Їдучи до Львова, сподівалася на локальніше свято, ніж те, яке впродовж багатьох років звикла бачити у вересні. Проте кількість акцій і заходів так званого «Дитячого форуму» приголомшила і вразила. Якщо дорослий Форум починається з неквапливої реєстрації, лінькуватих кавувань зі знайомими письменниками та прогулянкою у сутеринах натовпу між книжковими стендами, то дитячий Форум мене просто з потяга кинув на прес–конференцію, відразу після неї — на відкриття. А далі я вже не мала змоги схаменутися, силкуючись зачепити бодай дещицю заходів.