Коли ж ми наїмося котлет?

06.09.2008
Коли ж ми наїмося котлет?

Щоб підняти тваринництво з колін, уряд збільшує виплати та зменшує кількість необхідних довідок на створення тваринницького комплексу.

Тваринництвом займатись не вигідно — переконують аграрії, а селяни потихеньку відводять своїх корівок на забій, мовляв, на корми витрачаємо більше, ніж за молоко отримуємо. Проте українці не стають масово вегетаріанцями, а й досі смакують антрекотами й котлетами з... імпортного м’яса. Захистити вітчизняних виробників вирішили в уряді й таки розробили програму розвитку галузі.

 

Поголів’я скорочується — імпорт зростає

Починаючи з 90–х років, поголів’я великої рогатої худоби зменшилось у 4,1 раза. Із 24,6 мільйона голів худоби у 1990 році до шести мільйонів сьогодні. За цей час майже втричі зменшилось і поголів’я свиней. Поголів’я птиці — воно хоч і зменшилось лише в 1,6 раза, але галузь динамічніше розвивається впродовж останніх років. «Це не просто тенденція. Це певна трагедія, яка призводить до серйозного дефіциту м’яса на внутрішньому ринку», — констатує голова Кабінету Міністрів Юлія Тимошенко.

І такий занепад триває, навіть при збільшенні порівняно з 2001 роком коштів на підтримку тваринництва у 14, 6 раза. Приватні інвестиції навіть у порівнянні з минулим роком зросли майже вп’ятеро. Та, незважаючи на це, поголів’я все одно зменшується. «Це свідчить, що державна підтримка є безсистемною, некомплексною, не вирішує всіх викликів і питань, які потрібні для галузі тваринництва. Це значить, що гроші практично не використовуються і не дають очікуваного результату», — впевнена Юлія Тимошенко. Проте відтепер усе буде і комплексно, і системно — переконує вона.

Урядовці визначили 15 пунктів, за допомогою яких галузь удасться розбудувати. До такої програми аграрії поставилися з ентузіазмом. Наприклад, голова ради директорів асоціації «Союз птахівників України» Олександр Бакуменко відзначив: «Уперше за 25 років роботи в цій сфері я бачу системний підхід. Різноманітні програми підтримки були й раніше. Але системи, яка включала б і законодавчу базу, не було ніколи». Проте, зауважив він, треба ввести жорсткіші вимоги до м’ясопродуктів.

Саме розробкою нових вимог, стандартів та регламентів в уряді й переймаються. «І як тільки вони будуть розроблені, ми їх введемо в дію, щоб мати серйозний нетарифний захист на внутрішньому ринку від будь–яких недобросовісних потоків конкурентного товару», — запевнила Тимошенко. Крім того, уряд «прикриє» всі нечесні схеми, а давальницьку схему закриють зовсім, ветеринарна служба здійснюватиме контроль найприскіпливішим чином, контрабанду вже звели до мінімуму. «Але водночас чесний імпорт, який оподаткований ПДВ та імпортним митом, повинен бути, доки вітчизняні виробники не покриють дефіцити на внутрішньому ринку», — додала Прем’єрка.

Гроші проллються рікою

Тож відтепер галузь тваринництва розвиватиметься ударними темпами — годувати худобу тепер є чим. У цьогорічному врожаї зернових достатньо фуражної пшениці, тож ми розвиватимемо кормову базу і рухатимемося вперед. І ще одна передумова розвитку тваринництва — непоганий уряд», — «скромно» додала його очільниця. Мовляв, з початку року уряд устиг і суттєво збільшити дотації, наприклад, на екологічно чисте молоко, за приріст поголів’я, й здешевлює відсотки по кредитах, у тому числі на обладнання для галузі та доїльних залів. А для фізичних осіб — встановили мінімальну живу вагу молодняка.

Проте, щоб допомога дала не поодинокі результати, уряд хоче розробити комплексну державну програму розвитку тваринництва до 2015 року. «Перш за все, ми в ній повинні чітко зафіксувати пільгову стратегію оподаткування на довгу перспективу», — відзначає голова Кабінету Міністрів. Тобто уряд нараховуватиме і повертатиме вартість податку на додану вартість, а також ще на сім років продовжить дію фіксованого податку. «Щоб люди, які йдуть у цей бізнес, не боялися і могли стратегічно розвивати свої підприємства», — пояснила це рішення Прем’єрка.

