Останнім часом мене часто запитують, чи є зміни на краще в школі, де навчаються мої четверо дітей? І ось, що виходить. По факту моїх звернень до керівництва школи про порушення мовного режиму вчителями, отримала чудові та правильні відповіді.
Але минуло 5 місяців і бачу, що зміни відбулися лише на папері. Правда, деякі вчителі стали більше викладати українською, а фізкультурник почав вставляти основні звертання-команди державною мовою. Ото і все. Популяризації української мови немає!
Так, всі заходи в школі відбуваються по плану – святкування та урочистості державних свят, Гімн, Прапор, акція "Пригости бійця" до Дня Захисника України, яка пройшла чудово і активно. Але Восени дітей возили на російськомовні екскурсії, дискотеки новорічні пройшли російською мовою…
Я гадаю, що питання стоїть в тому, що вчителі та педколектив не ідентифікують себе українцями, не пишаються своєю країною та національністю. Тому й не можуть дати все це дітям, батькам яким байдуже, що в країні йде війна і діти ростуть манкуртами та не українцями, а росіянцями...
Скільки б я не вимагала українського середовища для дітей в школі – все це відбувається формально. Це, як робити косметичний ремонт у будівлі, яка має щілини та зруйнований фундамент.
Ситуація з розвитком моїх дітей поза школою наступна: музичну школи двоє "музикантів" покинули. Цікавість дітей музикою треба формувати і працювати з ними. Я робила достатньо вдома. Але, коли зрозуміла, що мої діти в головах перекладають слова своїх вчителів, які не переходили з ними на українську мову, та навчали їх за радянськими дидактичними матеріалами – вирішила, що таке навчання принижує моїх дітей.
На сьогодні мої троє синів відвідують "Школу Козаків" під керівництвом чудового тренера Українських Бойових Мистецтв Костянтина Головка, де вони відчувають себе вільно і вивчають наші традиції. Один з синів став пластуном, а наш Пласт. Дніпро – тільки своє, рідне!
Після довгих пошуків відкрила для себе спортклуб «Штурм» для всієї сім’ї, в якому тренери намагаються спілкуватися українською з моїми дітьми. Тому двоє моїх дітей відвідують танці в " Штурмі". Теж, чудово, як початок. Старша донька захоплюється та займається легкою атлетикою. Тут все сумно..Так як патронат спорту в місті підпорядковано команді міського голови, які - знані "какаразніца! парускікакталєгше", - то і тренери не напружуються згадати, що вони виховують та ростять спортсменів України, а не Радянського Союзу.
Всі мої пропозиції та звертання до знайомих мені тренерів, залишилися без уваги та розуміння. Тобто, спортивні клуби та секції міста Дніпро окуповані російськомовними тренерами та ширять нашим дітям "рузький мір". Це і футбольні, і волейбольні клуби, і плавання , і гимнастика, і ковзани , і хокей і мотошколи і, особливо, бойові мистецтва (карате, айкідо, дзюдо та інше),- все російською.
Також, всі театральні та творчі гуртки та школи Дніпра - все іноземною мовою!
Зміни у вихованні патріотизму та поваги до України мають прописуватися від керівництва країни та мати систему перевірок у виконанні,- тоді ми досягнемо змін у всьому!
Ганна Гарус, 24 січня 2019 року, Facebook
В 1945 Корольова відряджають до Німеччини у складі комісії з вивчення німецької трофейної техніки, насамперед ракетної. В результаті з трофейного німецького ФАУ-2 зʼявляється перша радянська балістична ракета Р-1. >>
Керівникам бойових підрозділів не дали слова, ми не могли відверто поспілкуватися про реальні проблеми про забезпечення ЗСУ. Уявіть собі цинізм ситуації, зібрати бойових командирів для масовки і для шоу! >>
Нині ми отримали не просто поганий, а ще й запізнілий закон, який не посилить мобілізацію нових захисників, але цілком може послабити мотивацію тих, хто захищає країну вже не перший рік. >>
Позитивні лицеміри бідкаються через чергову надану США високотехнологічну допомогу Ізраїлю - і традиційно не бачать причин чому ж Ізраїлю на відміну від України вдається тримати увагу найпотужнішої держави світу. >>
Якби не повномасштабне вторгнення, сьогодні б в Україні були президентські вибори. >>
Підтримую ініціативу працівників Національний музей історії України у Другій світовій війні позбутися цих інструментів совєтської пропаганди, щоб дати можливість показати саме український погляд на минулу війну. >>
