Чеслав Нємен.
У ніч із суботи на неділю у Варшаві в Центрі онкології помер після тривалої та важкої хвороби один із найвідоміших артистів Польщі другої половини ХХ століття Чеслав Нємен. Він не дожив місяць до свого 65-го дня народження. Співак і композитор, талановитий музикант і обдарована поетичним та малярським талантами людина, він мав велетенський вплив на розвиток не лише популярної музики Польщі кількох останніх десятиліть, але загалом на розвиток культури в цій країні. Він був унікальною, можливо, єдиною зіркою польської музичної сцени. Його різнобічність та постійне новаторство, завдяки якому Нємен завжди випереджав музичні моди, були предметом постійних суперечок в артистичному середовищі країни та тихого невдоволення комуністичної влади. В 60—80-х роках він був символом бунту та творчої свободи, хоча відмежовувався від політики.
Він народився 16 лютого 1939 року в білоруському селі Старі Василишки як Чеслав Юліуш Виджицький. 1958 року разом із батьками був переселений з СРСР до Польщі, до міста Гданськ. Саме в цьому місті він уперше виступив на сцені студентського клубу як вокаліст. Уже під артистичним псевдонімом Нємен став членом однієї з перших польських рок-груп «Блакитно-чорні». Саме з цим колективом він у середині 60-х років дав кілька концертів у славетній паризькій концертній залі «Олімпія». Нємен першим із польських виконавців зрозумів ті зміни, які відбувалися на музичній сцені Заходу, і почав популяризувати на батьківщині блюз та ритм-енд-блюз, цілковито нову для Польщі вокальну манеру, популяризував на батьківщині електронну музику, грав джаз. Його пісня 1967 року «Дивним є цей світ» стала гімном польських хіпі, до цього часу вважається однією з кращих пісень повоєнної Польщі.
Нємену вдавалося все: від американського блюзу до обробок польських народних пісень та так званої співаної поезії, тобто музичних творів на тексти відомих польських поетів. Він завжди йшов власною, ще ніким не звіданою дорогою. Впродовж 1964—1980 років читачі популярних польських музичних часописів «Джаз» та «Нон-Стоп» незмінно називали його кращим вокалістом Польщі. Він багато виступав у Німеччині, Італії та США, був із концертами у СРСР. Платівки Нємена свого часу продавалися в наших магазинах грамплатівок, тому його творчість добре відома українським меломанам старшого покоління. Він також видав у Німеччині платівку з російськими народними піснями, які пам'ятав ще з дитинства. Впродовж останніх 20 років видав лише два музичні альбоми з новими піснями. В останні роки захоплювався музичними експериментами у власній музичній студії та комп'ютерною графікою. Нємен був однією з найбільших культових музичних фігур не лише Польщі, а всієї Східної Європи.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
