В’ячеслав Кириленко: Дискусії мають лише зміцнювати коаліцію

28.03.2008
В’ячеслав Кириленко: Дискусії мають лише зміцнювати коаліцію

(Укрінформ)

В’ячеслав Кириленко, коментуючи слова Олександра Омельченка про те, що на виборах нового мера столиці його, Кириленкова, кандидатура була б найбільш оптимальною, відповідає: «Ні, я балотуватися не збираюся». Лідер фракції «НУНС» обіцяє, що «Наша Україна» визначиться із кандидатом у мери Києва наступного тижня. Кириленко дає зрозуміти, що таким претендентом від демократів мав би стати Віталій Кличко — політик із найвищим рівнем довіри серед киян. Також голова НСНУ виступає за створення широкого блоку на виборах до Київради — за участю «Нашої України», «Народної самооборони» та Блоку Кличка.

 

«Створювати додаткові партії замість об’єднуватися в одну — непродуктивно»

— В’ячеславе Анатолійовичу, останнім часом ви інтенсивно їздите по регіонах, зустрічаєтеся з партійцями. Про що йдеться на тих зустрічах? Чи пов’язані вони з підсумками останньої політради «Народного союзу «Наша Україна»?

— Це планові поїздки. Я зустрічаюся з партійцями, які є членами фракцій у місцевих радах, керівниками обласних і районних організацій, працюють у виконавчих структурах, — тобто людьми, які пропагують наші цінності на місцях. Ми обмінюємося думками. Я почав ці поїздки задовго до політради 1 березня. Це не пов’язані між собою речі. Розмова головним чином відбувається навколо діяльності фракції та коаліції, роботи уряду, втілення платформи Президента України. Усі питання, які стосувалися внутріпартійної дискусії, вирішені 1 березня. У нас відбулася важлива розмова. Зараз партійці переймаються іншими питаннями.

— На засіданні політради також обговорювали перспективу створення єдиної партії на базі блоку «Наша Україна — Народна самооборона». Було встановлено крайній термін для об’єднання — два місяці. Один уже майже минув. Які здобутки в цій справі?

— Ні, ми домовилися трохи про інше. Ми ухвалили рішення, що керівники всіх дев’яти партій, які входять до «НУНС», внесуть на розгляд Верховної Ради проект змін до закону про політичні партії. Цей проект дозволяє на рівноправних засадах провести об’єднавчий процес. Така процедура влаштовує всіх. Цей законопроект внесений за особистими підписами керівників дев’яти партій. Він уже пройшов профільний комітет.

— Чи отримав цей проект підтримку в комітеті ВР?

— Проект отримав у комітеті велику підтримку. Минулої п’ятниці він уже стояв у порядку денному Верховної Ради. Я думаю, що ми його прийняли б, якби «регіонали» не заблокували трибуну.

Уже після того, як ми ухвалимо закон і його підпише Президент, вмикається термін — два місяці для створення єдиної партії. Інша річ, що я далекий від нестримного оптимізму з цього приводу...

— Узагалі на тему об’єднання?

— Так. Цей процес не буде таким простим. Шістнадцять років уже відбуваються спроби об’єднання національно–демократичних сил. Ми підійшли дуже близько до того, щоб процес єднання завершився результативно. Але на цьому шляху можуть бути несподіванки. Хтось в останній момент передумає — може таке бути? Може.

Партія «Наша Україна» була ініціатором і локомотивом єднання, і ми продовжуємо стояти на цій позиції. Як голова фракції та голова партії я докладу всіх зусиль, аби було створено єдину партію. Але це залежить далеко не тільки від нас.

— Як ви оцінюєте заяви Юрія Луценка, який анонсує трансформацію «Народної самооборони» в партію? Або заяви тих, хто виходить із НСНУ й говорить про участь у творенні нового пропрезидентського проекту?

— На мою думку, іти шляхом створення додаткових партій замість того, щоб об’єднатися в одну, — не продуктивно.

— На якій стадії перебуває процес створення єдиної партії?

— Уже напрацьований проект статуту, майже готовий проект програми.

— Ці документи погоджені з іншими представниками блоку?

— Звичайно. Всі партії делегували своїх експертів для напрацювання цих документів.

Але я хочу сказати ще й наступне. Це питання, безумовно, хвилює наших прихильників, однак більше це турбує тих людей, які є членами партій. А головне завдання, яке ставилося людьми перед нами, — це чітке дотримання декларованих принципів, утворення коаліції демократичних сил і, зусиллями коаліції, — зміна країни. Аби вона стала на колію демократії, ринкової економіки та європейського вибору. Саме це — головні питання, відповіді на які від нас вимагають виборці, а не лише створення єдиної партії.

— А що буде, якщо згоду створити єдину партію дадуть через два місяці, скажімо, тільки три партії? Чи буде сенс створювати таку партію?

