До початку старту нової Верховної Ради залишається дедалі менше часу. Незважаючи на це, Блок Литвина досі не заявив чіткої позиції щодо участі в коаліції, яку взялися створювати БЮТ і «НУНС». Представники БЛ взяли паузу й кажуть, що підуть на переговори тільки після того, як запрацює новий парламент.
Керівник виборчого штабу Блоку Литвина Ігор Шаров натякає на те, що найбільш оптимальним варіантом є коаліція, де буде представлена «вся Україна», очевидно — «широка». Взагалі, в Шарова непроста історія стосунків із «помаранчевими», і йому завжди був ближчим інший табір: у 2004–му він працював у штабі Януковича, після Помаранчевої революції мав проблеми із новою владою, а, наприклад, торік від «антикризової» коаліції його пропонували на посаду голови Антимонопольного комітету.
Додамо, що з Шаровим особистого спілкування не вийшло. Відповіді на запитання ми отримали через електронну пошту.
— На вашу думку, коли почне роботу нова Верховна Рада? Чи є у Блоку Литвина консолідована позиція з того приводу, коли проводити перше засідання ВР?
— Блок Литвина не вважає за потрібне виробляти ще якусь окрему позицію щодо конкретної дати проведення засідання, бо це чітко прописано в Конституції: «Верховна Рада України збирається на першу сесію не пізніше ніж на тридцятий день після офіційного оголошення результатів виборів». Як вам відомо, Блок Литвина делегував мене до складу робочої групи з підготовки першого засідання ВР. Парламент почне роботу, як тільки буде до цього готовим. Очевидно, що це станеться в листопаді. Втім, з огляду на складні проблеми, які нам належить вирішити, як–от підготовка бюджету на наступний рік, переговори з Росією щодо газу тощо, ми хотіли би, щоб Верховна Рада запрацювала якомога швидше.
— Чи має намір Блок Литвина брати участь у коаліції? Коли буде рішення з цього приводу?
— Насамперед Блок Литвина збирається втілювати в життя свої програмні засади. Для цього наша політична сила — і ми це чудово усвідомлюємо — повинна мати важелі впливу на ухвалення рішень на найвищому державному рівні. Виходячи з цього, ми будемо розглядати найефективніші варіанти політичної співпраці як у стінах парламенту, так і поза ними. Зокрема, збираємося ініціювати законопроекти, які дозволять виконати програмні положення Блоку Литвина. Одним із перших буде проект внесення змін до закону про вибори народних депутатів у частині повернення до мажоритарної системи. Таким чином ми хочемо законодавчо закріпити відповідальність депутатів перед своїми виборцями. Готуємо також низку соціальних законопроектів.
— Коментуючи можливість стати спікером, Литвин недавно зазначив, що посади для нього — не на першому місці. І все–таки, що для Блоку Литвина при створенні коаліції є важливішим: можливість впливати на реформи через кадри, чи через програму?
— Усе це взаємопов’язані речі. Важливе і те, й інше. На досвіді деяких міністерств і областей у 2005—2007 роках ми бачили, що «кухарка» не може керувати державними структурами, тут потрібні кваліфіковані кадри. Водночас ми декларуємо, що прийшли до парламенту боротися не за портфелі, а за втілення своїх принципів, ідей і програмних засад. Думаю, це правильний підхід. Тому зараз, незважаючи на критику, яка лунає з різних боків, ми й не поспішаємо «застовпити» за собою крісла у владі. Бо нам потрібно спочатку створити повноцінний парламент, вибудувати чіткі принципи функціонування як коаліції, так і опозиції, досягти політичного консенсусу для втілення наших головних програмних засад, і лише тоді пропонувати підготовлених фахівців на посади. Попри це, я переконаний: незалежно від того, яке рішення ухвалить наша політична сила стосовно формування коаліції, Блок Литвина все одно буде однією з найбільш конструктивних і «цементуючих» сил у Верховній Раді.
— Яким, на вашу думку, є найоптимальніший варіант коаліції?
