Київ - не краще місце на землі

14:07, 04.09.2017

Кажуть, що мер Кличко дуже болісно сприйняв вбивчий для Києва рейтинг, за яким наше місто пасе задніх – причому в буквальному розумінні. Як відомо, The Economist розмістив Київ у десятці найгірших столиць світу – у хвості списку та у компанії охоплених війною африканських міст.  Нічого розумнішого, аніж написати листа авторові рейтингу, Кличко не надумав. Мер запросив експерта журналу Джона Копстейка приїхати до Києва. В цьому випадку градоначальник обіцяє йому особисто показати те, чим він керує.

 

«Я б хотів запросити вас в наше прекрасне історичне європейське місто в будь-який зручний для вас час», – написав Кличко. І додав, що «у нього склалося враження», ніби автор рейтингу ніколи не був в Києві. Задля блага самого Кличка лишається сподіватися, що містер Копстейк запрошення проігнорує. Хоча вщент розбиті сходинки у підземних переходах центру міста, тотальна відсутність громадських вбиралень, неможливість пересуватися містом на візках та з візочками, прогнилі іржаві маршрутки без кондиціонерів, мальовничий безлад різнокаліберних МАФів, безперечно, справили б на Копстейка незабутнє враження. Настільки незабутнє, що він, можливо, навіть поміняв би місцями Київ та Дамаск, який посідає останнє місце, – аби далі падати було вже нікуди.

 

Друга ідея Кличка відносно того, як нівелювати негативне враження від публікації в The Economist, полягала у наступному. Мер почав доводити, що в журналі просто переплутали Київ і Донецьк. А, точніше, перенесли ситуацію зі Сходу України на столицю держави. Через це, мовляв, і оцінки у Києва занизькі. Хоча така версія не тримається купи – The Economist оцінює конкретні міста, а не виводить «середню температуру по палаті». 

 

Одночасно із цим у медіа почали розганяти тезу про те, що Київ – найкраще місто в Україні. «Експерти опитали жителів Києва та прилеглих населених пунктів. Респондентів просили оцінити своє місто за п’ятибальною шкалою від «зовсім незадоволений» до «повністю задоволений». Результати отриманого соцопитування (без урахування 4,3% тих, хто не визначився) наступні: з великим відривом лідирує Київ (35%), на другому місці — Ірпінь (21%), третя сходинка дісталася Броварам (17%), на четвертому місці виявилося Вишневе (15 %), на п’ятому — Софіївська Борщагівка (12%)», – пише online.ua. 

 

Що ж, проти Вишневого і Київ, можливо, – Париж. Тут ми маємо справу з певною закономірністю урбаністичного розвитку більшості пострадянських країн. Тенденція полягає у великій прірві між столицею та рештою міст. Адже перша не те, що живе краще, аніж міста на периферії, але акумулює в собі всі основні фінансові ресурси. А відтак є привабливою в плані пошуків роботи та кар’єрних перспектив, слугуючи такою собі Меккою для всіх жителів провінції. Між тим у європейських країнах різниця між столичним і нестоличним життям є не настільки разючою.

 

Втім, повернемося до рейтингу. Згідно зі статтею в The Economist, його сьомий рік поспіль очолив австралійський Мельбурн. Також у першій десятці – Відень (Австрія), Ванкувер (Канада), Калгарі (Канада), Аделаїда (Австралія), Перт (Австралія), Окленд (Нова Зеландія), Гельсінкі (Фінляндія) і Гамбург (Німеччина). Припустимо, що тамтешні експерти є необ’єктивними – з тих чи інших причин. Альтернативою цьому рейтингу є замір популярності, який проводить консалтингова компанія Mercer. Ось яких висновків дійшли її фахівці.

 

Вже сьомий рік поспіль найкращим містом світу визнано Відень. В цілому ж європейські міста, повідомляють у Mercer, помітно перевершують міста всіх інших континентів – в десятці кращих опинилися відразу 7 міст Європи. Крім Відня, це Цюріх (2-е місце), Мюнхен (4-е), Дюссельдорф (6-е), Франкфурт (7-е), Женева (8-е) і Копенгаген (9-е). При цьому в топ-10 також потрапили найбільше місто Нової Зеландії Окленд (3-е), канадський Ванкувер (5-е) і австралійський Сідней (10-е). Прага лідирує за рівнем життя серед міст Центральної та Східної Європи (69-е місце), потім йдуть Любляна (76-е) та Будапешт (77-е). Найнижчий рівень життя в Європі – у Києві (176-е), Тирані (179-е) та Мінську (190-е). Як бачимо, це хоч і не найгірший показник з-поміж усіх європейських міст, але й навіть не задовільний. 