— Якщо хтось із цих дев’яти партій почне відмовлятися, значить, це буде їхнє рішення, і вони даватимуть пояснення виборцям.

«Я зроблю все, щоб ті депутати, які працювали з Черновецьким, не потрапили до київського списку «нашоукраїнців»

— В’ячеславе Анатолійовичу, хто має стати кандидатом у мери від демократичних сил?

— Я закликаю всіх своїх колег до визначення єдиного кандидата. «Парад кандидатів» не сприяє перемозі демократичних сил. Дехто поводиться так, ніби він уже здолав Черновецького. Насправді це не так. Демократичні сили мусять продемонструвати єдність, утворити якомога згуртованіший список на виборах до міської ради і назвати прізвище спільного кандидата в мери.

Я виступаю за те, щоб на вибори в Київраду йшов спільний список «Нашої України—Народної самооборони» та Блоку Віталія Кличка. Очевидно, БЮТ піде власним списком. Тобто на вибори має йти два демократичні блоки.

Якщо сили демократів будуть розпорошені, це гратиме на користь Блоку Черновецького та «регіоналам». Тому я закликаю всіх політиків до відповідальності. «Наша Україна» готова до компромісів. Наступного дня після того, як було ухвалено рішення про вибори в Києві, ми зібрали президію партії і закликали інші сили до співпраці: висування єдиного кандидата та формування широкого списку.

— Попереднього разу в Київраду було обрано доволі дивний список «Нашої України». Частина депутатів перейшла у фракцію Блоку Черновецького, ще частина раз по раз голосувала в один голос із мерською більшістю. Чи планує головний офіс «НУ» ретельніше підійти до формування списків на місцевому рівні і вплинути на міські партійні організації, аби вони не включали до списку нестійких людей?

— Відзначу, що до формування будь–яких списків у 2006 році я не причетний. Тому що тоді я взагалі був позапартійним. А щодо 2008 року, то я зроблю все, аби жоден теперішній депутат, до якого є претензії щодо співпраці з Черновецьким у сумнівних справах, більше не потрапив до нашого списку.

— Питання щодо єдиного кандидата в мери. Який підхід має бути визначальним при виборі? Чи згодні ви з думкою, що від демократів має балотуватися представник тієї сили, котра має в Києві найвищий рейтинг?

— Це спрощений підхід. І він може зіграти з нами злий жарт. Єдиною кандидатурою від демократичних сил мусить бути той політик, який має найвищий рейтинг серед претендентів на цю посаду. Я виступаю за проведення опитувань з цього приводу. Всі відповідальні політичні сили повинні погодитися з результатами цих опитувань. А якщо всі повисувають своїх кандидатів — то, значить, усі будуть нести відповідальність за провал на виборах київського міського голови.

— За останніми даними, найвищий рейтинг має Віталій Кличко. Ви про нього говорите?

— Ми оприлюднимо свою позицію наступного тижня.

— Чи підтримує «Наша Україна» пропозицію встановити систему виборів київського мера у два тури?

— Безумовно. І не тільки київського, а й у всіх міських голів. Бо, як показує досвід 2006 року, у багатьох містах до влади прийшли випадкові люди з низькою підтримкою місцевих громад.

«Проблемні питання мають гуртувати коаліцію, а не розколювати»

— Кілька днів тому уряд відзначив сто днів діяльності. Як ви оцінюєте здобутки Кабміну Тимошенко? Наскільки справдились ваші сподівання?

— Мені треба працювати, а не сподіватися. Як голова фракції я працюю над тим, щоб була реалізована коаліційна угода. Люди оцінять, вдалося це чи ні.

Зараз ми йдемо чітко за угодою. Було 12 першочергових законопроектів. Частину ми вже проголосували: наприклад, почали конституційний процес скасування депутатської недоторканності, в першому читанні ухвалили законопроект про Кабінет Міністрів, ратифікували статут ГУАМ. Залишається ще кілька законопроектів, зокрема, про Національну гвардію, про скасування депутатських пільг. Але це, так би мовити, оперативна частина угоди. Тепер треба братися до законопроектів, які призведуть до структурних змін в економіці, підприємницькому секторі, соціальній сфері, місцевому самоврядуванні, судовій системі. І я хотів би бачити саме таку роботу уряду: працювати не тільки над «пожежними» питаннями або резонансними соціальними ініціативами, а й над проведенням структурних реформ.

При цьому багато законопроектів будуть конфліктними: ітимуть гострі дискусії під час обговорення Податкового кодексу, ринку землі, приватизації стратегічних об’єктів. Це буде наступним випробовуванням для уряду та коаліції.

