Космічна нерухомість

18.01.2008
Космічна нерухомість

Малюнок Володимира СОЛОНЬКА.

Якщо раніше іменем коханої людини називали зірки, то тепер кавалер купує дамі серця ділянку на Місяці. На Марсі? Теж не проблема! «Це найкращий подарунок для близьких, найоригінальніший», — переконують у «Місячному посольстві», єдиній в Україні установі, яка займається продажем космічних ділянок. 40 гектарів на Місяці коштують усього 900 гривень.

 

«Здебільшого українці купують землю саме на Місяці, — розповідає «УМ» голова «Місячного посольства» Сергій Земляков. — Адже ця планета найближча до Землі». «Неприватизованих» ділянок на цьому супутнику Землі залишилось чимало: на сьогодні продано приблизно п’ять відсотків території. Кількість космічних землевласників сягає близько двох мільйонів, з яких майже три тисячі — в Україні.

«Більшість людей купують такі ділянки у подарунок близькій людині, — пояснює такий ажіотаж пан Земляков. — Але є невелика частина покупців, яка ставиться до такої купівлі цілком серйозно, як до інвестиції». Як припускає мій співрозмовник, причина в тому, що, на їхню думку, через 50 років на цьому можна буде заробити: розпочнеться комерційне освоєння Місяця, та й не за горами розвиток космічного туризму. Зауважмо, що разом із покупкою ділянки кожен отримує право на видобуток там корисних копалин. Крім того, місячну ділянку можна передати у спадок нащадкам.

Як виявилось, купити космічну нерухомість сьогодні набагато простіше і дешевше, ніж на Землі. «Один акр, тобто 40 гектарів, на Місяці чи Марсі — мінімальний розмір ділянки на продаж. Це коштує 900 гривень, — каже Сергій Земляков . — Та українці інколи купують ділянки і по 200, а то й 400 гектарів. Варто зауважити, що вартість землі на Місяці та Марсі постійно зростає. Лише за 2007 рік ціни на позаземну нерухомість підскочили на 40 відсотків!

...Якщо хтось остаточно вирішив придбати ділянку і визначився з площею, у «Місячному посольстві» йому вручають пакет відповідних документів для покупки: акт про право власності на ділянку, карту і жартівливу Конституцію Місяця (або ж Марса). «Також покупець отримує космічний паспорт, єдиний у своєму роді ідентифікаційний документ у космічному просторі, — агітує пан Земляков. — Цей документ чинний на 25 років і дійсний лише за межами Землі. Для оформлення такого паспорта знадобиться 250 гривень».

Нарешті право власності на ділянку закріплюється у Міжнародному реєстрі власників космічної нерухомості. У цей реєстр, за словами Сергія Землякова, уже давно вписані такі українські знаменитості, як Лілія Подкопаєва, Ірина Білик, Ані Лорак, Рінат Ахметов і Олег Скрипка... Проте, як з’ясувала «УМ», деякі зірки навіть не підозрюють, що «володіють» космічною нерухомістю, хоч їхні імена вже не перший день фігурують у списку знаменитих клієнтів «Місячного посольства». Для прикладу, «власниця» ділянки на Місяці — президент модельної агенції Влада Литовченко. Як зазначила прес–аташе Литовченко Людмила Щербань, «як тільки–но Влада Литовченко прибула літаком до Києва, я її одразу запитала про це. Влада дуже здивувалась і відповіла, що вперше про це чує». А от Олег Скрипка не відмовляється від «місячної» ділянки. Він визнав у одному з інтерв’ю, що має «земельку на Місяці».

Серед іноземних зірок у Міжнародному реєстрі власників космічної нерухомості фігурують такі імена, як Том Круз, Ніколь Кідман, Джон Траволта, Том Хенкс, Арнольд Шварценеггер і навіть Джордж Буш.

