«Комуналка» online

Недавно я, зібравшись заплатити за квартиру, зайшла в банк, що перший трапився мені на шляху, і була шокована попередженням касира: «У нас послуги платні. З одного платежа ми беремо п’ять гривень». Оскільки полтавчани платять окремо за світло, воду, тепло, газ, власне, за житло і ще за телефон, то мені належало викласти додатково до виписаних рахунків ще 30 гривень. Я подякувала касиру за чесність і понесла гроші в інший, перевірений, банк, який, знала, не стягує комісійних із громадян. Як завжди, хвилин 20 довелося постояти в задушливому приміщенні, адже не одна я виявилася такою розумною, а платежі приймали тільки в одному віконці. Але що це порівняно з економією для сімейного бюджету!

Питання, на якій підставі, з яких розрахунків тепер беруть оплату за свої послуги банки, я поставила кільком керівникам цих установ, але жоден із них не захотів на нього відповідати. А з’ясувати проблему вдалося абсолютно несподівано, під час інтерв’ю зовсім з іншого приводу з головним фахівцем колективного підприємства «Наукововиробнича фірма «Впровадження автоматизованих систем» (Кременчук Полтавської області) Володимиром Коваленком. Саме ця фірма, як виявилося, зуміла протистояти бажанню деяких банків заробляти на платниках комунальних послуг, і Кременчук є єдиним містом в Україні, в якому це «нововведення» не прижилося.

Банки покращують свій добробут за рахунок «комуналки»

— Приховане підвищення оплати за комунальні послуги почалося рік тому, коли більшість банків вирішили заробити на операціях, що проводилися, — каже Володимир Коваленко. — І встановили, по суті, подвійний тариф за свої послуги. Бачте, одного відсотка від платежів комунальних підприємств їм видалося замало, тому вони вирішили поліпшити свій добробут ще й за рахунок бідного народу. А пояснюють це тим, що процес прийому грошей за комунальні платежі не автоматизований, і їхнім співробітникам доводиться застосовувати ручну працю. І ось тарифні комітети різних установ прорахували собівартість цієї праці й отримали різні цифри. У кого вийшло півтори гривні, у кого три, у кого п’ять гривень, а в кого навіть десять! І що вражає, люди платять! Добре, що вас, наприклад, попередили про вартість послуги, хоча зазвичай про це говорять, коли вже оформлять квитанції.

Знаю, що наприкінці минулого півріччя й інші банки, які досі не займалися подібного роду «комерцією», отримали вказівки з головних офісів про перехід на «нові методи роботи» з населенням. Причому питання ставиться дуже жорстко.

 Але як же вам удається зберігати гроші платників комунальних послуг?

— Але ж у нас усе автоматизовано, — посміхається Володимир Миколайович. І вже цілком серйозно пояснює: — У місті ось уже десять років діє створена нашою фірмою єдина автоматизована система розрахунків, яка поклала кінець будьяким фінансовим зловживанням. Нам удалося звести до одного знаменника інтереси всіх комунальних служб і банків. І населення забуло про розрахункові книжки або паперові рахунки в поштових скриньках. Давно зникли черги в каси, людям не потрібно збирати різні довідки для оформлення житлових субсидій. Тому що вся інформація зберігається й обробляється на головному сервері й передається на всі комп’ютери, підключені до нього. Якщо людина проводить оплату в будьякій формі — через касу, по телефону або через інтернет, це фіксується в реальному часі. Тобто інформація про проведену оплату тут же надходить у комп’ютери комунальних служб, минаючи банки, а банки, як і належить, своєчасно перераховують зібрані гроші й отримують один відсоток за свої послуги. І цей один відсоток економічно вигідний їм. У Кременчуці 21 банк (у цілому 120 кас) підключено до єдиної автоматизованої системи нарахування і оплати комунальних платежів. Коли ми укладали з ними договори, в жодному пункті не було вказано, що вони можуть брати гроші з населення. Тому, коли виникла хвиля цих поборів, ми просто відключили пару досить відомих банків від своєї системи.

«Попит» на заборгованість

Жителі Кременчука мають унікальну можливість, не виходячи з квартири або офісу, заплатити за комунальні послуги. Для цього їм і потрібно лише мати банківську картку і кнопковий телефон під рукою. Але час іде, і технічний прогрес рухається вперед. Сьогодні навіть ті, хто живе в інших містах, щомісяця можуть платити за власне житло, не приїжджаючи до Кременчука. Дуже зручно отримувати рахунки у вигляді smsповідомлення на мобільний телефон або на електронну адресу. А ще зручніше, якщо бухгалтерія відразу утримує гроші із зарплати...

