Гроші хороші. Руки чіпкі?

08.08.2008
Гроші хороші. Руки чіпкі?

Чи насправді швидко і повністю отримають компенсацію ті українці, оселі яких перетворилися на ось такі руїни? (Фото УНІАН.)

На допомогу постраждалим від повені на Західній Україні та ліквідацію наслідків стихійного лиха держава виділила безпрецедентно великі кошти — 5,5 мільярда гривень. З них Івано–Франківська область отримала 949 млн. 270 тисяч гривень, Чернівецька — 521 млн. 200 тисяч, Львівська — 252 млн. 500 тисяч, Тернопільська — 96,9 млн., Вінницька — 49 млн. 850 тисяч і Закарпатська — 26 млн. 600 тисяч. Гроші давали областям адресно і розподіляти їх мали на рівні облдержадміністрацій. Одразу традиційне для українських реалій запитання: а де гарантія, що ці гроші не розкрадуть? Безпрецедентно великі кошти — безпрецедентно великі «відкати»?

 

Шлях компенсації до народу

Людям, які втратили домівку чи майно, уряд збільшив компенсації до відповідно 50 000 гривень — тим, хто повністю втратив житло, 15 тисяч — тим, чия домівка потребує капремонту, 5 тисяч — для тих, у кого незначні пошкодження осель, але суттєві пошкодження майна. Ці гроші розподіляють райдержадміністрації за актами про втрату чи пошко­дження майна, які складають комісії депутатів сільських рад.

«Безумовно, є міліція, прокуратура, СБУ, контрольно–ревізійне управління, — каже міністр із питань надзвичайних ситуацій Володимир Шандра. — У нас маса різних інспекцій, які можуть працювати, але чомусь не працюють». Насправді районні комісії, які складаються зі згаданих міністром органів та інспекцій, перевіряють правильність і достовірність актів про втрату майна. Через це виплата компенсацій уповільнюється.

«Не всі акти на даний момент здані, а багато з них ще уточнюються, тому наразі виплати компенсацій відбуваються лише частково», — розповів «УМ» Василь Тимчук, заступник голови Верховинської районної ради (Івано–Франківщина). Тим же, хто встиг отримати компенсації у попередньому розмірі (5; 2,5 чи 1 тисячу), доплачуватимуть решту, каже пан Тимчук. У таких гірських районах, як Верховинський, складання актів і опис пошко­джень утруднені й природно. «Щоб їх складати, нам доводиться щодня ходити 15–20 кілометрів пішки, бо транспорту немає», — каже Микола Хімчак, голова сіл Бистрець і Берестечко. Акти по своїх селах він заніс лише вчора, відповідно, в його селах ніхто ще не отримував компенсацій. Натомість у Верховинській райдержадміністрації відмовилися надати «УМ» інформацію, скільки людей вже отримали відшкодування. Цього разу мешканці Верховинського району отримали компенсації лише через масштаби катастрофи. «У моїх двох селах повністю не зруйновано жодного будинку, по першій категорії немає нікого, — каже пан Хімчак. — А коли в січні цього року буревій позривав нам на хатах дахи і повідносив їх на 50 метрів, ніхто нам не виплатив і копійки».

Однак проблеми можуть виникнути і в тих, чия забрана водою хата не була зареєстрована в районних бюро технічної інвентаризації (БТІ). Тут підходи теж різняться. Голова Івано–Франківської обласної державної адміністрації Микола Палійчук запевняє, що таким людям дозволять зареєструвати своє житло «екстерном»: «Значна частина приватних будинків, зруйнованих стихією, не була зареєстрована в БТІ. І для того, щоб люди якомога швидше отримали компенсацію, місцева влада забезпечить виготовлення технічної документації на такі будинки протягом одного дня». Натомість перший заступник Вінницької ОДА Валерій Коровій заявив, що «ті будинки, які самовільно почав хтось будувати, ніяких законних підстав на компенсації просто не мають».

Але й на кошти, які виділяють, побудувати хату складно. Люди скаржаться, що, коли доводиться зводити будівлю «з нуля», 50 тисяч гривень вистачить лише на фундамент і стіни. Тим часом уряд знає, які будинки можна збудувати на такі гроші, а на місцях їх скоро «роздаватимуть»: «Постраждалим першої категорії ми будемо пропонувати 50 тисяч гривень, або збудувати за ці гроші будинок площею 63 квадратних метри. Це будуть однотипні будинки», — каже заступник голови Верховинської райради Василь Тимчук.