Купити космічну нерухомість мають змогу жителі 20 країн світу — тих, де є відділення «Місячного посольства»: в Англії, Франції, Японії, Німеччини, Росії, Україні, Білорусі, Молдові, Латвії, Литві, Естонії, США... На сьогодні більша частина Місяця належить європейцям, серед яких першість тримають німці, шведи, англійці, поляки. «Для кожної країни відведено свій сектор для продажу ділянок, — каже пан Земляков. — «Українська» територія розташована на південній півкулі видимої сторони Місяця, на березі Моря вологості. А площа, виділена під продаж Україні на Марсі, знаходиться на плато каньйону Евменід, у східній півкулі Марса».

Узагалі ж у перспективі продажу — 53 космічні об’єкти! Прямим і єдиним власником такої нерухомості є американець Деніс Хоуп. Цей бізнесмен у 1980 році скористався тим, що в міжнародному акті ООН не було сказано ні слова про те, що прав власності на небесні тіла не мають фізичні чи юридичні особи. Отримавши право на таке «майно», вже через три роки Деніс Хоуп успішно торгував «латифундіями» на Місяці.

  • Зоряний транзит 2014-го

    Прогноз щодо загострення військових дій на південних, близьких до моря, українських територіях («УМ» № 107 за 25 липня ц.р.), на жаль, реалізувався. Чим провокуються необачні державні рішення і що допомагає їх уникати? За якими правилами розгортатимуться події в Україні надалі? Про це наша наступна розмова з астрологом Ярославою Сидоренко. >>

  • Дві Кореї об’єднаються у космосі

    Перший в історії Південної Кореї астронавт готується до польоту в космос. Ця країна не має власних космодромів і не проводить самотужки запуски пілотованих ракет, тому 31–річний Ко Сан приєднається до російсько–американської місії, повідомляє сайт «Лєнта.ру». >>

  • Павло Попович: У космосі співав «Дивлюсь я на небо...»

    Перший українець, який бачив Землю з висоти космічного польоту, радянський космонавт №4, добрий знайомий Гагаріна, Титова, конструктора Корольова розповів «УМ» про те, які випробування очікували на космонавтів на Землі та у космосі, та існування інопланетян, скільки зробили українці для розвитку світового авіа- та ракетобудування. >>

  • Галактики — не в прольоті

    У 1961 році, 12 квітня, увесь Радянський Союз нервував — у космос відрядили першого космонавта Юрія Гагаріна. Він сказав «Поїхали!» — і полетів. Відтоді цей день — професійне свято для людей, причетних до космічної галузі. >>

  • Наша «орбіта»

    Космос — хоч і дорога галузь науки, але дуже перспективна. Для України вона є і, сподіваємося, буде й надалі візитною карткою у світі. Для песимістів, які вважають, що після розвалу СРСР розвалилася й українська наукова космічна база, скажемо — наші фахівці ще здатні здивувати світ здобутками, розробками й заявити про себе. Для оптимістично налаштованих зазначимо: роботи в цій галузі, звісно, дуже багато. Є в чому наводити лад, є що відроджувати й активно фінансувати. Але наші науковці вже сьогодні задніх не пасуть, про що свідчать результати роботи. «Серед здобутків — це й статистика пусків різних ракетоносіїв, — розповідає Олег Федоров, начальник управління космічних програм і наукових досліджень Національного космічного агентства. — Усього за минулий рік у світі здійснено 55 пусків. П'ять із них зробили ракетоносії українського виробництва «Зеніт — 3SL» та «Дніпро». Основне їх призначення — виведення на орбіту супутників зв'язку. Цього року ми теж сподіваємося на не меншу кількість пусків, бо українські ракети-носії себе добре зарекомендували на ринку. І ми вийшли на стабільний графік запусків». >>

  • Дещо про «космічних» українців

    Так уже традиційно склалося: чимало хорошого, видатного й загальновизнаного у світі створив радянський народ. Не українці чи білоруси, не вірмени чи грузини — або «видатні російські», або «радянські» вчені. Ми й досі забуваємо, що всі «радянські діячі» мали свою батьківщину й «конкретну» національність, чимало з них народилося і працювало в Україні, вони прославили нашу державу. Українські фахівці чимало зробили, зокрема і для космічної галузі. Отож кілька фактів із космічних досягнень і внесків наших земляків. >>