— Для суспільства та політикуму найоптимальніший є той варіант, коли в коаліції буде представлена вся Україна. Згадайте склад парламенту V скликання (у цьому випадку я спеціально не виокремлюю «антикризову» коаліцію), і ви зрозумієте, що там були представлені переважно тільки Захід і Схід України. А Центр, Північ і Південь майже не мали представництва. На мою думку, це було однією з причин політичної кризи і розпуску парламенту. Такий склад парламенту був апріорі конфліктним.
— Тобто ви виступаєте за «широку» коаліцію?
— Це найбільш конструктивна ідея. Але ж насамперед ми маємо знати принципи її формування. Якщо ця коаліція створюватиметься під «дерибан» держмайна, то, звісно, ми не будемо брати в ній участь.
— Чи пропонували вам створити коаліцію представники БЮТ і «НУНС»? Чи була така пропозиція від Партії регіонів?
— Ми можемо розглядати лише такий механізм створення коаліції, який ґрунтуватиметься на партнерських засадах, а не на умовах приєднання. Звичайно, консультації вже проводилися зі всіма політичними силами, котрі пройшли до парламенту. Офіційно розпочати переговори ми зможемо лише тоді, коли існуватиме парламентська фракція Блоку Литвина. Я розумію, що деяким гарячим головам не терпиться за один раз створити і коаліцію, і наприймати всупереч процедурі десяток законодавчих актів, але цей шлях заведе парламент у глухий кут. Я поділяю думку Литвина, ми не можемо починати роботу Верховної Ради з порушення Конституції та регламенту. Кожен законодавчий акт, який виходить зі стін парламенту, має пройти обговорення, над ним мають працювати в комітетах. Ми категорично проти «пакетного» підходу. Будемо підтримувати всі раціональні пропозиції після уважного вивчення та цілковитого дотримання всіх інших процедур. Інакший шлях може призвести до негативних наслідків. Нас же насамперед цікавить об’єднання політикуму задля процвітання держави.
— Однією з найцікавіших подій найближчого політичного сезону має бути чергова політреформа. Як ви ставитеся до ідеї прийняття нової Конституції?
— Ми категорично проти ухвалення нової Конституції, а виступаємо лише за удосконалення Основного закону. Людей не цікавить механізм функціонування держави як такий. Вони мають інтерес насамперед у економічній і політичній стабільності. Блок Литвина пропонує досягати цього через збалансованість усіх гілок влади. Звичайно, певні моменти у Конституції можна і треба вдосконалити. Однак це можна робити лише із суворим дотриманням законодавства. Конституція — не той документ, який постійно може піддаватися переписуванням.
— Як ви оцінюєте ідею затвердити нову Конституцію на всеукраїнському референдумі?
— Негативно. Ще раз кажу: ми будемо брати участь у конституційному процесі тільки з огляду на ліквідацію дисбалансу повноважень. Для цього не треба трусити суспільство та вкотре розколювати Україну. Бо за ідеєю такого конституційного референдуму можуть стояти спроби провести референдуми з питань мови, федералізації чи вступу в НАТО. Ми можемо зняти напруження та вийти із конституційної кризи шляхом політичного консенсусу еліт.
— Наскільки правдивою є інформація про суттєвий вплив на Блок Литвина Василя Хмельницького — відомого бізнесмена, який балотувався у Верховну Раду за списком Партії регіонів?
— Володимир Литвин уже називав головного спонсора блоку. Його ім’я — це український виборець, а для мене також і сам Володимир Литвин. Згадки про «суттєвий вплив» виникли під час виборчої кампанії, щоб дискредитувати наш блок як самостійну силу. Думаю, у Верховній Раді можна знайти політичні сили, які дійсно перебувають в залежності від певних чинників.
Справді, під час виборчої кампанії ми мали підтримку від багатьох громадян України. Підтримав нас також і Василь Хмельницький — на мою думку, геніальний менеджер і впливовий політик. Але і Володимир Литвин, і кандидати в народні депутати від нашого блоку є абсолютно вільними у своїй політичній діяльності.
