунктів Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ), необхідних для надання безвізового режиму. >>
Держдума Росії ухвалила законопроект про «небажані» в Росії іноземні та міжнародні неурядові організації. Згідно з документом, ідеться про неурядові організації, які «створюють загрозу основам конституційного ладу РФ, обороноздатності країни та безпеці держави». >>
Немає сумнівів, що Євросоюз є корисним для його членів міждержавним утворенням. Але навіть у дружній родині конфліктів не уникнути. Європейська Комісія розпочала процедуру проти Німеччини за порушення союзного закону про мінімальну оплату праці. >>
