Номер 234 за 18.12.2007
ПОШУК
Розширений пошук
Республіка Крим  Херсонська  Запорізька  Донецька Луганська Дніпропетровська Харківська Миколаївська Одеська Кіровоградська   Полтавська Сумська Черкаська Чернігівська Київська   Вінницька Житомирська   Рівненська Хмельницька   Тернопільська Чернівецька Івано-Франківська Львівська Волинська Закарпатська
МЕНЮ
Архів
Про “УМ”
Реклама в “УМ"
Передплата на “УМ”
Контактна інформація
Архів опитувань
Карта сайту
РОЗСИЛКА
Підписатися
Відписатися
ОПИТУВАННЯ
  Як вам нинішня спека?
дуже важко переношу
цілком задоволений(-а) - це ж таки літо!
більш-менш, якби тільки не їздити громадським транспортом
там, де я зараз, ніякої спеки нема
     

Молитва за Лавру
Якщо не зупинити руйнацію Києво–Печерського заповідника, його можуть виключити з охоронного списку ЮНЕСКО
Інна СТЕПАНЧУК   

Руйнування восени в’їзної брами до Києво–Печерського заповідника, здавалося б, мало привернути увагу державних органів влади до проблем Лаври. На жаль, ґвалт, який вчинила преса та керівництво заповідника, до потрібних вух не долетів.

Проблеми пам’ятки національного значення так і залишаються головним болем самого заповідника та небайдужої громадськості. Тому минулої п’ятниці в Лаврі знову говорили про те, що ж робити далі. Адже заповідник руйнується на очах. Тільки впродовж цього року на території Верхньої лаври п’ять об’єктів було визначено як аварійні. За оцінками фахівців, під загрозою існування перебуває весь архітектурний комплекс Києво–Печерської лаври, розташований на зсувонебезпечних схилах Печерського плато. Кілька пам’яток — ківорій та колодязь св. Антонія, ківорій та колодязь св. Феодосія та вже згадана брама на в’їзді до Нижньої Лаври — взагалі назавжди втрачені. А 26 листопада поруч із входом до Ближніх печер (пам’яткою архітектури XVIII століття) на замовлення монастиря були пробурені кілька десятків свердловин для паль, які пробили склепіння крипти «Батиєм убієнних». Гендиректор Національного Києво–Печерського заповідника Сергій Кролевець зазначив, що монастир розпочав ці роботи без будь–якої проектно–кошторисної документації і дозволу.

У цілому ж, додає гендиректор, на сьогодні з 66 об’єктів заповідника більше половини зазнали зміни. «Сьогодні Лавра виглядає не так, як 10 років тому», — зазначає Кролевець. При цьо­му, додає гендиректор, дирекція заповідника за три роки (з 2005–го по 2007–й) отримала з держбюджету всього три мільйони гривень на будівельні та реставраційні роботи, тоді як монастирю було виділено за останні три роки 25 мільйонів.

З огляду на це заповідник пропонує на найвищому державному рівні розглянути та затвердити концепцію та комплексну програму розвитку Національного Києво–Печерського історико–культурного заповідника, які мають стати основою Генерального плану.

Тим часом 3—10 липня у Квебеку відбудеться засідання комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. До порядку ден­ного засідання внесено питання про ситуацію з Києво–Печерською лаврою в Україні. Цілком реально, що цю пам’ятку можуть виключити зі списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. «Ми звертаємося до громадськості й засобів масової інформації, залучаємо інтелігенцію для того, щоб зупинити будівельні роботи, зупинити ту вакханалію, що відбувається сьогодні на території Києво–Печерської лаври», — каже гендиректор Національного заповідника «Софія Київська» Неля Куковальська. Адже Лавра і Свята Софія зараховані до охоронного списку ЮНЕСКО єдиним пунктом...

Статті по темі Друкована версія
Обговорити у форУМі
РОЗДIЛИ
ІнФорУМ
Політика
Регіони
Україна і світ
Економіка
Суспільство
Здоров'я
Культура
Спорт
Калейдоскоп
ПОГОДА
Погода в Києві і по всій Україні.
КУРСИ ВАЛЮТ

НБУ

ГОРОСКОП
НОВИНИ САЙТУ