Вибуховий «марксизм»

Свого часу, ще в 70–ті роки минулого століття, у вугільному підземеллі Єнакієвого стався чи не найпотужніший у цих місцях вибух — ядерний. Утім тоді до небувалого експерименту на шахті «Юнком», завдяки якому сподівалися «вигнати» метан із вугільних пластів на поверхню, готувалися довго. Задля безпеки вивели на–гора не тільки шахтарів, а й тимчасово евакуювали з небезпечної зони місцевих жителів. А ось теперішній підземний вибух на тутешній шахті прогримів несподівано для всіх. Його сила була такою, що вибухова хвиля зруйнувала обидва шахтні стволи, пошкодила наземні споруди і вибила шибки вікон в адмінбудинку. Вогонь шугонув стволом із кілометрової глибини догори і зачепив п’ятьох працівників на поверхні. А над аварійним копром «на Карла», як кажуть місцеві жителі, у небо здійнялася хмарюка чорного диму, яка дещо нагадувала «гриб» від ядерного вибуху.

«Далі ходу немає...»

Шахта імені Карла Маркса ДП «Орджонікідзевугілля» — одна з найстаріших не тільки в Єнакієвому, а й в усьому Донбасі. Ось уже понад 110 років тут на кілометровій глибині видобувають цінне коксівне вугілля з так званих крутопадаючих пластів, які дуже небезпечні через раптові викиди вугілля, породи та метану. Зрештою, не раз і не два підземелля шахти демонструвало свій лихий норов. Та й безпосередньо «людський» ствол теж ставав місцем НП. Добрий десяток років тому четверо гірників загинули після того, як на кліть із людьми в обледенілому стволі впала брила криги. У цей же ствол не так давно стрибнув один із доведених до відчаю шахтарів. А зовсім недавно тут обірвалася порожня кліть, і гірники тривалий час не могли виїхати на поверхню. І ось чергова аварія, після якої ствол взагалі виявився в такому стані, коли не можна через нього ні піднятися нагору, ні пробитися з поверхні до людей, які залишилися під землею.

Потужний підземний вибух на кілометровій глибині шахти імені Карла Маркса прогримів у неділю о п’ятій ранку. Під землею в цей час перебували 37 шахтарів, які опинилися відрізаними від поверхні — вибухова хвиля пошкодила відразу обидва стволи. А вогонь, подолавши кілометрову відстань, дістався до поверхні. П’ятеро працівників підприємства, які забезпечували транспортування людей і вантажу в шахту, отримали пошкодження. 47–річна «рукоятниця» та двоє електрослюсарів із важкими опіками та переломами госпіталізовані до опікового центру Донецького інституту невідкладної та відновлювальної хірургії імені В. Гусака.

Перегодя з’явилося впевнене твердження, що на момент аварії вуглевидобувні та прохідницькі роботи в шахті не велися. «Ці роботи було призупинено за результатами перевірок стану техніки безпеки, — повідомила «УМ» керівник прес–служби територіального управління Держгірпромнагляду Марина Нікітіна. — Люди, які там перебували, займалися підтримкою життєдіяльності шахти».

Проте навіть їх спуск під землю, як засвідчили наступні події, супроводжувався великим ризиком. Тепер уже відомо: відповідні прилади зафіксували збільшення рівня загазованості на аварійному горизонті близько пів на п’яту ранку. За цих умов шахтарі залишили свої робочі місця і стали збиратися поблизу ствола, аби якнайшвидше залишити копальню. Втім зробити цього, на жаль, не встигли.

Величезну силу вибуху, найпотужнішого за всю історію тутешніх шахт, фахівці пояснюють тим, що, окрім метану, схоже, був задіяний і вугільний пил. «Що спровокувало вибух, поки сказати важко, але ми намагаємося з’ясувати причину, — зізнався журналістам міністр Мінвуглепрому Віктор Полтавець, який оперативно прибув на місце аварії. — Зараз аварійні бригади ведуть роботи, аби полагодити бодай один зі стволів. Лише після цього, нарешті, з’явиться можливість опуститися під землю, щоб провести пошуково–рятувальні роботи».

Під час першої спроби гірничорятувальникам вдалося опустити обладнання лише на шістсотметрову глибину. «До 600 метрів доїхали, а далі ходу немає — все завалено», — розповів «УМ» прохідник шахти Едуард Матяшев.

Видобували чи ремонтували?

Водночас на шахті почали працювати експертна та урядова комісії, які намагаються з’ясувати причини трагедії. Урядову комісію очолив перший віце–прем’єр–міністр Олександр Турчинов, який у неділю прибув на шахту імені Карла Маркса. Ще напередодні поїздки на Донеччину, він висловив попередні наміри щодо подальшої долі вибухонебезпечного підприємства: «Більш точні висновки буде зроблено на місці, але вже зараз можна сказати, що навряд ця шахта надалі працюватиме...».