Кабмін запевняє, що навіть 50 тисяч — не остаточне відшкодування, а лише «авансове», проте коли буде решта — незрозуміло. «Бютівець» Сергій Терьохін пояснює: «Аванс — це гроші для першочергових витрат. Після того як ці гроші будуть роздані, місцева влада проведе роботу щодо оцінки загубленого майна. За її підсумками буде видана сума компенсації з вирахуванням авансу. Коли повністю проведуть виплату компенсацій, зараз сказати складно».

«Зіркова» допомога

Поки держава тільки–но розпочала грошові виплати постраждалим від повені, українські меценати, такі як Рінат Ахметов, Віктор Пінчук, «зірки» брати Клички, Софія Ротару, Руслана, не шкодують коштів на добру справу. Вже близько тижня над Карпатами не стихає шум гвинтокрилів — це чергова тонна «гуманітарки» та продуктів прямує у забуті Богом та рятувальниками села, дістатись до яких можна лише небом.

«Ми намагаємось оперативно і першочергово «закрити» ті напрямки, які потребують допомоги і де держава наразі не задіяла свою поміч, — розповів «УМ» Роман Зінченко, медіа–координатор Комітету підтримки постраждалих від повені під гаслом «Карпати. Повінь. SOS. 2008» (створений на базі благодійних фондів Руслани Лижичко та Віталія Кличка). — Тут дуже мало ступала нога рятувальника. Це віддалені села з поганими дорогами, такі як Довге, Побережжя Тисменицького району, Нижнів Тлумацького району». За словами Романа, позавчора команда Руслани змогла розвезти близько 15 тонн гуманітарної допомоги. «Віталій Кличко особисто очолював цей процес», — додає Зінченко. Сьогодні ж головним завданням зіркової команди є забезпечення людей питною водою і допомога з дезінфекцією криниць. «Ми закупили вантаж таблеток для дезінфекції криниць, але ми їх не можемо використати, — розповідає Роман Зінченко. — Навколо криниць у радусі кілометра — море брудної води». Зараз «гуманітарка» Руслани прямує і в Чернівецьку область.

А у Фонді Ріната Ахметова головною активісткою в постраждалих регіонах стала менеджер освітніх програм Світлана Панюшкіна. «У мене не було часу розказати їй, як та що... Єдине, що я встигла зробити, — передати список продуктів, які потрібні постраждалим, — пише у своєму інтернет–блозі Руслана. — Фонд Ахметова миттєво відреагував — Світланка за півдня провела всі платежі, пройшла всю бюрократію і вже 31 числа була в «обоймі».

«Спочатку я почала зв’язуватись з обласними адміністраціями. На жаль, тоді вони не могли мені надати оперативну інформацію, куди я могла б виїжджати з допомогою, вони займались організацією візиту Тимошенко, — розповіла «УМ» сама Світлана Па­нюшкіна. — Тоді зателефонувала Руслані, в неї була найбільш оперативна інформація. Во­на повідомила, що на той момент Івано–Франківська область — най­більше постраждала». В Івано–Франківську Світлана за сприяння Червоного Хреста закупила 60 тонн вантажу. «Ми першого дня купили сім тисяч продуктових наборів, кожен з яких важив 12—13 кілограмів. Це олія, кілограм цукру, солі, рису, три упаковки вермішелі, три банки консервів, півтора літра води мінеральної, хліб, — перераховує Світлана. — Потім, докупивши ще товар, я з фурами попрямувала у Верховинський район. Тут ми блукали вночі. Все ж добрались до пукнту призначення, зв’язались з людиною, яка відповідає за військово–авіаційну техніку, і вже 31 липня о восьмій ранку нам надали два гелікоптери. Я взяла карту і разом із військовими малювала план сіл, які ми повинні відвідати. Отак за день ми робили від 8 до 12 рейсів у різні села».

Та, за словами Світлани, їм перешкоджали погодні умови: «В останній день, коли ми літали, в неділю, в Косівському районі розбився вертоліт. Згодом нам сказали, що ми тоді дуже ризикували життям». Також працівники фонду забирали з зони лиха людей, які потребували оперативної допомоги. Адже добратись до най­ближчої районної лікарні люди не могли, — замість доріг залишилась прірва. «Окрім продуктів, ми туди направили дві одиниці техніки, які займаються відбудовою доріг, — каже Світлана Панюшкіна. — Кошти, за які ми здійснюємо допомогу, — суто з Фонду Ріната Ахметова. Загалом сьогодні ми направили понад півмільйона гривень на ліквідацію наслідків повені».

  • Як сніг на голову!..