— Є кілька нових проектів, які ми впровадили останнім часом, — продовжує розповідь Володимир Коваленко. — Мабуть, найперспективніший пов’язаний з об’єднаннями співвласників багатоквартирних будинків. Не секрет, що в тих, хто вирішив відійти від «ненав’язливого сервісу» жеків, виникає маса питань. Перш за все, вони хочуть знати, як ідуть справи з оплатою комунальних послуг у цілому по їхньому будинку. Оскільки в електронній базі нашої фірми є такі дані на всі приблизно 1200 жеківських будинків міста, починаючи з дванадцятиквартирних, то спочатку ми просто надавали ці дані мешканцям. А ініціативна група вже вирішувала, зможуть вони утримувати свій будинок самостійно з такими надходженнями, або це буде невигідно, або потрібно проводити бесіди з боржниками. Досвід показує: якщо двопід’їзна дев’ятиповерхівка збирає хоча б 2,5 тисячі гривень, цього досить, щоб утримувати будинок у пристойному стані. Але з часом таких звернень стало дуже багато, і ми вирішили полегшити життя собі та клієнтам — розробили спеціальну програму, розмістивши її на нашому сайті www.vas.com.ua. Тепер досить зайти на нього, натиснути на сторінку в меню «заборгованість вашого будинку», і все стане ясно. Інформація на сайті автоматично оновлюється о 4й годині ранку щодоби. Проплати в Кременчуці, як видно з цих даних, досить високі, по деяких будинках, з урахуванням погашення заборгованості, вони складають 100, а то й 120 відсотків. А інформація про оплату цікавить багатьох — щодня на сторінку «заборгованість вашого будинку» на сайті заглядає понад 200 осіб. — Особливою популярністю в кременчужан, — додає Володимир Коваленко, — користується така послуга, як отримання електронних рахунків на мобільний телефон і на електронну адресу. Для цього досить зареєструватися на нашому сайті: ввести прізвище, ім’я, по батькові, єдиний особовий рахунок платника комунальних послуг, вказати домашню адресу, номер стільникового телефону або електронну адресу (послуга абсолютно безплатна). Можна також внести свої дані в спеціальний бланк, які є в будьякій комунальній службі й на будьякій касі, що приймає комунальні платежі. Після цього на початку кожного місяця людина отримуватиме коротке smsповідомлення про те, скільки нараховано за окремі види комунальних послуг за минулий місяць, або ж інформацію на email, де будуть розписані всі суми, з урахуванням боргів по кожному місяцю.

Виставлені в Кременчуці рахунки можуть отримувати також люди, які тимчасово проживають за межами міста. До речі, на розробку такої програми нас підштовхнули знайомі, які вимушені були спеціально приїжджати сюди з Києва, щоб заплатити за квартиру. Тепер же їм досить зареєструватися на сайті й потім тільки натиснути кнопку «Відправити рахунок». Через п’ятнадцять хвилин рахунок з’явиться або на стільниковому телефоні, або в електронній пошті. Це, хочу підкреслити, не інформація, а саме стандартний рахунок, узгоджений із Нацбанком. Іди в будьяку касу в будьякому місті й плати гроші.

Готівку легко заховати

— Проекти, про які я розповів, вельми популярні серед молоді, — продовжує Во­лодимир Коваленко. — А ось, здавалося б, простий і потрібний проект, розроблений нашою фірмою недавно, як не дивно, поки не знайшов широкої підтримки у городян. Йдеться про утримання грошей на оплату комунальних послуг із зарплати бухгалтерією підприємства за сформованими нами електронними рахунками. Напевно, у багатьох ще спрацьовує радянське мислення: а раптом мене обдурять, візьмуть більше, не переведуть гроші на рахунок? Але тут зовсім інший принцип. Тут виписаний певний номер рахунку, і комп’ютерна система чекає оплати саме за ним. Якщо, не дай Боже, хоч одна цифра або буква не зійдуться, то вона нікуди не зарахує гроші, а просто поверне їх туди, звідки вони надійшли. Крім того, у нас є довідкова автоматизована телефонна система, що дозволяє дізнатися, пройшла оплата чи ні. Не кажучи вже про систему контролю через сайт в інтернеті.

Зручно те, як відомо, чого не помічаєш. Тому ми досить багато працюємо над тим, щоб людина, не встаючи зі стільця, могла провести обов’язкові розрахунки. Сьогодні є три такі способи. Один із них — оплата комунальних послуг через інтернет.

Кременчук став другим містом після Києва, де можливо заплатити за комунальні послуги через світову мережу. Наша організація приєдналася до міжбанківської системи Portмone.com., яка займається роботою з користувачами для оплати послуг через інтернет. 25 квітня цього року в нашому місті було вперше зроблено таку оплату. Це робиться так. Користувачеві потрібно зареєструватися на сайті міжбанківської системи (вона запрошує дані з нашого сайту), а далі ввести номер своєї пластикової картки і спеціальний пароль, і гроші підуть за призначенням.

Крім того, нами розроблено інструкцію для оплати комунальних послуг і через інтернет­систему «Приватбанку» — «Приват 24».

 Але ж подібні послуги в тій же Америці існують давно. Чи вар­то було винаходити велосипед, Во­лодимире Ми­колайовичу?

— Річ у тім, що до американських процесингових центрів вельми обмежений доступ, у них складне програмне забезпечення і до того ж вартість проведення платежу досить висока. У нас інші реалії, просто нам необхідно було йти своїм шляхом. Звичайно, ми використовуємо їхній досвід при проведенні безготівкових платежів.

n На вашу думку, чому досвід кременчужан за спрощеною схемою оплати комунальних послуг не знаходить підтримки не те що в Україні, а й навіть у Полтавській області?

— Напевно, у нас специфічна країна. Готівка, мені здається, в ній не зникне ніколи. Адже якщо всі гроші враховані, тоді красти дуже важко. Зараз ніхто не хоче показувати свої справжні надходження, щоб не платити високі податки. А всі платежі за пластиковими картками фіксуються, цю оплату неможливо заховати. Тому не варто сподіватися, що найближчим часом Україна перейде на оплату обов’язкових платежів винятково через інтернет або в будьякій іншій безготівковій формі. Якщо в Києві такою послугою користується лише півтора відсотка громадян і це підноситься як диво, то що вже говорити про периферію. Але я абсолютно впевнений: за цим — майбутнє, й іншого шляху в нас немає.

Вікторія СОКОЛОВА