Від озер і до печери

Позавчора на Трухановому острові в Києві Оргкомітет Всеукраїнської акції «Сім природних чудес України» нарешті підбив підсумки й оголосив переможців. Ними стали (за абеткою): Асканія–Нова (біосферний заповідник, Херсонщина), Дністровський каньйон (Вінницька, Івано–Франківська, Тернопільська, Хмельницька та Чернівецька області), Гранітно–степове Побужжя (регіонально–ландшафтний парк, Миколаївщина), Мармурова печера (АР Крим), Подільські Товтри (національний природний парк, Хмельниччина) та два озера — Світязь ( Волинь) і Синевир (Закарпаття). Окрім цього, Оргкомітет нагородив спеціальними відзнаками акції такі унікальні природні об’єкти: Балаклавська бухта з мисами Айя та Фіолент (Крим), Олешківські піски (Херсонщина), Оптимістична печера (Тернопільщина).

Нагадаємо, що ця акція стартувала ще десять місяців тому, її перебіг детально висвітлювала «Україна молода». Кожен регіон країни спочатку запропонував свої природні чудеса, після чого, наприкінці лютого було оголошено сотню учасників акції. А півтора місяці тому, на Івана Купала було оголошено Топ–21 природних чудес України. Відтоді, під час фінального інтернет–голосування за сімку найкращих природних див було віддано більше 26 тисяч голосів. Позавчора, за кілька годин до оголошення переможців, голосування в мережі «павутиння» було припинено, паралельно своє слово сказала й сотня експертів із членів Оргкомітету акції, фахівців Інституту геологічних наук НАН України, а також біологічних, географічних та геологічних факультетів провідних вузів країни.

Організатори лише підсумували отримані бали, як з інтернету, так і від експертів. У результаті з народної сімки випали два чуда — Оптимістична печера (Тернопільщина) та Балаклавська бухта з мисами Айя та Фіолент (Крим). Їхні місця зайняли чудеса від експертів: Мармурова печера (Крим) та озеро Світязь (Волинь). І якщо Балаклава, завдяки своїм юзерам–вболівальникам, пробилася до сімки лише впродовж останнього тижня, посунувши буковинські водоспади, то фіаско Оптимістичної печери не зрозуміле: згідно зі спостереженнями автора, ще в середині липня вона впевнено пробилася до сімки, а впродовж серпня взагалі постійно входила до трійки лідерів.

Тепер і Оптимістичній печері доводиться втішатися спецномінацією, натомість переможцем конкурсу став її головний конкурент — Мармурова печера, яка, за результатами інтернет–голосування, в останні дні ледь–ледь виборола восьме місце. Знайти відповідь на такі «чудеса» у фіналі «УМ» спробувала в ініціатора акції, народного депутата Миколи Томенка. На його переконання, статус фіналіста, а не переможця, теж дає багато. Адже за результатами конкурсу буде видано туристичні буклети про природні чудеса України. Ці путівники будуть перекладені різними мовами й безкоштовно розповсюджуватимуться серед іноземних туристів в аеропортах та готелях. Мовляв, унікальним природним об’єк­там потрібне не стільки місце на сторінках буклета, а більша кількість відвідувачів та увага держави.

«Щодо Оптимістичної печери скажу так: була готовність експертів голосувати за неї, але геологічна служба й Тернопільська облдержадміністрація дали нам інформацію про її стан, і виявилося, що нині там немає умов для туризму, — пояснює Микола Томенко. — Наразі геологічна служба навіть обмежила коло відвідувачів Оптимістичної, тож потрапити туди можуть виключно спелеологи. Туристів просто не пустять. Дай Бог, щоб за кілька років там усе облаштували і відновили туристичний потік».

За словами організаторів акції, поступово українським чудом стає і Севастополь. «Минулого року одним із семи чудес України став Херсонес, нині спецномінацію отримала Балаклавська бухта з мисами Айя та Фіолент, — зазначає пан Томенко. — Думаю, що позиціонування Балаклави в переліку українських див уже є чіткою ідентифікацією до України, а не до «слави російських моряків». Хоча Балаклава й не стала переможцем конкурсу, але позиція експертів щодо спеціальної відзнаки, яку бухта отримала, була українською. Бо багато хто пропонував відзначити від Криму той же Карадаг».