Робити вигляд, що «НУНС» і БЮТ є двома тотожними силами, не доводиться. Ми різні, і це очевидно. Водночас будь–яка наша дискусія з професійних питань не повинна мати наслідком якісь негативні емоції. Розгляд таких питань мусить зміцнювати коаліцію, а не розколювати. Хоча дехто на цей розкол тільки і сподівається.

— Ви згадали про скасування недоторканності. За відповідний законопроект проголосувало 226 депутатів, натомість для ухвалення в остаточному читанні треба 300 голосів. Як ви гадаєте, чи вистачить голосів на наступній сесії? І чи варто було починати цей процес, якщо нема гарантованих 300 «за»?

— Ми будемо закликати фракції меншості до відповідальності. Бо якщо ви зазирнете у їхні виборчі програми, то побачите, що всі вони виступали за скасування депутатської недоторканності. Тому я не розумію, чому Партія регіонів, комуністи і, на жаль, Блок Литвина не дали жодного голосу за її скасування.

— Вони бачать недоторканність дещо ширше: заодно хочуть обмежити імунітет Президента.

— Насправді альтернативний проект Лавриновича та Януковича зберігав недоторканність депутата. Він залишав ключову фразу 80–ї статті Конституції: «Народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність». Вводилося тільки поняття, що депутат не може бути заарештований чи затриманий до обвинувального висновку суду. А ви спитайте у будь–якого громадянина, чи вірить він в обвинувальний висновок народному депутатові з нашими судами? Ініціативи «регіоналів» — це профанація ідеї, аби відволікти увагу суспільства від головної теми — скасування власне депутатської недоторканності.

«Нову Конституцію треба ухвалювати на референдумі»

— Якщо ми вже заговорили про зміни до Основного закону, то як ви ставитеся до перспективи прийняти нову Конституцію на референдумі? У 2003 році, коли Кучма заявляв про можливість ухвалення нової Конституції на плебісциті, опозиційна «Наша Україна» критикувала його ініціативу як недемократичну.

— Згідно з законодавством і рішенням Конституційного Суду від 5 жовтня 2005 року, на референдум можна винести нову Конституцію. Але перед цим велику роботу проведе національна Конституційна рада, яку утворив Президент. До неї увійшли представники всіх парламентських сил, експерти. Шкода, що з цієї ради вийшли «регіонали», бо саме там відбудеться головна дискусія. А потім своє слово скаже народ.

Щодо парламенту, то він може ухвалювати «точкові» зміни до Конституції. Наприклад, про скасування недоторканності. Ми побачили, що навіть питання, яке нібито підтримують усі політичні сили, набрало 226 голосів, а 300 — під питанням. А що вже казати про інші зміни, про повноваження органів влади? Якщо ми дійсно хочемо навести лад у країні та змінити Конституцію, треба виходити на нову редакцію і виносити її на референдум. Усі інші підходи — це спосіб не вирішити проблему, а «заговорити».

— Тобто ви допускаєте, що нова Конституція може пройти і повз парламент?

— Звичайно. «Наша Україна» ухвалила відповідне рішення: про те, що нову редакцію Конституції необхідно ухвалити на всенародному референдумі.

 

ПАРЛАМЕНТ
«У вівторок Рада запрацює»

— В’ячеславе Анатолійовичу, у вікторок має початися новий пленарний тиждень Верховної Ради. Останнє засідання парламенту завершилося тим, що «регіонали» заблокували трибуну через питання невиведення українців із Косова. Як ви гадаєте, чи вдасться зняти блокаду? На які компроміси згодна піти коаліція?

— Питання Косова не передбачає компромісів, а лише відповідальний підхід і з боку коаліції, і з боку опозиції. Як на мене, після тижневих дискусій усі зійшлися на тому, що командування ООН і наші силові структури повинні зробити висновки з трагедії, яка сталася в Мітровіці, і унеможливити її повторення. Мені здається, що навіть опозиція далека від думки, що миротворчий контингент треба відкликати назад. Українці отримують дуже високі оцінки від міжнародної спільноти. Наші хлопці несуть мир на Балкани.

Інша річ, що опозиція наступного тижня знову може «воювати» проти НАТО. Бо буде візит президента США, саміт НАТО в Бухаресті, перспектива отримання Україною ПДЧ. Отут можуть використовуватися будь–які приводи, щоб дестабілізувати ситуацію в парламенті. Але цей підхід уже не має підтримки навіть серед прихильників Партії регіонів.

 

ПАРТАКТИВ

Депутати–вихідці з «НУНС» створили партію під назвою «Єдиний центр». З’їзд відбувся вчора, головою «ЄЦ» обраний близький до Віктора Балоги нардеп від «НУНС» Ігор Кріль. До складу президії партії увійшли також народні депутати Оксана Білозір, Олеся Оробець, Михайло Полянчич, Віктор Тополов, голова Херсонської облдержадміністрації Борис Сіленков.