 

Чому ж Київ – не Відень? Безперечно, у Віталія Кличка є версія, чому «прекрасне історичне європейське місто» так сильно відстало від столиці Австрії. Мабуть, вся справа – у рівні комфорту, безпеки та задоволенні усіх базових людських потреб – від медицини та освіти до відпочинку та розваг. Ті ж, хто вважає, що Київ дасть фору Ірпеню, в принципі, мають рацію, от тільки їхня головна помилка полягає в тому, що порівнювати треба не з Ірпенем. А з тими точками на світовій мапі, де всі ці базові потреби задоволені якщо не на 100%, то хоча б на 50%.

 

У тому ж таки Відні, приміром, діє правило, згідно із яким кожен маршрут муніципального транспорту має бути прокладено таким чином, аби від нього до найближчого житлового будинку було не більше 250 метрів. Крім цього, у Відні, де на площі в 414 кв. км. проживає 1,7 мільйона жителів, створена, можливо, одна з найкращих комунальних систем. Проста і прозора. Тамтешнє населення укладає лише два види договорів: з аналогами «Київенерго» та «Київводоканалу». Віденський водопровід існує з 1873 року і працює як годинник, а кожен план його ремонту водопровідники анонсують заздалегідь.

 

Крім цього, Відень вельми стурбований екологією. За даними аерозйомки, 51% міської території займають зелені насадження. На заході і на півдні місто «обіймає» Віденський ліс, оспіваний Штраусом. На кожного віденця, згідно зі статистикою, припадає 120 квадратних метрів зелені. Зелені насадження ростуть з року в рік, при цьому не тільки за рахунок висадки дерев, кущів та квітів. Домовласників окремих кварталів стимулюють плекати плющ, який покриває стіни будівель.

 

Кожна муніципальна компанія, включаючи і місцевий «Зеленбуд», діє у Відні на цілком прозорих умовах. Ніхто не монополізує ринок послуг. Продуманим є і захист від контор-одноденок на кшталт горезвісного «Еліта-центру». Про неможливість обману клієнтів піклується тамтешнє законодавство. При придбанні житла гроші покупця йдуть на довірчий рахунок, який контролює адвокат. У міру виконання робіт юрист перераховує забудовнику кошти, залишаючи наостанок 5% від загальної суми. Ці гроші надійдуть на рахунок тільки через два роки – якщо за цей час в будинку не виявляться неполадки.

 

Та головне достоїнство столиці Австрії – відсутність в ній монополістів. І беззаперечне дотримання інтересів міста. Все інше – інвестиції і розвиток, туризм та поповнення скарбниці – додається вже «за замовчуванням». Інакше система просто не працює. І Київ – попри всі амбіції Кличка та його потуги виглядати гідно – є тому найкращим свідченням.

  • Незнання минулого шкодить майбутньому,

    Новітня Українська держава з’явилася на картах світу зі старим, радянським, комуно-соціалістичним парламентом, чого не сталося в країнах Східної Європи та Балтії, які утворилися після розпаду СРСР. >>

  • Таких не беруть у президенти

    Ера Януковича та його банди в Україні буде визнана в майбутньому як одна з найтрагічніших сторінок у нашій історії. Ця бандитська зграя пронеслася Україною, як Батиєва орда, залишивши після себе велику соціально-економічну та моральну руїну. >>

  • Вище за Бога?

    Вельмишановний Голово, коли ж, врешті-решт, Верховна Рада позбавить недоторканності — кримінальної, адміністративної чи за порушення правил дорожнього руху >>

  • ПОЛІТПАРНАС: Барселона

    Українець, що не хлібом одним живе,
    злукавить, сказавши, що Каталонії
    незалежність його не бере за живе
    й цікавить не більш, ніж шкода полонію. >>