Також чиновники запланували повне відшкодування відсоткових ставок за користування кредитом у розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку для будівництва, реконструкції тваринницьких та птахівничих комплексів, ферм, закупівлі племінного молодняку, техніки та технологічного обладнання. «Тобто — практично всього. Береться кредит, і всі відсотки будуть за рахунок бюджету», — обіцяє очільниця уряду.

Дрібним та середнім підприємствам буде легше отримати кредит без застави. По–перше, її іноді не вистачає, а по–друге, банки часто беруть заставу під дуже занижені ціни. Тому чиновники розробили нову схему. Тільки для галузі тваринництва до бюджету введуть спеціальну процедуру — державні гарантії в залученні кредитів на довгостроковій основі. Таким чином застава не буде потрібна.

Усі процедури з використання коштів для підтримки, у тому числі тваринництва, уряд затвердив на п’ять років. «Ми затвердили програму без права її ламати, коригувати, ускладнювати і робити ще додаткові перешкоди для використання державних коштів», — зазначила Юлія Тимошенко. Таким чином аграріям не доведеться щороку ознайомлюватися з новими умовами видачі пільг, компенсацій чи здешевлення кредитів. Достатньо буде лише раз ознайомитись і наступну п’ятирічку працювати спокійно.

Дадуть і землю, і корів

Та навіть якщо гроші вже є, побудувати тваринницький комплекс доволі важко — землю не виділяють. «На рівні місцевих органів влади, на жаль, стримується, більше того — саботується процес виділення земельних ділянок під розбудову тваринницьких комплексів», — визнала голова Кабміну. Щоб зламати їхній спротив, в уряді планують вилучати ці землі на основі суспільних потреб і віддавати під новобудови в тваринництві. А для подолання бюрократичних перепон — максимально спростити усі супровідні документи, довідки та дозволи. «Ми окремий закон приймемо — тільки за цим напрямком, який спростить усі ці процедури», — запевнила вона.

І про обладнання для ферм подумали. Уряд створить сприятливу систему закупівлі обладнання: як вітчизняного, так і зарубіжного, якщо такого немає чи просто не вистачає в Україні. Щоб імпорт був дешевшим, за п’ять днів після сплати ПДВ уряд поверне його. «Ми не можемо повністю звільнити від податку, бо такий закон. А за цією схемою кошти повернуться за кілька днів, необхідних на банківський обіг», — пояснює суть схеми Прем’єрка. А для розбудови інфраструктури агропідприємств відновлять сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи.

Значну увагу приділяють і племінній справі, яка стає одним із основних пріоритетів уряду. Наприклад, у межах своєї програми чиновники передбачили зменшити митні ставки на племінну худобу і товарну худобу м’ясних порід, яку завозитимуть для розвитку галузі. «Це правильно, адже ми розуміємо, що маточне поголів’я — основа розвитку всього тваринництва», — підтримав такий крок Олександр Бакуменко.

Деталі — по телевізору

Як же пересічний аграрій може добратися до «цієї симпатичної системи пільг та підтримки»? Через міністерство. «Ми відкриваємо спеціальну систему комунікацій усіх, хто хоче зайнятися виробництвом у галузі тваринництва безпосередньо із Міністерством аграрної політики», — поділилась нововведенням Юлія Тимошенко. Для цього в аграрного міністра з’явиться окремий заступник, який займатиметься винятково тваринництвом.

Усіх бажаючих займатись тваринництвом зареєструють у міністерстві й вестимуть окремий облік: взято чи не взято проект, отримана чи не отримана земля під будівництво комплексу, отримані чи ні кредити чи дотації, повернутий чи не повернутий ПДВ і так далі. «Тобто ми не залишимо аграрні підприємства один на один із місцевою владою, яка досить часто просто відмахується від усіх проблем і не хоче брати участь у розбудові саме цього напряму аграрного виробництва», — запевнила Юля.

Усі ці плани урядовці готові вже виконувати. Й радять підприємцям дивитись телевізор та уважніше перевіряти пошту. Найближчим часом Міністерство аграрної політики транслюватиме по телевізору соціальні ролики, направить листи на адресу кожного агропідприєм­ства із номером телефону, прізвищем та ім’ям керівника напряму підтримки та супроводження цього бізнесу. А також нададуть адреси, куди треба звернутись усім, хто хоче розпочати цей бізнес.

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>