Один день iз життя абiтурiєнта

08:34, 31.07.2017

Уранці заходжу до електронного кабінету, щоб перевірити статус поданих учора заяв. Усе начебто добре. Аж раптом помічаю, що заяви до Києво-Могилянської академiї від 19.07 ще й досi "зареєстрованi у вищому навчальному закладi", а не "допущені до конкурсу". Дивно. Я ж бачила себе в рейтингових списках. Треба зателефонувати до пріймальної комісії.

Натискаю на заяву, мають з'явитися контакти, але на екранi ноутбука самi лише мiнуси замість потрібної менi інформації. Оновлюю ​​сторiнку. Жодних змін. Оновлюю ​​ще раз.

"Поданi заяви відсутнi". Чудово. Якщо це черговий "жарт" системи, то менi чомусь зовсім НЕ смішно. Куди поділися всi мої 9 заяв, га?

Виходжу з кабінету і заходжу знову. Може, спрацює?

"Поданi заяви відсутнi". Узагалі НЕ смішно. Абсолютно. Я починаю панікувати. Закриваю інтернет-браузер. Вдих-видих. Знову перевіряю заяви.

З'явилися таким самим казковим чином, як і зникли. Чудово. Однією проблемою менше. Залишилося тільки розібратися з Могилянкою.

Знаходжу на улюбленому "Вступi" номери телефону. Цілих 4. Більше шансiв, що менi пощастить з кимось поспілкуватися.


12:17 Утомлено-роздратована жінка пояснює, що з питань вступу потрібно телефонувати не до приймальнi ректора. Викреслюю перший номер. Залишилися ще 3.

12:23 "Абонент зайнятий". Кожнi 4 хвилини те саме.

12:32 Чую бажанi довгi гудки замість остогидлих коротких, але нiхто не підіймає слухавку.

12: 37-13: 09 "Абонент зайнятий". Ще раз. Ще раз. Ще раз...

13:14 Дівчина з приймальної комісії говорить, що так і має бути. Це вони в Академії вирішили.

"Тобто все нормально?" - перепитую я. "Так, не хвилюйтеся".

Легко їй казати.

Матінко, коли вже той вересень?

  • Свiтло волi i в рабiв запалює iскру свободи

    Ленінсько-сталінські мічуринці усі 75 років більшовицької терористичної диктатури здійснювали колосальну селекційну роботу: винищували під корінь українську еліту, свідомих і освічених громадян, які не сприймали свого рабського становища, активно чи пасивно чинили йому опір. >>

  • Вовчі закони олігархів чи демократичні засади?

    Цього року відзначимо 27-му річницю незалежності України. Багато людей iз незалежністю нашої держави пов’язували надії на краще, заможніше життя. Проте так не сталося. На превеликий жаль, на крилах незалежності Україна не піднялася вгору, а почала котитися донизу й стала однією з найбідніших країн Є >>

  • ПОЛІТПАРНАС: Лабіринт

    Наше життя — це вічні мандри у темнім лабіринті долі. Петляють успіху меандри, що визначають наші долі. >>