Плітки про те, що Блок Литвина має перед кимось політичні зобов’язання, — це, м’яко кажучи, неправда. Ми відповідаємо тільки перед народом. Володимир Михайлович — повноцінний, самостійний і демократичний керівник незалежної політичної сили. Повірте мені, бо я був керівником центрального виборчого штабу і володію всім масивом інформації, що пов’язаний із виборчою кампанією блоку. Всі кошти та інші засоби використовувалися нами винятково з дотриманням законодавства. Не майте сумніву, що якби у нас була хоч одна помилка чи недолік — відразу з’явилася б жорстка реакція. Блок Литвина, провівши дуже складну кампанію, має вільні руки та світлі голови для незалежної політичної роботи.
— А взагалі, наскільки монолітною є та команда, яка, за результатами виборів, проходить у Верховну Раду від Блоку Литвина?
— Монолітність блоку грунтується на програмних ідеях і моральній та політичній відповідальності політиків перед виборцем. Головним орієнтиром для нашої роботи є воля виборців. Ми слідкуватимемо за тим, як вони реагують на нашу діяльність, бо усвідомлюємо, що за свої кроки доведеться відповідати на наступних виборах. Виходячи з цих засад, Блок Литвина діятиме не по–хуторянськи, а масштабно.
— Перед стартом виборчої кампанії Блок Литвина запропонував цікавий спосіб відповідальності кандидатів у нардепи. Політики закріплювалися за певною областю. У тому випадку, якщо в регіоні буде набрано достатню кількість голосів, вони залишаться в списку. Якщо ж буде недобір — таких політиків виключали би зі списку за заявою, написаною ще до старту кампанії. Вибори закінчилися, тож як Блок Литвина буде застосовувати цей механізм? За яку область відповідали ви, чи є там належний результат?
— Я керував центральним штабом Блоку Литвина, тому не було можливості відповідати за якусь окрему область. Загалом, усі учасники нашого списку працювали інтенсивно та грамотно. За великим рахунком, не було помилок, і наш блок виконав своє завдання — повернутися до влади. Треба розуміти, що відповідальність кандидатів належить більшою мірою до сфери етики та моралі, а не юриспруденції. Ніяких «репресій» щодо кандидатів у Блоці Литвина не планували й не планують. Це питання їхньої особистої етики та подальших перспектив у політиці.
Ігор Федорович Шаров
Народився 10 серпня 1961 р. в селі Скалівські Хутори на Кіровоградщині.
У 1980 р. закінчив Кіровоградське медичне училище, у 1987–му — історичний факультет Кіровоградського педагогічного інституту. Служив в армії командиром взводу (Афганістан). У 1995—1997 рр. навчався на економічному факультеті Академії праці та соціальних відносин.
1993—1994 рр. — гендиректор фірми «Інкопмарк» (м.Кіровоград). 1994—1996 рр. — перший віце–президент державної корпорації «Республіка». Потім був головою правління АТЗТ «Інтергаз».
Народний депутат ІІ, ІІІ, IV скликань. У 1996–му — постійний представник Президента у Верховній Раді. У 1998–му — заступник міністра Кабінету Міністрів.
Із 1999 р. працював на керівних посадах в партії «Трудова Україна». Наприкінці 2005–го очолював групу Народного блоку Литвина у ВР.
Одружений. Має двох синів і одну доньку.
Командувач Національної гвардії, бригадний генерал Олександр Півненко оцінив наміри російських окупантів під час запланованого літнього наступу в наступні «не прості» місяці. >>
Керівникам усіх дипломатичних установ України – МЗС наказало тимчасово призупинити всі консульські дії для громадян України призовного віку. >>
Також Головком доповів щодо ураження цілей на окупованій території – реалізовані операції та підготовка запланованих. >>
"Петріоти" потрібні зараз у руках українців. Сучасні винищувачі потрібні в українському небі. Російські ракети та іранські "шахеди" повинні програти, щоб ніколи й ніде руїни не виграли у життя", - наголосив глава держави. >>
Тепер законодавство передається на розгляд Сенату, де більшість складають демократи. Очікується, що Сенат ухвалить цей пакет наступного тижня і передасть його Байдену для підписання. >>
Ухвалення законопроєкту супроводжувалось оваціями з боку конгресменів, деякі з яких розмахували українськими прапорами, через що отримали зауваження, оскільки в Конгресі заборонено розгортати прапори іноземних держав. >>