    Таких страшних снігопадів о цiй порi року в Україні не було більш як століття, звітує директор «Укргідрометцентру» Микола Кульбіда. У середньому по країні випало за день 40—50 мм опадів. Можливо, надзвичайність ситуації є певною мірою виправданням тієї розгубленості, яку продемонструвала влада, і насамперед у Києві. Дивно, хоч рясних снігопадів синоптики не обіцяють у найближчі дні, але столичний голова міськдержадміністрації Олександр Попов позавчора оголосив, що надзвичайний стан продовжено до п’ятниці. Це означає тільки одне: комунальних ресурсів у Києва вкрай мало, а ще менше — організаційних здiбностей грамотно керувати ними і тими додатковими технічними засобами, які «позичили» на час негоди у Міністерства оборони та Держслужби з надзвичайних ситуацій. Негода підмочила репутацію столичного очільника (втім, якщо вибори мера таки не відбудуться найближчого літа, то про це буде забуто).

    Постає низка запитань і до «Укргідрометцентру», який прогнозував силу опадів удвічі меншу, ніж випало насправді. Утім як би там не було, але на тлі інших регіонів, зокрема західних областей країни, які вже «призвичаїлися» до боротьби з березневими заметами, Київ виглядає просто–таки ганебно.

    Тим часом снігопади припинилися — дають можливість рятувальникам працювати в уже не настільки екстремальних умовах. За даними Держслужби з надзвичайних ситуацій, станом на вчора загалом по країні було розчищено всі дороги державного та обласного значення, поновлено подачу електроенергії у більшість iз близько 600 «відрізаних від світла» населених пунктів. До вчора без електрики залишалося ще 161 село.

    Стихія зіпсувала канікули дітям, адже тільки «на підступах» до Києва рятувальники визволили зі снігового полону п’ять автобусів зі школярами, які їхали до столиці на екскурсію, але, звісно, змушені були повернути додому. Наприклад, два такі автобуси стояли в корці на Житомирській трасі понад 12 годин!

    Сніговії зіпсували і ЗНО майбутнім випускникам. У Міносвіти заспокоюють: учням, які через негоду не змогли дістатися до пунктів пробного тестування, буде виділено інший день. У міністерстві кажуть, що регіональні центри оцінювання якості освіти зв’яжуться з кожним зареєстрованим учасником особисто та повідомлять, коли і де він зможе пройти пробне ЗНО. >>

  • Білий апокаліпсис

    У вихiднi Київ став справжнісінькою декорацією постапокаліптичного фільму. Тут менш ніж за добу випала місячна з лишком кількість опадів. За повідомленнями «Гідрометцентру», такого сніговію не було вже століття. І якщо столична влада не виявила розторопності в боротьбі з попередніми снігопадами, то цей — рекорд століття — вона зустріла, здається, цілковитою бездіяльністю. >>

  • Коли все це розтане...

    Маси снігу, які «осіли» в Україні, швидко не розтануть, заспокоює директор «Укргідрометцентру» Микола Кульбіда. До речі, завдяки такій великій кількості снігу потепління не буде таким відчутним. Стабільне тепло, за прогнозами синоптиків, прийде лише у першій п’ятиденці квітня. А «покращення» наставатиме з 30 березня. «Температура більш–менш суттєво підвищуватиметься, але ми не чекаємо стрімкого зростання температури, — каже пан Кульбіда. — Все–таки це буде повільний процес». >>

  • Лелеки ще принесуть щастя

    «Необізнані» зі штормовими попере­дженнями рятувальників, лелеки повернулися з теплих країв на Прикарпаття, керуючись століттями апробованим графіком, i несподівано для себе опинилися в епіцентрі негоди. На щастя, люди не кинули птахів напризволяще. >>

  • «Небезпека лише додала мені сил»

    Іменний годинник, великий торт у формі футбольного м’яча та почесну грамоту особисто вручив чотирнадцятирічному підлітку з села Токарівка начальник управління МНС у Херсонській області Віталій Кропивницький. Його тезка, дев’ятикласник Віталій Коломієць, ризикуючи життям, зумів витягти з палаючого будинку чотирьох людей: 83–річну бабусю, дво– та трирічного полемінників, а також допоміг вийти 21–річній сестрі. Тепер Віталика номінують на звання «Герой–рятівник року». >>

  • «Нас крутило, немов у м’ясорубці»

    Як повідомили iнтернет–джерела, приблизно опівночі з 31 серпня на 1 вересня під Дніпродзержинськом сталася страшна аварія, внаслідок якої мікроавтобус із людьми тричі перевернувся. Двоє пасажирок загинули.

    Проте, як вдалося з’ясувати автору цих рядків, все сталося не зовсім так. І насамперед — місце аварії «під Дніпродзержинськом» не можна назвати навіть з натяжкою. Біда сталася на шляху з міста Прометея — під віадуком автомагістралі Кривий Ріг — Дніпропетровськ, на яку «Мерседес–спринтер» мав вирулювати, здійснивши лівий поворот. Однак авто у поворот не вписалося і покотилося шкереберть, тричі перевернувшись. >>