Оцінивши ситуацію безпосередньо на місці, Турчинов свій перший підхід до преси неспроста розпочав словами: «Ситуація складна... Ще в п’ятницю Держгірпромнагляд своїм приписом заборонив ведення робіт через загазованість, — підтвердив перший віце–прем’єр поширене в керівних кабінетах твердження. — У ніч на неділю під землею працювала тільки зміна технічних робітників, які виконували ремонтні роботи».

А ось журналісти, які вже встигли поспілкуватися з гірниками шахти та членами їхніх родин, відразу поставили під сумнів інформацію про призупинення вуглевидобутку на шахті. Приміром, більшість із тих єнакієвців, з ким вдалося поспілкуватися на шахтному подвір’ї, переконували, що вугілля «на Карла» тієї ночі таки видобували. «Це нереально, щоб одразу 37 осіб займалися винятково ремонтом, — доводив один із гірників, який назвався Віталієм. — Поза всіляким сумнівом, там рубали вугілля. А один із його колег навіть назвав точну кількість видобутого в третю зміну (вона передувала фатальній четвертій) палива — 36 вагонеток.

Проте Олександр Турчинов поки вперто посилався на інформацію адміністрації шахти про призупинення вуглевидобутку. Щоправда, таки додав, що слідчі прокуратури (за фактом підземного вибуху порушено кримінальну справу. — Авт.) зараз ретельно перевіряють усі свідчення про ймовірне нехтування заборони вести вуглевидобуток, проте щось конкретніше стане відомо дещо пізніше.

До речі, наступний факт на цю ж тему. Коли вже після шостої вечора до згорьованих родичів гірників, заблокованих у аварійному підземеллі, вийшов директор шахти Олександр Лучкай, на нього відразу посипалися емоційні звинувачення. Людей обурила не тільки відсутність повідомлень про долю своїх рідних, а ще й інформація, яку вже встигли озвучити телеканали — припинення вуглевидобутку, який, на думку присутніх, тут вели майже до самісінького вибуху.

Пошуко–рятувальні роботи на шахті імені Карла Маркса тривають цілодобово. Гірничорятувальники, бійці тутешнього управління МНС та працівники шахти й уночі розчищали завали в стволах і не припиняли спроб дістатися до потерпілих. Зусилля увінчалися певним успіхом близько четвертої ранку, тобто майже через добу після вибуху, на поверхню вдалося підняти двох живих шахтарів, які перебували на горизонті 750 метрів. Іван Коваль, який працював на складі вибухових речовин, та майстер–підривник Микола Вітенко виїхали на–гора без суттєвих ушкоджень, однак тепер перебувають під наглядом лікарів. На жаль, ще одного гірника виявили вже без ознак життя.

Спроби пробитися до решти потерпілих тривають. Адже, як запевнив у понеділок вранці очільник Мінвуглепро­му Вік­тор Полтавець, гірничорятувальникам вдалося встановити голосовий зв’язок з приблизно 26 уцілілими шахтарями, які опинилися на горизонтах 800 і 1000 метрів. Є сподівання, що вдасться натрапити на вцілілих і глибше. Саме туди й намагаються потрапити гірничорятувальники вже не тільки через вантажний та «людський», а й вентиляційний стволи. На момент підготовки газети до друку рятувальники підняли шістьох бранців підземелля, один з яких перебуває у важкому стані. Сам підйом потребує чимало часу. Як зауважив Турчинов, цей процес буде тривалим, оскільки за раз можна підняти не більше двох осіб. Учора еменесники також намагалися увести в дію агрегат на одному з копрів, завдяки якому виведення людей на поверхню мало б значно пришвидшитися.

РЕАКЦІЯ

Учора для з’ясування обставин вибуху на шахті імені Карла Маркса на Донеччину зі столиці відбула група співробітників Генпрокуратури на чолі з Олександром Медведьком. А Кабінет Міністрів дав доручення Мінвуглепрому розробити комплекс заходів для запобігання виникнення аварій на глибоких копальнях. Юлія Тимошенко доручила скласти повний перелік шахт, роботи в яких ведуться на глибині понад кілометр, і визначити кількість працюючих на них людей, щоб ухвалити рішення стосовно подальшого режиму експлуатації цих шахт. Окрім цього, уряд виділив 15 мільйонів гривень для ліквідації наслідків вибуху в Єнакієвому.

Водночас Президент України Віктор Ющенко висловив занепокоєння безвідповідальною позицією Кабміну щодо розробки Стратегії розвитку вугільної галузі для запобігання аварій на шахтах. «Главу держави непокоїть безвідповідальна позиція уряду в цьому питанні, оскільки стан вугільної галузі дедалі погіршується, а професія шахтаря стає смертельно небезпечною», — цитує Президента його прес–секретар Ірина Ваннікова.